Господарське право України - Несинова С.В. - ТЕМА 24. КОМЕРЦІЙНЕ ПОСЕРЕДНИЦТВО (АГЕНТСЬКІ ВІДНОСИНИ) У СФЕРІ ГОСПОДАРЮВАННЯ

24.1. Агентська діяльність. Підстави виникнення агентських відносин.

24.2. Законодавство про комерційне посередництво у сфері господарювання.

24.3. Агентський договір та його зміст.

24.4. Немонопольні та монопольні агентські відносини.

24.5. Передача прав комерційного агента.

24.6. Розрахунки в агентських відносинах.

24.7. Нерозголошення конфіденційної інформації комерційним агентом. Відповідальність за порушення агентського договору.

24.8. Припинення агентського договору.

24.1. Агентська діяльність. Підстави виникнення агентських відносин

Господарський кодекс України в гл. 31 вперше на законодавчому рівні врегульовує відносини, що виникають при здійсненні такого виду господарської діяльності, як комерційне посередництво. Комерційне посередництво, яке ще іменується в ГК України агентськими відносинами, завжди є підприємницькою діяльністю.

Поняття комерційного посередництва розкривається в ч. 1 ст. 295 ГК України, положення якої дають змогу виділити ознаки цього виду господарської діяльності.

По-перше, комерційне підприємництво полягає в наданні послуг шляхом посередництва.

По-друге, комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, тобто діяльністю з метою отримання прибутку.

По-третє, учасниками відносин комерційного посередництва є: комерційний агент, який завжди є суб'єктом підприємництва, та суб'єкт господарювання (не обов'язково суб'єкт підприємництва), який є споживачем послуг посередництва. Згідно з ч. 2 ст. 295 ГК України комерційним агентом може бути суб'єкт господарювання (громадянин або юридична особа), який за повноваженням, заснованим на агентському договорі, здійснює комерційне посередництво.

По-четверте, комерційне посередництво (агентська діяльність) має певні межі застосування: воно здійснюється у сфері господарювання і лише при здійсненні суб'єктами господарювання господарської діяльності. Разом з тим законом можуть бути встановлені обмеження або заборона здійснення комерційного посередництва в окремих галузях господарювання (ч. 5 ст. 295 ГК України).

По-п'яте, комерційне посередництво здійснюється комерційним агентом від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє. Тому підприємці, які діють хоч і в чужих інтересах, але від власного імені, не визнаються комерційними агентами (ч. 3 ст. 295 ГК України). Комерційний агент не може також укладати угоди від імені того, кого він представляє, стосовно себе особисто (ч. 4 ст. 295 ГК України).

ГК України (ст. 296) встановлює спеціальні підстави виникнення агентських відносин, зазначаючи, що агентські відносини виникають у разі: надання суб'єктом господарювання на підставі договору повноважень комерційному агентові на вчинення відповідних дій; схвалення суб'єктом господарювання, якого представляє комерційний агент, угоди, укладеної в інтересах цього суб'єкта агентом без повноваження на її укладення або з перевищенням наданого йому повноваження.

24.2. Законодавство про комерційне посередництво у сфері господарювання

Комерційне посередництво є однією з форм господарсько-торгової діяльності (ст. 263 ГК України), яка з економічної точки зору опосередковує процес доведення товару від виробника до безпосереднього споживача. За юридичним критерієм посередництво - це діяльність, спрямована на виявлення потенційних контрагентів, підготовку і укладення

угод.

Чинне законодавство України містить різні визначення посередницьких операцій. Наприклад, для цілей оподатковування Постанова Верховної Ради України "Про затвердження Правил застосування Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 27.06.1995 р. визначає посередницьку операцію як господарчу операцію суб'єкта підприємницької діяльності, який виступає у ролі комісіонера у договорі комісії, консигнатора у консигнаційному договорі або повіреного у договорі доручення, за винятком довірчих операцій з грошовими коштами, цінними паперами, включаючи приватизаційні майнові сертифікати, операцій з випуску боргових зобов'язань і вимог та торгівлі ними, операцій з торгівлі (управління) валютними цінностями та іншими видами фінансових ресурсів, а також усіх видів банківських і страхових операцій.

Визначення деяких видів посередницької діяльності містяться в підзаконних нормативно-правових актах. Так, Положення про провадження діяльності страховими посередниками, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.1996 р. № 1523, визначає агентську діяльність як діяльність суб'єктів підприємницької діяльності, уповноважених діяти від імені та на підставі доручення одного або більше страховиків, щодо рекламування, консультування, пропонування страхувальникам страхових послуг та проведення роботи, пов'язаної з укладенням та виконанням договорів страхування (підготовка і укладення договорів страхування, виконання робіт з обслуговування договорів), у тому числі оформлення всіх необхідних документів для своєчасної виплати страхових сум або страхового відшкодування, а також здійснення цих виплат.

Важливим для всіх посередницьких правовідносин є те, що право власності на товар не переходить до контрагента за договором. Посередник, незалежно від чийого імені він виступає, завжди діє в інтересах власника. Якщо в договорі передбачено інше - відсутнє посередництво. Замість нього має місце договір купівлі-продажу, постачання та ін. Тобто посередництво відбувається між власником і майбутнім власником.

Такий критерій належності угод до посередництва дозволяє віднести до посередництва і представницькі повноваження у сфері підприємницької діяльності. Якщо учасник угоди надав послуги іншій особі і не є при цьому власником товару, а лише одержує винагороду за свою діяльність, то такі послуги можна віднести до посередницьких послуг.

Слід звернути увагу, що відповідно до змісту ч. 5 ст. 295 ГК України у певних видах господарської діяльності законом можуть бути встановлені обмеження або заборона здійснення агентської діяльності - так, цілком очевидно, що комерційне посередництво як підприємницька діяльність не допускається у тих видах діяльності, в яких підприємництво взагалі заборонено законом.

Зокрема обмеження у здійсненні підприємницької діяльності встановлені ст. 4 Закону України "Про підприємництво" (загалом цей Закон, окрім вказаної правової норми, втратив чинність з 01.01.2004 р.) - наприклад, діяльність, пов'язана з виготовленням і реалізацією військової зброї та боєприпасів до неї, проведенням криміналістичних, судово-медичних, судово-психіатричних експертиз може здійснюватися тільки державними підприємствами та організаціями, а проведення ломбардних операцій - також і повними товариствами. Деякі обмеження можливості укладання агентського договору (як й інших договорів, в яких бере участь підприємець) обумовлюються вимогою законодавства щодо обов'язкового ліцензування відповідного виду діяльності - скажімо, згідно зі ст. 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" підлягають ліцензуванню посередництво у працевлаштуванні на роботу за кордоном, а також посередницька діяльність митного брокера та митного перевізника.