Господарське право - Вінник О.М. - 4.5. Транспортні договори про надання інших видів транспортних послуг або комплексу послуг

Крім договорів перевезення, на транспорті використовуються договори про надання інших видів транспортних послуг або комплексу послуг (у тому числі з використанням перевезень). Найчастіше такі договори є обслуговуючими перевезення.

У ціп групі договорів (про надання інших транспортних послуг або комплексу послуг) чимало різновидів, що віддзеркалюють специфіку певного виду транспорту, проте є й універсальні. До останніх належить договір транспортного експедирування.

Договір транспортного експедирування (ст. 316 ГК України, ст. 929-935 ЦК України). За цим договором одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Плата за виконання експедитором послуг експедирування встановлюється за домовленістю сторін (загальне правило), а у визначених законодавством випадках - з використанням державних або комунальних цін (ч. 2 ст. 316; гл. 21 ГК України); якщо розмір плати не встановлений - клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату (ст. 931 ЦК України).

Форма договору - письмова (зазвичай повна - шляхом підписання сторонами єдиного документа); крім того, клієнт зобов'язаний видати експедитору довіреність (якщо вона є необхідною для виконання його обов'язків), надати інші документи та інформацію про властивості вантажу, умови його перевезення тощо (тобто всю інформацію, необхідну для виконання експедитором встановлених договором обов'язків) - ч. 1 ст. 933 ЦК України.

Факультативні (необов'язкові) умови договору транспортного експедирування щодо покладання на експедитора таких обов'язків:

організації перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом;

укладання від свого імені або від імені клієнта договору/договорів перевезення вантажу;

забезпечення відправки і одержання вантажів, а також інших зобов'язань, пов'язаних із перевезенням;

надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання в пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо);

можливість залучення до виконання своїх обов'язків інших осіб (проте перед клієнтом відповідатиме експедитор).

Відповідальність за договором транспортного експедирування: експедитора: за невиконання чи неналежне виконання своїх обов'язків (прострочення виконання щодо організації чи забезпечення доставки; втрату чи пошкодження наданого для експедирування майна та ін.);

клієнта за порушення строків сплати послуг клієнта, за попадання чи порушення сроків надання експедитору необхідних для експедирування документів та інформації.

Форми відповідальності: відшкодування збитків; сплата неустойки (пені, штрафу); оперативно-господарські санкції (відкладання експедитором виконання своїх обов'язків за договором транспортного експедирування до надання документів та інформації в повному обсязі - ч. З ст. 933 ЦК України).

На залізничному транспорті використовуються різноманітні договори, більшість яких спрямована на обслуговування перевезень вантажів. Найбільш поширеними серед них с два взаємопов'язаних договори: договір на експлуатацію залізничної під'їзної колії та договір та подання та прибирання вагонів, використаний яких зумовлено специфікою залізничного транспорту.

Так, до складу залізничного транспорт}' входять залізничний транспорт загального користування та залізничні під'їзні колії, правовий режим яких і правова регламентація відносин між залізницею та власниками під'їзних колій (зазвичай перебувають та балансі підприємств, що їх експлуатують) передбачена Законом України "Про залізничний транспорт" (ст. 21), Статутом залізниць України (розділ і) та Правилами обслуговування залізничних під'їзних колін. І.В.Булгакова на підставі аналізу згаданих нормативно-правових актів виділяє низку ознак залізничних під'їзних колін (їх з'єднаність із загальною мережею залізниць безперервною рейсовою колією; їх належність різним підприємствам, організаціям, установам, незалежно від форми власності, та індивідуальним підприємцям; цільова призначеність - транспортне обслуговування одного або кількох суб'єктів у взаємодії із залізничним транспортом загального користування) та пропонує таке визначення цього договору;

Відповідно до договору експлуатації залізничної колії залізниця зобов'язується подавати під навантаження і вивантаження вагони до межі під'їзної колії у встановленому сторонами порядку, а володілець залізничної колії зобов'язується приймати ці вагони та здавати їх залізниці з виконанням встановлених законодавством облікових операцій, здійснювати подальший рух вагонів власними або орендованими локомотивами, забезпечувати додержання визначеного сторонами терміну перебування вагонів на під'їзній колії та сплачувати залізниці обумовлену договором плату'.

Сторонами цього договору є, з одного боку, залізниця або уповноважена начальником залізниці організація (ст. 77 Статуту залізниць України), а з другого - законний володілець залізничної під'їзної колії (її власник, орендар, користувач, їх контрагенти), який мас власні або орендовані локомотиви.

Забезпечення перевезень залізничним транспортом з використанням залізничних під'їзних колій зазвичай передбачає укладення між вищезгаданими сторонами (залізницею та законним володільцем під'їзних колін) іншого різновиду транспортного договору обслуговуючого характеру - договору про подачу та прибиранні пагонів. Відповідно до цього договору залізниця зобов'язується полапати під навантаження та вивантаження пагони безпосередньо на під'їзну колію і розставляти їх на місцях навантаження і вивантаження у встановленому сторонами порядку, а володілець - приймати ці вагони та здавати їх залізниці з виконанням встановлених законодавством облікових операцій, забезпечувати додержання визначеного сторонами терміну перебування вагонів на під'їзній колії та сплачувати залізниці обумовлену договором плату.

У разі невиконання (неналежного виконання) сторонами зазначених видів договорів встановлюється відповідальність:

залізниці перед власниками/володільцями під'їзних колій, вантажовідправниками та вантажоодержувачами за:

а) порушення узгоджених обсягів подачі вагонів;

б) за подачу неочищених вагонів;

власника колії, законного володільця, орендаря, користувача, їх контрагенті", вантажовідправників і вантажоодержувачів перед залізницею за:

а) пошкодження вагонів і контейнерів на під'їзних коліях;

б) за повернення залізниці неочищених вагонів.

РОЗДІЛ V. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ У ГОСПОДАРСЬКИХ ПРАВОВІДНОСИНАХ
ТЕМА 16. ГОСПОДАРСЬКО-ПРАВОВА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
1. Поняття та ознаки господарсько-правової відповідальності
2. Види господарсько-правової відповідальності
3. Функції та підстави господарсько-правової відповідальності
4. Принципи, межі та строки застосування господарсько-правової відповідальності
5. Форми господарсько-правової відповідальності
РОЗДІЛ VI. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ КОНКУРЕНЦІЇ
ТЕМА 17. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ КОНКУРЕНЦІЇ
1. Поняття, роль та основні принципи економічної конкуренції
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru