Основи економічної теорії - Ажнюк М.О. - 1.3.2. Роль науково-технічного прогресу в розвитку продуктивних сил

1.3.1. Продуктивні сили суспільства. Показники розвитку продуктивних сил

Економічна система являє собою складний господарський організм, який постійно вдосконалюється і розвивається під впливом зміни і розвитку компонентів системи. Вона включає всі чинники виробництва і всі економічні процеси, що відбуваються в суспільстві. Основними її компонентами є продуктивні сили суспільства" виробничі відносини та господарський механізм. Що ж таке продуктивні сили суспільства? (рис. 1.5).

Рис. 1.5. Структура продуктивних сил суспільства

До складу продуктивних сил входять засоби виробництва і люди, які володіють виробничим досвідом і приводять у дію засоби виробництва. До структури продуктивних сил в усіх формаціях належать також сили природи, які використовують люди: вітер, сонце, вода тощо. За сучасних умов до складу продуктивних сил включається також наука, форми і методи організації виробництва. Окремим важливим елементом продуктивних сил стала інформація.

Отже, сучасні продуктивні сили є складною системою, яка включає матеріальні та духовні, суспільні та природні елементи. У процесі історичного розвитку їх склад у цілому, як і окремих елементів, постійно збагачується.

Упродовж тривалого часу (до виникнення машинного виробництва) потреби виробництва задовольняли робітники з низьким рівнем освіти і кваліфікації та нескладні за своєю будовою засоби виробництва. За сучасних умов робітники, як правило, мають високий рівень освіти (переважно середню та середню спеціальну) та кваліфікації і використовують високоефективні засоби виробництва. Нинішній стан автоматизації виробництва вимагає все більшого залучення висококваліфікованої робочої сили, яка характеризується творчими здібностями.

За нинішніх умов у системі продуктивних сил, виробничі функції все більше виконують не особисті, а матеріальні фактори виробництва. Стрімкими темпами зростає уречевлена праця в структурі сукупної праці, підвищується продуктивність праці. Продуктивні сили є чинниками, які забезпечують перетворення речовини природи в продукти, необхідні для задоволення потреб людей.

Рівень розвитку продуктивних сил характеризується якістю робочої сили, технічною озброєністю праці, ступенем оволодіння силами природи, рівнем розвитку науки, суспільного поділу праці та інших елементів системи.

Основними показниками розвитку продуктивних сил є:

1) освітньо-кваліфікаційний рівень підготовки робочої сили;

2) технічна, енергетична озброєність та фондоозброєність праці;

3) рівень розвитку поділу та кооперації праці.

Нові знання матеріалізуються в нових засобах праці. Унаслідок розвитку науки з'являються нові ідеї та розробки, створюється досконаліша техніка, технологія й нові предмети споживання. Вони формують необхідні умови для подальших кількісних зрушень у сфері наукових досліджень, результати яких запроваджуються у виробництво. Це сприяє підвищенню продуктивності праці та ефективності виробництва, поліпшенню якості продукції. Така приблизно схема дії науково-технічного прогресу, що веде до розвитку науки, техніки, технології виробництва і підвищення рівня життя людей.

1.3.2. Роль науково-технічного прогресу в розвитку продуктивних сил

Продуктивні сили суспільства вдосконалюються і розвиваються. Велику роль у цьому відіграє науково-технічний прогрес (НТП), який проявляється в безперервному розвитку науки і техніки, у постійному створенні нових і вдосконаленні застосовуваних технологій, засобів виробництва і кінцевої продукції.

НТП — це процес нагромадження і практичної реалізації нових знань, втілення їх у виробництво. Запровадження у виробництво НТП забезпечує швидке зростання продуктивності праці, підвищення ефективності виробництва, поліпшення якості продукції та збільшення обсягу виробництва. Виділяють дві основні форми НТП — еволюційну та революційну.

Еволюційна форма НТП полягає в тому, що вдосконалення техніки і діючих технологій відбувається на основі одних і тих же наукових принципів. Вона проявляється в удосконаленні діючих машин, технологій, устаткування. Тобто наукові принципи організації виробничих процесів радикально не змінюються, а лише вдосконалюються. Така форма великого ефекту не дає.

Революційна форма НТП полягає в переході до використання у виробництві нових науково-технічних принципів, застосування принципово нових машин і технологій. Це дає можливість забезпечити кардинальне зростання ефективності виробництва, збільшення виробництва продукції, підвищення її якості. Прикладами революційної форми НТП можуть бути впровадження у виробництво конвеєрів, автоматизованих ліній, комп'ютерів тощо.

Протягом XX ст. технічні перевороти, пов'язані з революційною формою НТП, вносили радикальні зміни то в одну, то в іншу сферу господарювання. А починаючи з середини XX ст., вони охопили практично всі галузі виробництва. Ці революційні зміни в науці й техніці називаються науково-технічною революцією (НТР).

Суть НТР у тому, що відбувся стрибок у розвитку продуктивних сил суспільства, перехід їх у якісно новий етап на основі докорінних змін у техніці та технології виробництва. НТР вносить фундаментальні зміни в усі компоненти виробництва — у засоби праці, предмети пращ, енергетичну основу, технології та організацію. Усе це суттєво впливає на головну продуктивну силу суспільства — людину. Але найбільші зміни відбуваються в засобах праці, що виражається в автоматизації виробництва.

В НТР можна виділити такі основні риси:

1. Перетворення в засобах праці — впровадження нових машин, технологій, поява керувального пристрою.

2. Створення нових предметів праці.

3. Застосування нових джерел енергії.

4. Зміни технологій і методів впливу на предмети праці.

5. Якісні зміни в структурі й організації виробництва.

6. Перетворення науки в безпосередню продуктивну силу.

7. Перетворення робітника на контролера й регулювальника виробничих процесів.

В автоматизованій системі машин поруч із трьома класичними елементами — робочою машиною, двигуном і передавальним механізмом з'явився четвертий — керувальний пристрій. Він звільняє людину від безпосереднього контакту з самою машиною. Робітник перестає бути частиною технічної системи, перестає виконувати технічні операції. Він включається в управління технічною системою.

Однією з особливостей НТР у сучасних умовах є те, що нові індустріальні технології засновані на застосуванні мікроелектроніки та комп'ютеризації. Завдяки електронному управлінню нові технології стають гнучкими і дозволяють на основі незначного переобладнання устаткування виробляти продукцію з різними параметрами. Це різко підвищує ефективність виробництва продукції, веде до збільшення її обсягу та різноманітності, до пристосування виробництва до потреб споживачів.

Особливістю нових технологій у нових галузях є маловідходність та безвідходність виробництва, зменшення забруднення навколишнього середовища. Якісні зміни в науці, її досягнення втілюються в інженерні рішення, упроваджуються в практику і починають відігравати вирішальну роль у розвитку всього суспільного виробництва.