Вступ до права Європейського Союзу - Кернз В. - Експорт

Застосування певних заходів та процедур є необхідним для забезпечення товарам після їх ввезення на територію Європейського Союзу можливості з якомога меншими перешкодами перетинати кордони держав — членів Європейського Союзу. До того ж, до деяких товарів, що імпортуються в Європейський Союз, можуть застосовуватися зменшені митні збори або не застосовуватись взагалі, і такі товари залишаються під наглядом митних органів. Як тільки ці товари пропонуються для проходження митного очищення, вони більше не можуть перебувати у вільному обігу, а лише в обмеженому. Ця обставина також вимагає вжити спеціальних заходів. Всі ці заходи об'єднані в ЄМТ як "тимчасові заходи та митні процедури, що мають економічні наслідки".

1. Процедура зовнішнього транзиту

Товари, набуваючи можливості перебувати у вільному обігу, мають перевозитись територією Співтовариства, не наражаючись ні на які перешкоди. На жаль, незважаючи на проголошення внутрішнього ринку в межах Європейського Союзу, товари, які перевозяться з однієї держави-члена до іншої, як і раніше зазнають прикордонного контролю, який здебільшого спрямовується на впровадження таких державних заходів, як контроль за обігом наркотичних речовин та перевірка продукції, що перевозиться, з метою забезпечення здоров'я населення країни.

Саме тому було введено процедуру транзиту в межах Співтовариства. Це дає змогу будь-якій особі перевозити товари, використовуючи лише один документ (Документ про транзит у межах Співтовариства) з будь-якої митниці, що знаходиться у межах Європейського Союзу або країни — члена Європейської асоціації вільної торгівлі (ЄАВТ) до іншої, яка знаходиться на території будь-якої країни Євросоюзу або ЄАВТ, не проходячи при цьому жодних митних формальностей, за винятком представлення товарів та пред'явлення відповідних форм. Процедура транзиту також може застосовуватись до експорту товарів, що вироблені в Співтоваристві, у треті країни, відносно яких відповідні експортні формальності вже виконані, але як і все що мають перевозитись через кордони держав-членів.

Оскільки мета цієї процедури полягає в якомога більшому сприянні перевезенню товарів через кордони Співтовариства, держави — члени Європейського Союзу мають можливість укладати між собою дво- та багатосторонні угоди, які впроваджують спрощені процедури, або приєднуватись до таких угод (ст. 97 МКС).

2. Митні ліцензійні склади

Іноді подальша доля товарів, які пройшли митне очищення, залишається невизначеною. Так виникає потреба зберігати ці товари на митній території Європейського Союзу доти, доки це питання не буде вирішено. Тому митне право Співтовариства надає можливість створювати митні ліцензійні склади, організацію та нагляд за якими виконують митні органи, при цьому до товарів, які там зберігаються, не застосовуються імпортні збори або заходи спільної торгової політики (ст. 98 МКС).

Ці митні ліцензійні склади можуть перебувати як у державній, так і у приватній власності. Доглядач складу повинен стежити за тим, щоб ні товари перебували під наглядом митних органів, виконувати обов'язки, що виникають стосовно відповідною зберігання товарів, а також забезпечувати додержання спеціальних вимог, які містяться у відповідних дозволах (ст. 101 МКС). Митні органи мають дозволяти проведення певних операцій, які мають назву "звичайні роботи стосовно догляду" і виконуються щодо товарів, які зберігаються (ст. 109 МКС).

3. Операції з давальницькою сировиною, що ввозиться

У зв'язку з міжнародним розподілом праці часто виникає необхідність перевозити товари через кордони лише для спеціальної їх обробки, після чого вони відразу ж підлягають реекспорту. Встановлення митних зборів на ці товари означало б втрату певних економічних переваг, властивих такому переміщенню. Тому деякі процедури, застосовувані в митній системі Європейського Союзу, побудовані так. щоб враховувати ці економічні фактори. Вони називаються операціями з давальницькою сировиною.

Такі операції надають давальницькій сировині, яка походить не з країн Євросоюзу, можливість уникати митних зборів за умови, що вона піддається певним видам обробки в межах Європейського Союзу, після якої її буде реекспортовано у вигляді "компенсаційних товарів". Цей виняток може мати місце лише у випадку, коли є відповідна згода на його застосування з боку відповідних митних органів. У свою чергу, ухвалення рішення залежить від додержання певних вимог (ст. 117 МКС). Для того, щоб відповідати категорії "компенсаційні товари", продукція має підлягати одній з таких процедур: обробка (включаючи монтаж та складання), ремонт або використання товарів, які не належать до компенсаційної продукції, але які сприяють чи роблять можливим виробництво такої продукції (ст. 114 МКС).

4. Операції з давальницькою сировиною під митним наглядом

Якщо митні збори будуть справлятися з певних видів давальницької сировини, що ввозиться на територію Європейського Союзу і надалі залишається там з метою її обробки, це може призвести до економічної невигідності використання її для такої обробки. Якщо додержано відповідних умов, така сировина може бути ввезена на територію Європейського Союзу без обкладення митом, але після того, як її буде оброблено й вона набуде вигляду кінцевої продукції, до неї застосовуватимуться відповідні митні збори (ст. 130—136 МКС).

5. Тимчасове ввезення

Іноді товари ввозяться до Європейського Союзу зі спеціальною метою, після виконання якої вони відразу реекспортуються. Знову, обкладати ці товари митом недоцільно. Тому за такі товари не сплачується мито, якщо вони використовуються з чітко визначеною метою, тимчасово зберігаються, ввозяться під заставу і не залишаються на митній території Співтовариства терміном, більшим за 24 місяці. Таке звільнення від мита може мати загальний або частковий характер.

6. Операції з давальницькою сировиною, що вивозиться

Аналогічно до того, як давальницька сировина з третіх країн іноді імпортується до Європейського Союзу виключно з метою її подальшої обробки, давальницька сировина з Євросоюзу також може іноді вивозитись до цих країн з тією ж метою. МКС містить норми, спрямовані на забезпечення давальницькій сировині можливості вільного обігу з частковим або повним звільненням від сплати митних зборів (ст. 145—147 МКС).

"Заходи щодо стандартної заміни — питання, пов'язані з ввезенням до Європейського Союзу товарів, замінених на вивезені з Євросоюзу товари, при тому, що перші повністю або частково звільнюються від сплати мита — включені в той самий розділ, який розглядає операції з давальницькою сировиною, що вивозиться" (ст. 154—159 МКС).

Експорт

Вивезення товарів з території Європейського Союзу підлягає певним формальностям, якщо інше не передбачається зобов'язаннями Співтовариства перед іншими країнами на виконання його Спільної торгової політики. Тому спільна процедура стосовно експорту товарів зі Співтовариства включена до М КС (ст. 161). Деталізовані норми щодо процедури експорту містяться у ст. 788—798 Регламенту про імплементацію.

Внутрішній транзит

Процедура внутрішнього транзиту спрямована на те, щоб надати можливість перевозити товари, вироблені в країнах Європейського Союзу, з одного пункту до іншого територією Євросоюзу без змін у їхньому митному статусі (ст. 163 МКС).

Інші види митного контролю

За деяких обставин вживаються спеціальні митні заходи, наприклад: створення вільних зон та складів; дії, спрямовані на встановлення певних пільг — звільнення від мита; зворотне ввезення деяких видів товарів та морепродуктів.

12.7. Митні зобов'язання

Загальні питання

Митним зобов'язанням є зобов'язання, яке покладається на осіб, сплатити певну грошову суму через сплату мита на імпорт чи експорт. МКС закріплює спеціальні норми, спрямовані на забезпечення максимально можливої правової визначеності стосовно його стягнень і платежів.

Де виникають митні зобов'язання

Митні зобов'язання виникають у місці настання події, яка спричиняє їх виникнення (ст. 215(1) МКС). Якщо таке місце неможливо визначити, буде вважатись, що зобов'язання виникло в місці, де митні органи вирішать, що товари перебувають у такому стані, коли виникають митні зобов'язання (ст. 215(1) МКС).

Митні зобов'язання й оцінка розміру мита

Розмір мита на імпорт або експорт має, в принципі, визначатися на основі правил оцінювання, які стосуються товарів, щодо яких виникають митні зобов'язання (ст. 214(1) МКС). Якщо точно не можливо встановити час виникнення митного зобов'язання, то враховується час, коли представники митних органів дійшли висновку, що товари опинились у такому стані, коли виникає митне зобов'язання (ст. 214(2) МКС).

Виникнення митного зобов'язання стосовно імпорту

Деталізовані норми, що визначають обставини, за яких виникає митне зобов'язання щодо ввезення товарів, містяться в ст. 2—3 Регламенту 2144/87 про митні зобов'язання.

Виникнення митного зобов'язання стосовно експорту

Деталізовані норми, що визначають обставини, за яких виникає митне зобов'язання щодо вивезення товарів, містяться в ст. 209—211 МКС.