Господарське право - Вінник О.М. - 3.1. Повне товариство

Залежно від особливостей створення, правового статусу засновників та учасників, порядку управління, організаційної структури та інших ознак господарські товариства можуть мати такі форми (хоча законодавець їх визначає як види); повне товариство (ПТ), командитне товариство (КТ). акціонерне товариство (AT), товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ), товариство з додатковою відповідальністю (ТДВ).

Історична першість належить персональним (повному та командитному) товариствам, які домінували у сфері господарювання протягом багатьох століть. Поява більш пристосованих до умов економічної конкуренції об'єднань капіталів у особі акціонерних товариств поклала край домінуванню персональних товариств.

На рубежі XVI-XVII століть з ініціативи підприємців майже одночасно в Голландії та Англії виникли перші акціонерні товариства з однаковою назвою - Ост-Індські компанії.

Другий представник об'єднань капіталів - товариство з обмеженою відповідальністю - своєю появою завдячує німецьким юристам, які за дорученням парламенту наприкінці XIX століття розробили три законопроекти про нову форму товариства, яке б мало привабливі для малого бізнесу риси акціонерного товариства (насамперед відсутність у акціонерів субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями товариства) і повного товариства (забезпечення закритості товариства). Один з цих законопроектів був прийнятий німецьким парламентом і досі є чинним. Закон Німеччини від 20 квітня 1892 р. "Про товариства з обмеженою відповідальністю" завдяки ґрунтовності та оптимальності регулювання відносин, що виникають при створенні, функціонуванні та припиненні таких товариств, є взірцем для законодавців інших країн.

Товариство з додатковою відповідальністю фактично є модифікацією товариства з обмеженою відповідальністю і відрізняється від останнього лише наявністю у його учасників додаткової обмеженої відповідальності за зобов'язаннями товариства.

За сукупністю ознак (порядком створення; розміром, порядком формування та складом майнової бази; порядком управління справами; особливістю правового статусу учасників товариства та ін.) розрізняють такі форми (види) господарських товариств:

повне товариство;

командитне товариство;

акціонерне товариство;

товариство з обмеженою відповідальністю;

товариство з додатковою відповідальністю.

3.1. Повне товариство

Повне товариство - це таке господарське товариство, всі учасники якого від імені товариства спільно здійснюють підприємницьку діяльність і несуть додаткову відповідальність за зобов'язаннями товариства усім своїм майном.

Основні риси:

• різновид господарського товариства;

спеціальне регулювання: ГК України (частини 6 і 8 ст. SO), ЦК України (статті 119-132), Закон "Про господарські товариства" (статті 66-74);

установчий документ - засновницький договір;

• відсутність законодавчих вимог про розмір і порядок формування майна, що регулюється засновницьким договором;

• відсутність органів товариства, оскільки управління справами товариства здійснюється самими учасниками в порядку, визначеному засновницьким договором товариства;

• можливість використання таких схем управління: а) управління здійснюється спільно всіма учасниками; б) управління доручається або одному, або частині учасників (так звані уповноважені учасники);

• повна відповідальність товариства за власними зобов'язаннями (тобто усім майном, що належить йому на праві власності);

• субсидіарна солідарна відповідальність учасників товариства за зобов'язаннями товариства усім своїм майном, на яке може бути звернене стягнення;

обмежений рух учасників; зміна складу учасників можлива у разі: а) відступлення частки учасника (її частини) іншим учасником або третім особам за згодою усіх учасників; б) правонаступництва у разі реорганізації учасника - юридичної особи або спадкування у разі смерті учасника - фізичної особи, якщо решта учасників товариства дала згоду на вступ до товариства таких осіб; в) виходу учасника з товариства, про що він має заздалегідь повідомити (за 3 місяці - якщо товариство було створене на невизначений строк, і лише за наявності поважних причин, якщо товариство було створене на визначений строк); г) виключення учасника з повного товариства, що може мати місце у разі, якщо учасник систематично не виконує своїх обов'язків або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства; д) виділення частки учасника-боржника на вимогу його кредиторів;

вимога до учасників товариства - наявність статусу зареєстрованого суб'єкта господарювання (ч. 7 ст. 80 ГК України);

законодавчо встановлена заборона для учасників конкурувати з повним товариством;

заборона звернення стягнення на частку учасника повного товариства за його власними зобов'язаннями;

можливість ліквідації повного товариства: а) на вимогу кредиторів одного з учасників, якщо товариство відмовиться виділити частку такого учасника боржника для задоволення вимог кредиторів; б) залишення в товаристві одного учасника, якщо останній протягом 6 місяців з моменту, коли він став єдиним учасником товариства, не реалізував передбаченої ч. 1 ст. 132 ЦК України можливості реорганізації повного товариства в інше господарське товариство, що може існувати у складі одного учасника.

Повне товариство (ПТ) - це таке господарське товариство, всі учасники якого віл імені товариства спільно здійснюють під­приємницьку діяльність і несуть додаткову відповідальність за зобов'язаннями товариства усім своїм майном

Характерні риси

Спеціальне нормативно правове регулювання: ГК України (частини 6 і 8 ст. 80). ЦК України (сталі 119-132), Закон "Про господарські товариства" (статті 66-74)

Різновид(форм) господарського товариства, що належить до персональних товариств

Установчий документ - засновницький договір

Відсутність законодавчих вимог до розміру та порядок формування майна, що регулюється на локальному рівні - засновницьким договором

Відсутність органів товариства, оскільки управління справами товариства здійснюється сами­ми учасниками в порядку визначеному засновницьким договором товариства

Можливість використання таких схем ведення справ ПТ: а) ведення справ здійснюється спіль­но всіма учасниками; при цьому для вчинення кожного правочину необхідна згода всіх учас­ників ПТ; б) управління доручається або одному, або частині учасників (так звані уповнова­жені учасники)

Повна відповідальність товариства за власними зобов'язаннями (тобто усім майном, що на­лежить йому на праві власності)

Субсидіарна (додаткова) солідарна відповідальність учасників товариства за зобов'язаннями товариства усім своїм майном, на яке може бути звернене стягнення

Обмежений рух учасників; зміна складу учасників можлива у разі: а) відступлення частки учас­ника (її частини) іншим учасникам або третім особам за згодою усіх учасників; б) правонастунництва у разі реорганізації учасника-юридичної особи або спадкування у разі смерті учасника, фізичної особи, якщо решта учасників товариства дала згоду на вступ до товариства таких1 учасників; в) виходу учасника з товариства, про що він має заздалегідь повідомити (за 3 місяці якщо товариство було створене па невизначений строк, і за наявності поважних причин, - якщо товариство було створене па визначений строк; г) виключення учасника з повного товариства, що може мати місце у разі, якщо учасник систематично не виконує своїх обов'язків або пере­шкоджає своїми діями досягненню цілей товариства; д) виділення частки учасника-боржника па вимогу його кредиторів, що супроводжується виключенням такого учасника з товариства

Вимога до учасників товариства - наявність статусу зареєстрованого суб'єкта господарювання (ч. 8 ст. 80 ГК України)

Законодавчо встановлена заборона для учасників конкурувати з повним товариством (зокре­ма, заборона без згоди інших повних учасників товариства вчиняти від свого імені та у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб правочини, що є однорідними з тими, що становлять пред­мет діяльності товариства; заборона брати участь в іншому персональному товаристві)

Можливість ліквідації повного товариства: а) на вимог)- кредиторів одного з учасників, якщо товариство відмовиться виділити частку такого учасника-боржника для задоволення вимог кредиторів; б) залишення в товаристві одного учасника, якщо останній протягом 6 місяців з і моменту, коли він став єдиним учасником товариства, не реалізував передбаченої ч. 1 ст. 132 ЦК України можливості реорганізації повного товариства в інше господарське товариство, що може існувати у складі одного учасника