Економічна теорія. Політекономія - Семененко В.М. - 17.1. Суть та структура світового господарства

17.1. Суть та структура світового господарства.

17.2. Форми економічних відносин у системі світового ринкового господарства.

17.1. Суть та структура світового господарства

У кінці XX - на початку XXI ст. на нових основах створюється світовий міжнародний ринок. Перші "цеглинки" у фундамент споруди нової людської культури були закладені більш як 2 млн років тому коли люди стали створювати примітивні засоби виробництва. Вони жили у відокремлених одна від одної родинних общинах і всі економічні процеси здійснювалися в межах однієї господарської одиниці. Основи ширшого економічного спілкування між людьми були закладені приблизно 10 тис. років тому, коли зародився обмін товарами.

Після виникнення міжнародного поділу праці, спеціалізації і кооперації виробництва стали більш тісними і розповсюдженими господарські взаємозв'язки, які охоплювали не тільки окремі території і регіони, а й держави, які знаходилися за тисячі кілометрів одна від одної.

Наприкінці XIX - на початку XX ст. в період зародження монополістичного капіталізму виникло й світове господарство. В основі наднаціональної економічної "системи" лежали об'єктивні причини. З розвитком великих акціонерних капіталів їм стало тісно в рамках внутрішнього ринку. В погоні за новими прибутками акціонерний капітал спрямовував свої зусилля в економіку інших держав. Посилене вивезення капіталу і розширений міжнародний обмін привели до інтернаціоналізації економічних відносин, з'явились економічні монополії та їх різновиди. Вони поділили між собою світові ринку збуту товарів, джерела сировини і райони вкладання капіталів. Це було досягнуто виключно економічними шляхами: за допомогою міждержавних угод, шляхом оренди, концесій та інших напрямів взаємовигідного співробітництва. Такий поділ світового економічного простору розширив для великих капіталів можливість отримувати монопольний прибуток на території все більшої чисельності країн світу.

Але розвиток економічних відносин на цьому не зупинився. На зміну економічному поділу світового ринку приходить політико-адміністративне панування розвинутих держав над малорозвинутими країнами світу, в результаті чого великий капітал метрополій мав необмежену можливість господарювати на їхніх просторах і контролювати рівень їхнього розвитку. Так виникла світова капіталістична економіка.

Сучасний стан розвитку міжнародних відносин значно розширив економічне співробітництво держав. У ньому беруть участь не тільки країни з різним рівнем економічного розвитку, а й з різною належністю до певних соціальних, політичних систем і релігійних організацій.

Незважаючи на перелічені відмінності, всі держави залежать одна від одної. На сучасному етапі розвитку людської цивілізації ізоляція країни від світових процесів неможлива. Тому кожна з них намагається знайти своє місце на світовому ринку, використовуючи те, чим вона багата і в чому її доцільність міжнародного поділу праці. Проблеми встановлення ефективних зовнішньоекономічних зв'язків України увійшли в історіографію економічної літератури під назвою "теорія порівняльних переваг". Розробив її шотландський економіст Давид Рікардо. Сутність "теорії порівняльних переваг" у тому, що в рамках міжнародного поділу праці і світової торгівлі кожній державі вигідніше виробляти і експортувати ті товари, при виготовленні яких продуктивність праці найбільша або менше всього поступається в продуктивності праці на аналогічних підприємствах інших держав. Таким чином:

1) теорія порівняльних переваг - суспільно визнана класична основа для пояснення причин і напрямків міжнародної торгівлі;

2) принцип порівняльних переваг справедливий не тільки для одиниць двох різних товарів і послуг, а й для будь-якої їх чисельності;

3) ця теорія змушує кожну державу шукати таку спеціалізацію економіки, яка давала б можливість найбільш раціонально використовувати свої ресурси;

4) теорія порівняльних переваг надає рецепт економічного розвитку: експортувати слід ті товари, за які за кордоном можна виміняти більше товарів інших видів, ніж на вітчизняному ринку, а імпортувати ті, за які на національному ринку можна отримати більше товарів інших видів, ніж потрібно віддати за них на ринках інших держав.

Незважаючи на трохи спрощений підхід, теорія переваг правильно відбивала основні принципи розвитку, міжнародного поділу праці і стала в сучасних умовах вихідною моделлю для розробки розгорнутих варіантів міжнародних відносин, теорій світового господарства і закономірностей його розвитку (рис. 17.1; 17.2; 17.3).