Соціально орієнтовану ринкову економіку, яку прагнуть створити постсоціалістичні країни, можна визначити як систему, в основі якої переважає приватна власність, свобода підприємництва, вільний продаж усіх факторів виробництва, товарів та послуг.
Головні завдання перехідного періоду від адміністративно-командної до соціально орієнтованої ринкової системи такі:
-реформування відносин власності;
- роздержавлення (обмеження втручання держави в економічне життя суспільства аж до повного вилучення, відмова від прямого управління держави економікою, створення умов для зростання кількості господарюючих суб'єктів);
- приватизація (перехід у приватну власність значної частки державної власності);
- демонополізація (створення і захист конкурентного середовища, подолання державної та недержавної монополії);
- лібералізація, яка набуває двох форм - внутрішньо-економічної{усунення державного контролю за цінами на переважну більшість товарів та послуг, запровадження свободи торгівлі юридичних та фізичних осіб і підпорядкування діяльності товаровиробника умовам ринку) і зовнішньоекономічної (розширення доступу в країну іноземних інвестицій; роздержавлення зовнішньоекономічних зв'язків і зняття протекціоністських обмежень на експорт; зняття обмежень на імпорт; конвертованість національної валюти тощо).
- макроекономічна стабілізація (мінімізація дефіциту державного бюджету, припинення надлишкової грошової емісії та пільгового кредитування, що спричиняють інфляцію);
- формування ринкової інфраструктури;
- соціальний захист найвразливіших верств населення. Концепції трансформації адміністративно-командної
економіки в ринкову:
- інституціонально-кейнсіанський варіант еволюційних змін, або градуалістської політики;
- ліберально-монетарний варіант радикальних змін, або політики "шокової терапії".
Головні риси еволюційного переходу до ринкової економіки ( граду алізму):
1. Процес економічної трансформації трактується як поступова зміна ресурсних потоків, які повільно пристосовуються до нового інституційного середовища і впливають на зміну параметрів виробництва, споживання, інвестицій.
2. Реформування економіки передбачає:
- встановлення динамічної рівноваги на споживчому ринку шляхом легалізації та розвитку приватного сектору;
- поширення ринкових механізмів спочатку на виробництво та збут споживчих товарів, а згодом і на інвестиції;
- лібералізація цін зі збереженням державного контролю за ними;
- формування двосекторної моделі економіки, де превалюють приватні структури у споживчих галузях економіки, а державні й ті, що контролюються державою,-у виробництві інвестиційних товарів;
- спад виробництва, зумовлений не зміною його технологічної та соціально-економічної структури, а політикою лібералізації;
- гіперінфляція як наслідок лібералізації;
- глибоке розшарування за доходами різних верств населення.
Головні риси концепції радикальних змін, або політики "шокової терапії";
1. Процес економічної трансформації передбачає швидкий перехід до досконалого ринкового середовища, заснованого на принципах рівноваги вільної ринкової економіки.
2. Реформування економіки передбачає:
- проведення впродовж 1-2 років радикальних антиінфля-ційних стабілізаційних заходів:
- моментальну лібералізацію цін;
- максимальне усунення держави від втручання в економічні процеси;
- ліквідацію переважної більшості субсидій;
- запровадження повної фінансової самостійності підприємств тощо;
- здійснення протягом 10-15 років фундаментальних перетворень в економіці.
Головним завданням переходу до реальних ринкових відносин є формування ринкових форм господарювання та усунення деформацій,набутих в умовах адміністративно-командної системи. У цьому полягає суть лібералізації економіки.
ПОЗИТИВНІ | НЕГАТИВНІ |
ВНУТРІШНЬОЕКОНОМІЧНА ЛІБЕРАЛІЗАЦІЯ | |
Зародження і розширення меж економічної свободи, вибору сфери прикладання капіталу, діяльності, партнерів, товарів та послуг, місця проживання тощо. Формування нової психології, що ґрунтується на ініціативі, здатності ризикувати, відповідальності за прийняті рішення, дії тощо. Формування нового способу життя, якому властива мобільність, свобода вибору і т. ін. | Вивільнення цін спричиняє стрімке зниження доходів широких верств населення. Галузі, що працювали на державне замовлення (насамперед ВЇІК), втрачають сферу збуту своїх товарів та послуг. Багато підприємств виявляються неконкурентоспроможними. Труднощі, пов'язані зі збутом товарів та послуг, зумовлені зниженням рівня доходів фізичних і юридичних осіб, ускладнюють або навіть унеможливлюють процес відтворення (придбання сировини, матеріалів, палива, енергії, устаткування). У найважчому економічному становищі опиняються галузі, які підтримувала держава |
ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ЛІБЕРАЛІЗАЦІЯ | |
Розширює можливості задоволення потреб. Спонукає вітчизняних виробників до конкурентної боротьби | Відміна квот і ліцензій на експорт обертається "втечею" капіталу за кордон. Багато національних підприємств не витримують конкуренції і припиняють своє існування. Часткова конвертованість національної грошової одиниці породжує доларизацію економіки тощо |
Рис, 4.4. Результати лібералізації перехідних економік постсоціалістичних країн
Навчальний Тренінг
Глава 5. ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ СУСПІЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА ТА ЇХНЯ ЕВОЛЮЦІЯ
§ 1. Сутність і структура суспільного виробництва. Матеріальне і нематеріальне виробництво
§ 2. Основні фактори суспільного виробництва та їхній взаємозв'язок
Екологічний фактор виробництва
§ 3. Ефективність виробництва, її сутність, економічні та соціальні показники
Показники соціальної ефективності виробництва
§ 4. Форми організації суспільного виробництва: натуральне і товарне
§ 5. Економічні та неекономічні блага. Товар і його властивості