Банківське право - Костюченко О.А. - 3. Питання функціонування банківської системи України

Сучасна банківська система України як система ринкового типу перебуває в процесі розвитку і вимагає подальшого вдосконалення. Механізм функціонування банківської системи постійно змінюється і залежить від обґрунтованого та ефективного визначення змісту діяльності банківської системи України, який розкривається в її головних напрямах. До них належать:

- закріплення фінансової стабілізації та зміцнення купівельної спроможності національної грошової одиниці через подальше стримування темпів інфляції;

- здійснення кількісного контролю за динамікою грошової маси, яка відповідає реальній зміні внутрішнього валового продукту (ВВП);

- забезпечення купівельної спроможності національної валюти, яка сприяла б збалансуванню інтересів як державних, так і недержавних суб'єктів національної економіки;

підтримка короткострокової ліквідності комерційних банків НБУ;

- стимулювання процесів збільшення вкладів населення в банківську систему шляхом підвищення гарантованості їх повернення через дію механізмів страхування депозитів та орієнтації комерційних банків на встановлення реальних відсоткових ставок за депозитами з урахуванням рівня інфляції;

- зростання кредитної активності комерційних банків з метою підвищення кредитної підтримки вітчизняних підприємств та подальший розвиток банків з державним капіталом;

- стимулювання інвестиційної спрямованості в діяльності комерційних банків шляхом збільшення обсягів довгострокового кредитування;

- подальше скорочення питомої ваги готівки в обігу;

- утримання валютних резервів в обсягах, необхідних для підтримки купівельної спроможності національної валюти;

- покриття дефіциту державного бюджету за рахунок неемісійних джерел фінансування через подальший розвиток ринку державних цінних паперів і позик ззовні;

- підвищення внутрішньої та зовнішньої стабільності гривні;

- продовження процесу "дедоларизації" національної економіки шляхом активізації привабливості гривневих активів порівняно зі вкладеннями в активи в іноземній валюті;

- поточне регулювання системи валютних обмежень та економічних нормативів;

- забезпечення нормального функціонування національної валютної системи, збалансованості платіжного балансу, гармонізації інтересів експортерів та імпортерів;

- ретельний контроль за капітальними операціями резидентів і нерезидентів на фінансовому ринку України;

- використання позитивного досвіду функціонування іноземного банківського капіталу;

- сприяння співробітництву з міжнародними фінансовими організаціями та залучення інвестицій від цих установ для виконання програми стабілізації та структурної перебудови економіки.

Розглядаючи банківську систему України в практичному аспекті, варто наголосити на проблемах, що стоять перед банками і впливають на формування повноцінних ринкових засад у банківському секторі. До основних проблем слід віднести:

недостатність основного капіталу банків, неможливість банків підвищити розмір статутного капіталу відповідно до чинного законодавства;

- заборгованість господарських суб'єктів перед банками, значний обсяг неповернутих кредитів, що впливає на стан банківських активів;

- висока залежність ряду банків від стану державного і місцевих бюджетів;

- нехтування питаннями освоєння перспективних банківських технологій, можливістю впроваджувати банківський менеджмент і маркетинг;

- концентрація зусиль банків на отриманні спекулятивного прибутку і недостатня увага до кредитування реального сектора економіки;

- слабкий банківський нагляд за функціонуванням банківської системи, недостатній захист інтересів вкладників, акціонерів, пайовиків та прав кредиторів;

- суттєво збільшення участі іноземних інвесторів у функціонуванні банківської системи, що може призвести до денаціоналізації банківського капіталу та вплинути на суверенність країни;

- недоліки чинного законодавства, неврегульованість багатьох юридичних аспектів діяльності банків, небанківських фінансових установ, недостатня система страхування депозитів, організації процедур санірування, реструктуризації та банкрутства банків.

На розвиток банківської системи України впливають й інші фактори. По-перше, суперечливі політичні, економічні й соціальні перетворення в країні, відсутність обґрунтованої та загально-визначеної довгострокової концепції стратегії розвитку національної банківської системи, невідповідність діяльності банків міжнародним стандартам і, звичайно, відсутність досвіду побудови національної банківської системи в умовах ринкової економіки, монополізація банківської справи, низька конкурентоспроможність на світовому ринку.

Крім того, серед економічних факторів, які впливають на розвиток банківської системи, можна назвати: недостатній рівень капіталізації та підтримки реального сектора економіки; розпорошення банківського капіталу, повільне формування страхових фондів вкладів населення, низьку якість активів, відсутність достатніх обсягів резервів на покриття банківських ризиків, обмеженість довгострокових кредитних ресурсів, недовіра вкладників до банків, повільний розвиток малих підприємств і податковий тягар.

На процес функціонування банківської системи впливають також: нечітка, ризикована кредитна політика, нестача кваліфікованих банківських кадрів, значні витрати (зокрема, на рекламу, інфраструктуру, персонал тощо), нераціональна територіальна структура банківської системи, недоліки у фінансуванні зовнішньо-експортних операцій, низький рівень банківського менеджменту та недосконалість організаційних структур, якість банківського нагляду, економічний стан галузей промисловості, недостатньо прозорий фінансовий стан суб'єктів господарювання, низька платіжна дисципліна.

Для нормальної діяльності банківської системи країни важливе значення має існування ефективної законодавчої бази, яка регулювала би правовий статус банків і банківську діяльність у відповідних сферах. До недоліків нормативного регулювання слід віднести і нестабільність чинного банківського законодавства, відсутність регулятивних норм для багатьох видів банківських операцій, чітких бухгалтерських стандартів тощо.

Банківська система України в період фінансової кризи зазнала значних втрат. З метою подолання фінансової кризи і мінімізації її негативних наслідків важливе значення має здійснення антикризових заходів , а саме:

- створення стабілізаційного фонду в Україні за рахунок відрахувань банків;

- розроблення інструментів стримування режиму спекулятивного фінансування;

- впровадження антициклічного банківського нагляду, підвищення ефективності регулювання за фінансовим сектором в Україні, підвищення їх прозорості та підзвітності;

- удосконалення порядку капіталізації банків за участі держави з урахуванням позитивного міжнародного досвіду;

- удосконалення регулювання зовнішніх запозичень банків та участі іноземного капіталу в статутному капіталі банків України;

- створення державної структури по роботі з проблемними активами та Фонду довгострокового кредитування, який акумулював би державні кошти;

- збільшення обсягів рефінансування комерційних банків Національним банком України за рахунок розширення обсягів кредитування під заставу цінних паперів;

- запровадження нових програм кредитування та створення спеціальних фондів;

- введення тимчасової адміністрації і кураторів НБУ у проблемних банківських установах.

Подолання вищезазначених недоліків та реалізація антикризових заходів сприятиме розширенню та удосконаленню банківського бізнесу, стабілізації банківської системи країни.

Практична роль банківської системи визначатиметься тим, як вона управляє в державі системою платежів і розрахунків, враховуючи, що значна частина комерційних угод здійснюється через депозити, інвестиції і кредитні операції. При цьому ефективність інвестування коштів значною мірою залежить від здатності самої банківської системи спрямувати ці кошти саме тим позичальникам, які знайдуть способи їх оптимального та ефективного використання.

У сучасних умовах банківська система України відіграє важливу роль у державі і стає інструментом впливу на економічні процеси як у внутрішній, так і в зовнішній політиці держави. Від ЇЇ ефективного функціонування залежать розподіл внутрішнього валового продукту і національного доходу, регулювання грошового обігу, кредитування, фінансування та інші економічні і соціальні досягнення держави.

Сьогодні банківська система України є ключовою частиною фінансової системи країни, важливим елементом господарського механізму. Банківська система має вирішувати не тільки свої внутрішні проблеми, а й сприяти реформуванню економіки в цілому. З цією метою банківська система повинна забезпечити економічно виправданий розподіл фінансових ресурсів, стимулювати конкурентні відносини, приватизацію, ціноутворення, перебудову фінансового ринку. Банківський сектор покликаний підтримувати в стабільному стані грошово-кредитну систему, створюючи передумови для запобігання безконтрольному нарощуванню дефіциту бюджету і регулювання інфляційних процесів. Банківська система має створювати умови для функціонування економіки, забезпечуючи обслуговування міжнародного руху товарів, прямих і портфельних інвестицій, використання робочої сили, сприяти переходу до конвертованості національної валюти.

Нині, як відомо, відбувається активний процес інтеграції економіки України в систему міжнародних економічних відносин. Не є виключенням в цьому плані і банківська система України. Враховуючи, що в міжнародній банківській діяльності відбуваються істотні зміни і багато хто із спеціалістів говорять про так звану "фінансову революцію", що свідчить про неординарність та важливість розвитку міжнародного банківського співтовариства та інтернаціоналізацію системи банківської сфери. У зв'язку з цим виділяють такі основні фактори глобального впливу на банківські системи і, зокрема, на банківську систему України:

а) дерегулювання фінансових ринків, тобто здійснення заходів на скасування обмежень у фінансовій сфері;

б) посилення конкуренції в банківській справі;

в) фінансова глобалізація і фінансові нововведення, зокрема, створення широкої мережі зарубіжних філій і збільшення частки іноземного капіталу в банківській сфері;

г) комп'ютеризація банківської діяльності;

д) широке застосування інформаційних технологій, насамперед, Інтернету.

Сьогодні перед суспільством постає проблема вдосконалення національної банківської системи в умовах глобального розвитку, проведення корекції стратегії розвитку банківського сектора України з метою запобігання ризикам та їх мінімізації, враховуючи негативні тенденції глобальної фінансової кризи.

Саме банківська система має відіграти важливу роль в утворенні оптимального середовища для мобілізації й вільного переливу капіталів, дотриманні фінансової стійкості та інтеграції її у світовий фінансовий простір.