Господарське право - Вінник О.М. - 2. Розпорядження майном боржника як судова процедура у справі про банкрутство

1. Поняття судових процедур, що застосовуються до боржника в процесі провадження справи про банкрутство.

2. Розпорядження майном боржника як судова процедура у справі про банкрутство.

3. Санація боржника як судова процедура у справі про банкрутство.

4. Мирова угода як судова процедура у справі про банкрутство.

5 .Ліквідаційна процедура у справі про банкрутство.

1. Поняття судових процедур, що застосовуються до боржника в процесі провадження справи про банкрутство

До боржника в процесі провадження справи про банкрутство застосовуються такі судові процедури:

розпорядження майном боржника;

мирова угода;

санація (відновлення платоспроможності боржника);

ліквідаційна процедура.

З метою попередження справи про банкрутство ГК України (ст. 211) та Закон (ст. 3) передбачають заходи запобігання банкрутству суб'єктів господарювання, обов'язок вжиття яких покладається на засновників та учасників суб'єктів господарювання, власників майна, органів державної влади та органи місцевого самоврядування в межах їх повноважень. До таких заходів належать:

надання боржнику фінансової допомоги в розмірі, достатньому для погашення його зобов'язань перед кредиторами;

взяття на себе зобов'язань перед особами, що падали фінансову допомогу боржникові;

досудова санація державних підприємств, що провадиться за рахунок коштів державних підприємств та інших джерел фінансування (обсяг коштів для проведення досудової санації державних підприємств за рахунок коштів Державного бюджету України щорічно встановлюється законом про Державний бюджет України) і регламентується постановою Кабінету Міністрів України від 17.03.2000 р. № 515 "Про затвердження Порядку проведення досудової санації державних підприємств".

2. Розпорядження майном боржника як судова процедура у справі про банкрутство

Першою судовою процедурою, що застосовується до боржника, після порушення провадження у справі про банкрутство, є розпорядження його майном.

Розпорядження майном боржника - обов'язкова (за окремими винятками) судова процедура у будь-якій справі про банкрутство. Вона є системою заходів щодо нагляду та контролю за управлінням та розпорядженням майном боржника, що застосовується з метою забезпечення збереження та ефективного використання майнових активів боржника та проведення аналізу його фінансового становища. Здійснення її покладається на розпорядника майном боржника - призначеної суддею після порушення провадження у справі про банкрутство фізичної особи (це може бути і суб'єкт підприємницької діяльності), яка отримала в установленому порядку ліцензію арбітражного керуючого і не є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів. До функцій розпорядника майном боржника належать'.

вжиття заходів щодо захисту майна боржника;

аналіз фінансового становища боржника та розробка рекомендацій, спрямованих на його фінансове оздоровлення;

розгляд разом з посадовими особами боржника заяв кредиторів про грошові вимоги до боржника, які надійшли у зв'язку з порушенням справи про банкрутство та повідомлення заявників про результати розгляду;

ведення реєстру визнаних боржником вимог кредиторів за вказаними вище заявами;

скликання зборів кредиторів та участь в них з правом дорадчого голосу;

виконання інших функцій, передбачених Законом "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Після призначення розпорядника майна повноваження органів управління боржника обмежуються шляхом встановлення заборони приймати рішення про:

реорганізацію та ліквідацію боржника;

створення боржником юридичних осіб або про його участь в інших юридичних особах;

створення боржником філій та представництв;

виплату дивідендів;

проведення боржником емісії цінних паперів;

вихід зі складу учасників боржника юридичної особи;

• придбання в акціонерів раніше випущених акцій боржника. За згодою розпорядника майна органи управління боржника:

приймають рішення про участь боржника в господарських об'єднаннях;

укладають угоди щодо: нерухомого майна боржника; одержання та видачі позик (кредитів); поручительства та видачі гарантій; уступки вимоги; переведення боргу; передачі в довірче управління майна боржника; розпорядження іншим майном боржника, балансова вартість якого складає понад 1% балансової вартості активів боржника.

Розпорядник майна призначається на строк до 6 місяців, який може бути продовжений чи скорочений судом за клопотанням самого розпорядника, комітету кредиторів чи власника майна боржника.

При проведенні даної процедури боржник може одночасно задовольнити вимоги усіх кредиторів відповідно реєстру повністю чи частково в однаковому для всіх пропорційному відношенні до вимог кожного кредитора (за згодою комітету кредиторів та розпорядника майна). Проведення таких розрахунків свідчить про відновлення платоспроможності боржника, і господарський суд припиняє провадження у справі про банкрутство. У всіх інших випадках процедура розпорядження майном боржника завершується однією з подальших судових процедур банкрутства, кожна з яких не є обов'язковою сама по собі, однак принаймні один з них має бути застосована.