Політична економія - Ніколенко Ю.В. - § 1. ДОМОГОСПОДАРСТВА ЯК СУБ'ЄКТИ РИНКОВИХ ВІДНОСИН

§ 1. ДОМОГОСПОДАРСТВА ЯК СУБ'ЄКТИ РИНКОВИХ ВІДНОСИН

Сутність домогосподарства

Як вже розглядалося раніше, в сучасних цивілізованих країнах світу найбільш прогресивною суспільною системою вважається змішана економіка. Вона передбачає співіснування в межах однієї держави різних економічних секторів. Одним з таких секторів є домашні господарства.

Сьогодні інтерес до них посилюється як з боку науковців, так і з боку практиків. Візьмемо хоча б для прикладу той факт, що нині спостерігаються надзвичайно високі темпи зростання питомої ваги продукції особистих підсобних господарств у сукупному сільськогосподарському продукті. З утвердженням товарних відносин і плюралізму форм власності роль домашніх господарств у економічному розвитку все більше зростає. На сучасному етапі, коли в Україні відбувається перехід до ринкової системи господарювання, домашні господарства мають посісти чільне місце в економічній політиці держави.

Для вивчення теми важливе значення має з'ясування суті поняття "домогосподарство". У вітчизняній навчальній літературі немає визначення цього терміна. Така ситуація склалася невипадково, адже в різних культурах практично не існує єдиного поняття, яке б визначало термін "домогосподарство". Виникають труднощі з розумінням сумісного проживання, власності, загального доходу, відтворюваль-них відносин. Для остаточного з'ясування суті категорії "домогоспо-дарство" найкраще звернутися до її трактування в матеріалах ООН. Згідно з рекомендаціями домогосподарство визначається як "особа або група осіб, поєднаних з метою забезпечення всім необхідним для життя", тобто об'єднаних спільним веденням господарства.

Поняття "домогосподарство" ні в якому разі не слід ототожнювати з поняттям "сім'я". Сім'я - це сукупність осіб, що живуть разом, пов'язаних родинністю та спільним бюджетом.

Відповідно до системи національних рахунків ООН до домашніх господарств відносять домашню прислугу та населення, яке перебуває в різних колективах: вихованці будинків дитини та інтернатів, військовослужбовці строкової служби, інваліди в будинках інвалідів, ув'язнені та ін. В Україні налічується 13,2 млн домогосподарств, які є дуже важливим складником приватного сектора країни.

Термін "домогосподарство" більш чітко прив'язаний до територіальних меж окремої господарської одиниці, включає членів домогосподарства, що не є родичами, і передбачає існування економічних відносин власності всередині домогосподарства та виробничих відносин (якщо вони існують). Важливо уявити домогосподарство як основну одиницю соціального і біологічного відтворення, пов'язану із соціально-економічною макроструктурою.

Функції домогосподарств

З'ясувавши основний зміст категорії домогосподарства, можна перейти до розгляду функцій домогосподарств, тієї ролі, яку вони виконують в економічному розвитку суспільства. Перш за все в будь-якій економіці домашні господарства є постачальниками ресурсів. Виникає питання, які саме ресурси домогосподарства можуть давати країні? У першу чергу - це робоча сила людини, її особиста праця. Кожен господарник, працюючи на підприємстві чи в установі, а також виробляючи власну продукцію та реалізуючи її на ринку, приносить користь державі, забезпечуючи її ресурсом праці.

Внесок домогосподарників у ресурсний потенціал суспільства не обмежується працею. Згідно із Законом України "Про власність" кожен громадянин України може мати в індивідуальній власності майстерні, малі підприємства у сфері побутового обслуговування, торгівлі, громадського харчування, землю, житлові будинки і господарські будівлі, машини, обладнання, транспортні засоби, сировину, матеріали та ін. Застосовуючи майно, що є в особистому розпорядженні, з метою виробництва товарів, домовласник ставить на службу інтересам суспільства такий важливий економічний ресурс, як капітал.

Крім праці та капіталу, домогосподарства можуть постачати і грошові ресурси, які необхідні для організації суспільного виробництва. Вони купують акції великих промислових корпорацій і банків, кладуть гроші на ощадні рахунки, придбавають облігації.

Даючи економічну оцінку домашнім господарствам, слід проаналізувати не тільки функції, які вони виконують у суспільстві, а і їх сумарні доходи та розподіл.