Земельним кодексом України передбачена безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян із земель права державної або комунальної власності. Ця передача здійснюється місцевими державними адміністраціями або органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень.
Громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка знаходиться у його користуванні, подає заяву до відповідної місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування за місцем знаходженням його земельної ділянки. Зазначена земельна ділянка передається у власність громадянину на підставі відповідного рішення цих органів та кадастрових матеріалів, що підтверджують її розмір.
Громадянин, зацікавлений в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки, яка перебуває в державний або комунальній власності, для цілей, передбачених Кодексом, подає заяву до сільської, селищної, міської ради або до місцевої державної адміністрації за місцем знаходженням земельної ділянки. У заяві зазначаються бажані розміри і місце розташування ділянки та мета її використання.
Відповідна сільська, селищна, міська рада чи місцева державна адміністрація розглядає заяву, і в разі згоди на передачу земельної ділянки у власність, дає дозвіл на замовлення проекту її відведення. Склад, зміст проекту відведення земельної ділянки та порядок його розгляду і затвердження встановлюються спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.
Відповідна сільська, селищна, міська рада чи місцева державна адміністрація у місячний строк розглядає проект відведення земельної ділянки та приймає відповідне рішення.
У разі відмови сільської, селищної, міської ради чи місцевої державної адміністрації у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку. Рішення суду є підставою для розробки проекту відведення земельної ділянки, перенесення в натуру (на місцевість) і видачі документа, що посвідчує право власності на землю.
Громадяни мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок права державної або комунальної власності в таких розмірах:
- для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для недержавних сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство;
- для ведення селянського господарства - до 2 га;
- для будівництва і обслуговування житлових будинків у сільських населених пунктах - до 0,25 га, в селищах - до 0,15 га, в містах -
до 0,1 га;
- для індивідуального дачного будівництва - до 0,1 га;
- для будівництва індивідуальних гаражів - до 0,01 га.
Громадяни, які виявили бажання вести фермерське господарство, подають до місцевої державної адміністрації, якщо земельна ділянка перебуває в державній власності, або до сільської, селищної, міської ради, якщо земельна ділянка перебуває в комунальній власності, заяву, підписану головою створюваного фермерського господарства.
У заяві на відведення земельної ділянки зазначаються: бажані розміри і місце розташування земельної ділянки; кількість членів фермерського господарства; відомості про досвід роботи в сільському господарстві і наявність кваліфікації або спеціальної підготовки.
3аяву громадянина про передачу земельної ділянки у власність або надання в оренду відповідна місцева державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає у місячний строк. У разі їх згоди щодо передачі або надання земельної ділянки громадянин замовляє розроблення проекту її відведення.
Проект відведення земельної ділянки погоджується в порядку, визначеному спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.
Рішення про передачу у власність або надання в оренду земель громадянам для ведення фермерського господарства приймають відповідні місцеві державні адміністрації або сільські, селищні, міські ради у місячний строк.
Питання для самоконтролю і семінару до розділу 5
РОЗДІЛ 6. ГАРАНТІЇ ПРАВ НА ЗЕМЛЮ
1. Поняття гарантій прав на землю
2. Способи захисту прав на землю
3. Правове забезпечення відшкодування збитків власникам земельних ділянок і землекористувачам
4. Вирішення земельних спорів
Питання для самоконтролю і семінару до розділу 6
РОЗДІЛ 7. ПРАВОВІ ФОРМИ УПРАВЛІННЯ ЗЕМЕЛЬНИМИ РЕСУРСАМИ
1. Земельний фонд України як об'єкт правового регулювання