Господарське право України - Несинова С.В. - ТЕМА 16. КОНТРОЛЬ ЗА ЗДІЙСНЕННЯМ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

16.1. Правове регулювання контролю за підприємницькою діяльністю.

16.2. Поняття, види і форми контролю в Україні. Особливості і види адміністративного контролю. Відмінність ревізії від перевірки.

16.3. Правові форми парламентського контролю.

16.4. Правові форми судового контролю.

16.5. Взаємодія контрольних органів. Підстави проведення контролю.

16.6. Контроль споживача і органів місцевого самоврядування. Самоконтроль і його форми.

16.7. Повноваження контролюючих органів.

16.8. Права підконтрольного під час здійснення контролю. Порядок оскарження незаконних дій органів контролю і їх посадових осіб.

16.1. Правове регулювання контролю за підприємницькою діяльністю

Державний контроль за підприємницькою діяльністю, що орієнтований на відносини у сфері підприємництва, є складовою частиною, різновидом державного контролю.

Цей контроль охоплює всі сторони підприємницької діяльності, представляючи собою постійне спостереження за упорядкованістю керованої системи, її станом. Зокрема він спрямований на підвищення економічного стимулювання, раціональну і ощадливу витрату матеріальних, трудових, фінансових та інших ресурсів, скорочення непродуктивних витрат і втрат суб'єктами підприємництва.

Державний контроль за підприємницькою діяльністю - це різновид державного контролю, що здійснюється на підставі та у межах, установлених законодавством, та полягає у перевірці дотримання суб'єктами підприємництва обов'язкових вимог законодавства з метою попередження, виявлення, припинення та усунення його порушень.

Нерідко контроль за підприємницькою діяльністю як форму державного впливу на економіку складно відрізнити від державного регулювання господарської діяльності. Не випадково в деяких законах разом з розмежуванням державного регулювання і контролю (нагляду) допускається їхнє ототожнення. Разом з тим у Господарському кодексі України чітко проводиться різниця між засобами державного регулювання господарської діяльності (ст. 12 ГК України) та державним контролем і наглядом за господарською діяльністю (ст. 19 ГК України).

При визначенні видів державного контролю за підприємницькою діяльністю як основу можна використовувати ч. 3 ст. 19 ГК України, де названо вісім сфер, у яких держава здійснює контроль і нагляд за господарською діяльністю суб'єктів господарювання.

Виходячи із зазначеного законодавчого положення, якщо критерієм класифікації державного контролю є сфера його здійснення, то можна виділити валютний, податковий контроль, контроль за цінами і ціноутворенням, контроль за дотриманням конкурентного законодавства, контроль у сфері зовнішньоекономічної діяльності та ін.

В останні роки формується та удосконалюється нормативно-правова основа здійснення державного контролю за підприємницькою діяльністю. Це стосується як матеріально-правових норм, що містять підстави здійснення такого контролю і визначають його форми і засоби, так і процесуально-правових норм, що регламентують процедуру здійснення такого контролю.

Основним нормативним актом щодо здійснення контролю за господарською діяльністю є Закон України № 877Л/ "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 5 квітня 2007 р.

Також як приклад можна навести Закон України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" від 01.06.2000 р., у якому визначені загальні правила здійснення контролю у сфері ліцензування, а саме контролю за дотриманням ліцензіатами ліцензійних умов, у тому числі його форма - проведення планових і позапланових перевірок, а також складання акта перевірки і видання розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов або прийняття рішення про анулювання ліцензії. Важливо те, що ці загальні правила конкретизовані в низці підзаконних нормативно-правових актів.

Для раціоналізації та упорядкування державного контролю за підприємницькою діяльністю важливе значення має Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців" від 15.05.2003 р., відповідно до якого введено Єдиний державний реєстр - автоматизована система збору, накопичення, захисту, обліку і надання інформації про юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців. В останні роки була прийнята значна кількість відомчих нормативно-правових актів, спрямованих на упорядкування державного контролю в окремих сферах підприємницької діяльності.

Не можна не відзначити певні тенденції лібералізації державного контролю за підприємницькою діяльністю, що знаходять своє відображення в законодавстві. Це стосується і правових гарантій прав і законних інтересів суб'єктів підприємництва. Зокрема, істотно скорочений перелік видів діяльності, що підлягають ліцензуванню, спрощена і скорочена в часі процедура одержання ліцензій, внесення в них змін, значно спрощена система державної реєстрації суб'єктів підприємництва на підставі прийнятих в останні кілька років законів, що регламентують легітимацію суб'єктів підприємництва.

Слід також вказати і на таку позитивну тенденцію, як передачу державою частини контрольних функцій професійним некомерційним об'єднанням підприємців у вигляді саморегульованих організацій.