Економічна теорія. Політекономія - Семененко В.М. - Тема 2. Суспільне виробництво та його складові. Продуктивні сили і виробничі відносини

2.1.Суспільне виробництво як матеріальна основа життя людини.

2.2.Фактори виробництва. Продуктивні сили та виробничі відносини.

2.3.Науково-технічний прогрес та його роль у розвитку виробництва.

2.1. Суспільне виробництво як матеріальна основа життя людини

Поняття "економіка "вживається в двох значеннях: як сфера господарського життя і як наука, що вивчає цю сферу.

Економічна наука - це сфера розумової діяльності людини, функцією якої є пізнання та систематизація об'єктивних знань про закони і принципи розвитку реальної економічної дійсності.

Економіка як сфера господарського життя полягає у виробництві благ та послуг, що розподіляються, обмінюються і спрямовуються на задоволення людських і виробничих потреб. Без виробництва зазначені потреби не можуть бути реалізовані.

Виробництво завжди, незалежно від суспільно-економічної формації, характеризується наявністю взаємодії суб'єкта і об'єкта. Суб'єктом виробництва виступають люди, а об'єктом - природа. У процесі цієї взаємодії людина видозмінює речовини природи і пристосовує її для задоволення своїх потреб. Така взаємодія означає процес праці, який включає три складові: а) працю людини; б) предмети праці; в) засоби праці (рис. 2.1).

Праця - свідома, доцільна діяльність людини з приводу використання своїх розумових і фізичних сил у процесі виробництва благ. Це найважливіший елемент процесу виробництва, без якого предмети праці і засоби праці є мертвими речами.

Предмети праці - усе те, на що спрямована праця людини. Вони бувають двох видів:

- предмети, які дані самою природою;

- і, що підлягають попередньому обробленню. Такі предмети праці називаються сировиною.

Засоби праці - це речі або комплекс речей, за допомогою яких люди впливають на предмети праці, перетворюють їх і пристосовують для своїх потреб. До них належать, наприклад, інструменти, машини і обладнання, виробничі будівлі, транспортні засоби тощо. Загальним засобом праці є земля. Залежно від функцій , які виконуються в процесі праці, та чи інша річ може бути і предметом, і засобом праці. Так, функціонуючий токарний верстат належить до засобів праці, а той, що перебуває в ремонті, - до предметів праці.

Предмети праці і засоби праці в сукупності становлять засоби виробництва. Проте виробництво - це не просто сума складових елементів, це складна система взаємодії суб'єкта і об'єкта через технологію та організацію виробництва.

Технологія виробництва - це спосіб дії праці і знарядь праці на предмети праці.

Організація виробництва - певним чином упорядкована взаємодія узгоджених усіх складових виробництва. Завершенням процесу виробництва є виготовлення певного продукту.

За формою продукту (результатами виробництва) виробництво поділяють на матеріальне і нематеріальне (рис. 2.2).

Матеріальне виробництво - сукупність галузей економіки, в яких виробляють матеріально-речові продукти та надають матеріальні послуги.

Нематеріальне виробництво - сукупність галузей економіки, в яких виробляють інтелектуальні і духовні продукти та нематеріальні послуги.

Матеріальне виробництво є головною сферою людської діяльності. Воно є основою усього життя людського суспільства. Отже, основними ознаками виробництва є:

- виробництво завжди виступає як суспільне виробництво;

- у процесі виробництва між людьми виникають виробничі відносини, соціально-економічний зміст яких визначається формою власності;

- суспільне виробництво має безперервний характер, тобто воно постійно повторюється, відновлюється, удосконалюється;

- виробництво є важливою складовою частиною тієї чи іншої економічної системи.

Результатом виробництва, тобто взаємодії людини і природи, з одного боку, та економічних відносин між людьми, з другого - є продукт, відповідне благо, або послуга.

За своєю формою та економічним призначенням блага та послуги, створені в суспільному виробництві, використовуються як предмети споживання та засоби виробництва. Перші надаються для задоволення життєвих потреб населення та інших видів невиробничого призначення, а другі використовуються для продовження процесу виробництва і є предметами й засобами праці.