Економічна теорія. Політекономія - Семененко В.М. - Тема 6. Форми організації суспільного виробництва

6.1.Характеристика натурального господарства.

6.2.Товарне виробництво та умови його виникнення.

6.3.Товар та його властивості. Двоїстий характер праці, втіленої в товарі.

6.4.Величина вартості товару. Закон вартості і його функції.

6.1. Характеристика натурального господарства

Розвиток суспільства свідчить про те, що протягом тривалих історичних періодів виникають та існують разом з виробничими відносинами спільні форми економічного життя, зокрема господарювання (рис. 6.1). Історично першою формою економічного розвитку стало натуральне виробництво, за якого продукти праці використовувались для задоволення особистих потреб безпосередніх виробників і членів їхніх родин - тобто для використання в межах господарської одиниці. І навіть тоді, коли окремі продукти праці інколи обмінювалися на інші з якимось відокремленим суб'єктом, цей обмін був епізодичним і випадковим, таким, що не впливав на розвиток виробничих відносин. Проте натуральне виробництво було переважно формою господарювання аж до середини ХХ ст. Навіть і зараз у деяких країнах, що розвиваються, в натуральному господарстві зайнято близько 50% населення. Деякою мірою його елементи зберігаються і в Україні (садово-городні господарства).

Поступово на зміну натуральному господарству прийшло товарне виробництво як розвинутіша й ефективніша форма організації суспільного виробництва.

6.2. Товарне виробництво та умови його виникнення

Наступний, другий тип організації економіки, або форма економічного розвитку, - товарне виробництво (рис. 6.2). Матеріальною основою виникнення товарного виробництва, його речовим змістом став суспільний поділ праці, який спричинив якісну диференціацію товаровиробників, їх трудову доцільність, відокремлення і співіснування різних її видів. Але сам суспільний поділ праці не породжує товарних відносин. Тому другою причиною виникнення товарного виробництва є соціально-економічна відокремленість виробників, які спеціалізуються на виготовленні якогось продукту. Інакше кажучи, людина не тільки вибирає певний вид роботи, а й перетворює його на самостійну виробничу діяльність. Таке становище породжує його залежність від інших товаровиробників і необхідність обмінюватися продукцією, продаючи її на ринку. Таким чином, якраз через обмін установлюються господарські зв'язки між людьми, а продукти праці протистоять один одному як товари.

Історично в суспільстві склалося два типи товарного виробництва - просте та розвинуте (загальне, капіталістичне, розширене, підприємницьке).

Просте товарне виробництво ґрунтується на особистій праці власників засобів виробництва. За його умов у товарній формі виступають лише речові фактори виробництва та готова продукція.

Розвинуте товарне виробництво передбачає використання підприємцями-власниками засобів виробництва праці найманих працівників. Тут уже не тільки речові фактори та готова продукція виступають у товарній формі - товаром стає і робоча сила найманого працівника. Окрім того, безпосередній товаровиробник є відокремленим від засобів виробництва і результатів його праці.

Просте і розвинуте товарне виробництво розрізняються між собою масштабом і рівнем технологічної озброєності. Якщо просте товарне виробництво, що ґрунтується як правило, на нескладній техніці, то розвинуте - на великій машинній індустрії.

Спільні риси простого і розвинутого товарного виробництва:

- економічна свобода товаровиробників та їхнє відособлене господарювання;

- конкуренція серед виробників і споживачів;

- переважання вільного ціноутворення.