Інфляція є однією з економічних хвороб ХХ ст. Її грізні симптоми зафіксовані в господарствах різних економічних систем. Інфляція була характерною для Росії (1869 - 1895), США в період війни за незалежність (1775 - 1783) і громадянської війни (1861 - 1865), Англії під час війни з Наполеоном (поч. ХІХ ст.), Франції - в часи французької революції (1789 - 1791).
Особливо великих темпів інфляція досягла в Німеччині після Першої світової війни, коли напередодні зими 1923 р. грошова маса в обігу досягла величезної цифри -49 квінтильйонів марок, а грошова одиниця знецінилася в трильйон разів.
В економіці України інфляція виникла ще в період існування СРСР в 50-60-х роках XX ст. і була пов'язана з різким падінням ефективності суспільного виробництва. Однак вона носила прихований характер і проявлялася в товарному дефіциті та великій різниці в цінах: низьких на кінцеву продукцію і високих на всі види сировини.
У 1991 р. інфляція охопила і молоду незалежну державу, з якої вона виходила більше ніж 10 років.
Відкритий вибух інфляції відбувся в січні 1992 р., коли були "відпущені" всі ціни. З цього моменту інфляційний процес став швидко розвиватися.
Таблиця 7
Розвиток інфляційного процесу в Україні у 1992-2008 рр.
|
Джерело: Статистичний бюлетень НБУ.-2009.-№2
З табл 7.2. видно, що в 1992-1993 рр. інфляція в Україні досягла гіпервисокого рівня (2100,00 та10256,00% відповідно), що є найбільш вражаючою особливістю інфляційного процесу в нашій державі, а найнижчий показник інфляції був зафіксований в 2002 р. (-0,6%).
Такої високої інфляції не зазнала жодна з країн за мирних умов. Так, у Росії в перші роки перехідного періоду найвищою була інфляція в 1992 р. - 2609,0 %, що майже в 4 рази нижча, ніж в Україні в 1993 р. У Білорусі найвища інфляція в цей період була в 1994 р. -2321 %, що в 4,4 рази нижча, ніж в Україні в 1993 р. Серед країн далекого зарубіжжя сучасними "чемпіонами" з інфляції вважаються Аргентина, Перу, Заїр та ін. Проте жодна з них поки що не перевищила "рекорду" України 1993 р. Аргентина найвищу інфляцію мала в 1989 р. - 3389,6 %, Перу в 1990 р. - 7481,6 %, Заїр у 1992 р. - 3860%.
У чому ж сутність цього негативного явища?
Одні економісти стверджують, що інфляція - це знецінення нерозмінних на золото паперових грошей внаслідок переповнення каналів обігу грошовою масою (рис. 7.9). Інші доводять, що інфляція - це загальне зростання цін на товари та послуги.
Представники першого напряму намагаються довести, що в умовах золотого стандарту інфляція неможлива, оскільки золото має високу власну вартість, а тому не може знецінюватися, як його паперові замінники. Переповнення ж золотими грішми сфери обігу - малоймовірно.
Представники другого напряму вважають, що вирішальною ознакою інфляції є зростання цін незалежно від його причин і умов, за яких воно відбувається.
Однак не всі підтримують таку думку. Наприклад, у кейнсіанських теоріях наголошується, що причиною інфляції є перевищення попиту над пропозицією грошей (тобто надмірний попит на гроші відносно пропозиції товарної маси).
Пізніше в умовах відсутності надмірного попиту кейнсіанська ідея була доповнена і розвинута теорією інфляції витрат. Сутність цієї теорії полягає в тому, що підприємці для покриття своїх зростаючих витрат намагаються весь час продати свою продукцію за вищою ціною, а профспілки весь час намагаються підняти заробітну плату.
По-іншому пояснюють причини інфляції представники монетаристської теорії. М. Фрідмен, засновник монетаристської школи, стверджує, що основними чинниками формування інфляції є збільшення грошової маси, тому причини її виникнення треба шукати у сфері обігу.
Із середини 60-х років ХХ ст. в економічній теорії інфляція розглядається як багатофакторний процес, що відбувається у сфері обігу, виробництві, охоплює всі складові економічної системи і зводиться до такого загальноприйнятого визначення: інфляція - процес знецінення грошей унаслідок надмірної емісії та переповнення каналів обігу грошовою масою. Зовні вона проявляється у зростанні рівня цін, поглибленні товарного дефіциту, падінні валютного курсу грошової одиниці і в кінцевому рахунку - зниженні купівельної спроможності грошей.
Але вона не виникає раптово, а розвивається поступово, як тривалий процес, який можна розподілити на три основних етапи:
- на першому етапі темпи зростання цін відстають від темпів збільшення грошової маси в обігу;
- на другому етапі темпи зростання цін значно випереджають темпи зростання грошової маси в обігу;
- на третьому етапі зростання цін набирає нерівномірного стрибкоподібного характеру, коли темпи зростання цін то випереджають темпи зростання грошової маси, то відстають від них.
Усе це відбувається під впливом не лише грошових (монетарних), а й негрошо-вих факторів.
До першої групи належать фактори, які спричинюють підвищення грошового попиту над товарною пропозицією, в результаті чого порушуються вимоги закону грошового обігу.
Друга група поєднує фактори, які ведуть до першопочаткового зростання витрат і цін товарів, які підтримуються наступним підтягуванням грошової маси до їх зростаючого рівня. У дійсності обидві групи факторів взаємодіють і спричинюють зростання цін на товари та послуги.
Залежно від переваг факторів тієї чи іншої групи розрізняють два типи інфляції: інфляцію попиту та інфляцію пропозиції (рис. 7.10).
Інфляцію попиту викликають такі грошові фактори:
- мілітаризація економіки і надмірні військові витрати;
- надмірні інвестиції у важку промисловість;
- кредитна експансія банків;
- дефіцит державного бюджету та внутрішній борг;
- емісія надлишкової національної валюти для купівлі іноземної валюти країнами з активним платіжним балансом (імпортуєма інфляція).
Інфляцію витрат характеризує вплив не грошових факторів на процеси ціноутворення: підтягування цін до цін підприємств-конкурентів, цін локально-територіальних ринків, зниження продуктивності праці, зростання заробітної плати на одиницю продукції та інших витрат, енергетична криза тощо.
Залежно від середньорічних темпів зростання (приросту) цін розрізняють такі типи інфляції: повзучу, помірну, галопуючу, гіперінфляцію і супергіперінфляцію (рис. 7.11).
Для промислово розвинутих країн характерна повзуча інфляція, тобто невелике, помірне обезцінювання товарів і послуг з року в рік.
У країнах, які розвиваються, переважне місце займає галопуюча та гіперінфляція. Останню переживають ті країни, які здійснюють докорінну ломку своїх економічних систем. Зростання цін, що перевищує темпи у 50% щомісячно, деякі економісти класифікують як супергіперінфляцію. Темп інфляції (швидкість зростання цін) визначають за формулою
Рівень інтенсивності інфляційного процесу вимірюється за допомогою індексу цін за певний період (рік, квартал, місяць). Найчастіше для вимірювання інфляції застосовується індекс цін споживчих товарів (ІСЦ):
Зміни в загальному рівні цін на засоби виробництва, визначаються індексом цін на засоби виробництв, який визначається за формулою
Загальний індекс інфляції визначається за допомогою формули:
Для прогнозного визначення кількості років, що за допомогою щорічного індексу інфляції здатні подвоїти ціни, застосовують так зване правило 70 (Демківський А.В. Гроші та кредит. - К.: 2003. с. 231).
Де ж шукати корені цього негативного явища? Ми вже згадували частково про це раніше. Проте наводились приклади лише по відношенню до інфляції попиту та інфляції пропозиції. Але ж інфляція - це багатофакторний процес, який охоплює всю економічну систему та її сфери. Тому не випадково виділяється значна множинність чинників, що спричиняють тиск на ціни.
Одні з них виходять з відомого трансакційного рівня І. Фішера (M*V)=P*Q. Середній рівень цін (Р) за цією формулою матиме такий вигляд:
Тобто зростання цін може спричинюватися трьома факторами: зростанням кількості грошей в обігу, наростанням швидкості обігу грошей і скороченням об'єму виробництва.
Інші, не заперечуючи вище означені, легко вписуються в практику господарювання сучасних економічних систем, починаючи з об'єктивних - розбалансування економіки і завершуючи суб'єктивними факторами - помилкова грошово-кредитна політика.
Проте якими б факторами не була ініційована інфляція, вона негативно впливає на всі сторони суспільно-економічного життя країни. Її першими жертвами стають споживачі, яким доводиться страждати від неминучого падіння якості життя. Це виявляється в найрізноманітніших формах: зменшенні купівельної спроможності населення; зниженні мотивації до трудової та підприємницької діяльності; знеціненні заощаджень; поглибленні майнової нерівності; втраті цінами їх регулюючої ролі; гальмуванні технічного прогресу; призводить до необхідності переходу від економічних до адміністративних методів.
Одним із найважливіших є питання: як боротися з інфляцією? Перш ніж давати на нього відповідь, слід зауважити: інфляцію не можна подолати раз і назавжди. Інфляція в розумних межах існувала завжди і буде існувати, оскільки ідеальних умов не існує в жодній економічній, навіть високорозвинутій системі. Тому одним із найважливіших завдань держави є використання таких антиінфляційних заходів, які сприяли б погашенню серйозних інфляційних очікувань. Найтиповішими антиін-фляційними заходами в розвинутих країнах були: регулювання попиту, контроль за заробітною платою та цінами, індексація (рис.7.12).
Другим невід'ємним компонентом антиінфляційних заходів є тривала ефективна монетарна політика; скорочення бюджетного дефіциту; зменшення впливу (до мінімуму) на національну економіку зовнішніх інфляційних імпульсів, особливо тих, що пов'язані з переміщенням через кордони спекулятивних капіталів.
Зволікання чи нереалізація стабілізаційних (протиінфляційних) заходів може призвести до виникнення серйозних дестабілізуючих факторів, загрози національної та економічної безпеки й проведення грошової реформи.
Теорії грошей
"Гроші - один з найбільших винаходів людства - найбільш захоплюючий аспект економіки. Гроші зачаровують людей, через них вони мучаться, для них вони трудяться... Люди майже все зроблять для грошей, і гроші майже все роблять для людей. Гроші - це чарівна, неповторювана змінююча маски загадка..."
Кембмел Р., Макконелл К., Стенлі Л., Брю С.
Рис. 7.1. Теорії грошей
Походження грошей
"Гроші - це "товар товарів", який в прихованому вигляді містить в собі всі інші товари, чарівний засіб, здатний при нагоді перетворитись на будь-яку привабливу та бажану річ"
Ф.Енгельс
Рис. 7.2. Походження грошей
Функції грошей
Функція грошей - це певна дія чи "робота" грошей щодо обслуговування руху вартості в процесі суспільного відтворення
Рис. 7.3. Функції грошей
Роль грошей у ринковій економіці
Кожен новий капітал при своїй першій появі на сцені, тобто на товарному або грошовому ринку, незмінно з'являється у вигляді грошей - грошей, які шляхом визначених процесів повинні перетворитись на капітал
(К. Маркс)
Рис. 7.4. Роль грошей у ринковій економіці
Еволюція грошей
"Сила будь-якої держави, її міжнародний авторитет визначаються не кількістю гармат і чисельністю солдатів, а насамперед стійкістю її грошової одиниці...."
(С. Вітте)
Рис. 7.5. Еволюція грошей
Грошова маса
Сукупність залишків грошей в усіх формах, які перебувають у розпорядженні суб'єктів грошового обігу в певний момент часу, називається грошовою масою.
Рис. 7.6. Грошова маса
Закон обігу грошей
Визначає кількість грошей, необхідних для обігу, тобто реалізації товарів.
Рис. 7.7. Закон обігу грошей
Швидкість обігу грошей
Характеризує частоту, з якою кожна одиниця готівкових в обігу, грошей (гривня, долар тощо) використовується в середньому для реалізації товарів і послуг за певний період (рік, квартал, місяць)
Рис. 7.8. Швидкість обігу грошей
Сутність інфляції
"Під інфляцією я розумію стійке і неперервне зростання цін, яке виступає повсюди, як грошовий феномен, спричинений надлишком грошей по відношенню до випуску продукції... "
М. Фрідмен
Рис. 7.9. Сутність інфляції
Типи інфляції
Причиною інфляції може бути як перевищення попиту над пропозицією, так і відставання попиту від пропозиції. Результатом перевищення попиту над пропозицією є інфляція попиту (монетарна інфляція). Відставання пропозиції від попиту спричинює інфляцію витрат (пропозиції). Вони належать до відкритого (помірного) типу інфляції
Рис. 7.10. Типи інфляції
Види інфляції
"...У довгостроковому періоді економіка не може мати помірковану інфляцію. Якщо ви починаєте фліртувати з інфляцією, то обов'язково одружитеся з нею...".
О. Еммінгер
Рис. 7.11. Види інфляції
Особливості інфляції в Україні
"Головною причиною помилок стало ... механічне перенесення на нашу економіку висновків щодо природи інфляції. На першому етапі її сприймали як інфляцію попиту тоді як у дійсності в Україні була інфляція витрат виробництва"
А. Чухно
Рис. 7.12. Особливості інфляції в Україні
Сутність грошової системи
Грошова система - це встановлена державою форма організації грошового обігу в країні. Грошова система - складовий елемент господарського механізму і регулюється законами держави
Рис. 7.13. Сутність грошової системи
Типи грошових систем
Визначаються змістом елементів та їхньою взаємодією, які зумовлюють тенденції розвитку та закономірності функціонування грошових систем
Рис. 7.14. Типи грошових систем
Практикум
Основні терміни і поняття
Форма вартості
Гроші
Ціна
Масштаб цін
Повноцінні гроші
Неповноцінні гроші
Міра вартості
Грошова маса
Грошова база
Закон грошового обігу
Грошові агрегати
Інфляція
Форми інфляції
Типи інфляції
Інфляція попиту
Інфляція пропозиції
Темп інфляції
Індекс цін
Антиінфляційні заходи
Типи грошових систем
Запитання для самоконтролю
1. Охарактеризуйте основні теорії виникнення грошей.
2. У чому полягає суть грошей?
3. У чому полягає еволюція грошей?
4. Охарактеризуйте грошові агрегати.
5. Який механізм зміни маси грошей в обігу.
6. Яке відношення має масштаб цін до функцій грошей?
7. Розкрийте співвідношення основних функцій грошей.
8. Сформулюйте закони обігу грошей.
9. Що таке валютний курс?
10. Що таке інфляція?
11. Які причини інфляції?
12. У чому полягає суть інфляції?
13. Основні види інфляції?
14. Які існують типи інфляції (покажіть графічно)?
15. Назвіть основні наслідки та шляхи подолання інфляції.
16. Особливості інфляції в Україні.
17. Вартість грошей. Ціна грошей.
18. Гроші як загальний еквівалент і абсолютно ліквідний актив.
Теми рефератів
1. Еволюція грошей в Україні.
2. Грошова реформа в Україні: теорія, практика, проблеми.
3. Способи регулювання інфляції в Україні наприкінці ХХ і початку ХХІ ст.
8.1. Капітал як економічна категорія розвинутого товарного виробництва
8.2. Механізм і способи виробництва додаткової вартості
8.3. Кругооборот та оборот капіталу підприємства
Гроші як гроші і гроші як капітал
Сутність капіталу
Виробництво додаткової вартості
Структурні елементи капіталу
Структура постійного капіталу
Способи збільшення додаткової вартості