Плата за землю справляється у виді земельного податку та орендної плати. Земельний податок - це обов'язковий платіж, що справляється із юридичних і фізичних осіб за користування земельними ділянками.
Оподаткуванню підлягають не всі землі, а ті, які дають прибуток. Слід зауважити, що в певних умовах всі землі почнуть давати прибуток, тому законодавство чітко розрізняє землі, які оподатковуються, а розмір податку диференціюється в залежності від місця розміщення, способу використання та цільового призначення земельної ділянки.
Орендна плата - це платіж, який орендар (той хто бере землю) вносить орендодавцеві (тому хто здає землю в оренду) за користування певною земельною ділянкою. Розмір І форма орендної плати встановлюється за згодою сторін у договорі оренди земельної ділянки. Типовий договір оренди землі затверджений постановою Кабінету Міністрів України від З березня 2004 р. № 220.
Відповідно до Закону України "Про плату за землю" розмір земельного податку залежить від місця розміщення, функціонального використання і площі земельної ділянки. Звичайно розраховують ставку податку.
Ставка податку - це законодавчо визначений розмір плати за одиницю площі оподатковуваної земельної ділянки. Закон передбачає окремі підходи до визначення розміру земельного податку для земель: сільськогосподарського призначення; в межах населених пунктів та інші землі за межами населених пунктів.
В основу розрахунку ставок земельного податку покладена грошова оцінка земель, яка визначається відповідно до методик розроблених Держкомземом України на виконання постанов Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 р. №2 13 та від ЗО травня 1997 р. № 525. Грошова оцінка земельної ділянки проводиться Державним комітетом України по земельних ресурсах.
3. Порядок визначення розмірів ставок земельного податку та орендної плати
Розглянемо більш детально систему розрахунку ставок плати за землю.
Так для земель сільськогосподарського призначення ставки земельного податку з одного гектара сільськогосподарських угідь встановлюються для ріллі, сіножатей та пасовищ в розмірі 0,01 відсотка їх грошової оцінки, а для багаторічних насаджень - 0,03 відсотка. За сільськогосподарські угіддя, що надані у встановленому порядку і використовуються за цільовим призначенням, незалежно від того до якої категорії земель вони віднесені, земельний податок справляється як за землі сільськогосподарського призначення.
За землі в населених пунктах ставки земельного податку встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки, за винятком сільськогосподарських угідь про які було вже сказано та окремих випадків, які обумовлені в Законі України "Про плату за землю".
Зокрема, податок за земельні ділянки, зайняті:
- житловим фондом;
- кооперативними автостоянками для зберігання особистих транспортних засобів громадян;
- гаражно-будівельними і дачно-будівельними кооперативами;
- індивідуальними гаражами і дачами громадян;
- земельними ділянками, наданими для потреб сільськогосподарського виробництва, водного та лісового господарства, які зайняті виробничими, культурно-побутовими та господарськими будівлями і спорудами земельний податок справляється у розмірі трьох відсотків суми обчисленої в загальному за землі в населених пунктах.
Податок за земельні ділянки, надані для потреб лісового господарства, за винятком ділянок, зайнятих виробничими, культурно-побутовими, жилими будинками та господарськими будівлями і спорудами, справляється як складова плати за використання лісових ресурсів, що визначається лісовим законодавством.
Податки за земельні ділянки на територіях та об'єктах природоохоронного, оздоровчого та рекреаційного призначення, зайняті виробничими, культурно-побутовими, господарськими будівлями (спорудами), що не пов'язані з функціональним призначенням цих об'єктів, справляється у п'ятикратному розмірі відповідного земельного податку, встановленого в загальному за землі в населених пунктах.
При визначенні розміру податку за земельні ділянки, зайняті виробничими, культурно-побутовими, господарськими будівлями і спорудами, розташованими на територіях та об'єктах історико-культурного призначення, що не пов'язані з функціональним призначенням цих об'єктів, застосовуються такі коефіцієнти до відповідного земельного податку, встановленого за землі в населених пунктах:
- міжнародного значення - 7,5;
- загальнодержавного значення - 3,75;
- місцевого значення -1,5.
Податок за частину площ земельних ділянок, наданих підприємствам, установам і організаціям (за винятком сільськогосподарських угідь), що перевищують норми відведення, справляється у п'ятикратному розмірі.
Податок за земельні ділянки, надані для військових формувань, утворених відповідно до законів України, крім Збройних Сил України та Прикордонних військ України, залізниць, гірничодобувних підприємств, а також за водойми, надані для виробництва рибної продукції, справляється у розмірі 25 відсотків суми земельного податку за землі в населених пунктах.
Якщо грошову оцінку земельних ділянок в населених пунктах не встановлено, середні ставки земельного податку встановлюються залежно від чисельності населення та спеціального коефіцієнту для міст Києва, Сімферополя, Севастополя та міст обласного підпорядкування (табл. 1) Ставки коливаються від 1,5 до 21,0 коп. за квадратний метр.
В цьому випадку у населених пунктах, віднесених Кабінетом Міністрів України до курортних, до ставок земельного податку, застосовуються наступні коефіцієнти:
- на Південному узбережжі Автономної Республіки Крим - 3,0;
- на Південно-східному узбережжі Автономної Республіки Крим - 2,5;
- на Західному узбережжі Автономної Республіки Крим - 2,2;
- на Чорноморському узбережжі Миколаївської, Одеської та Херсонської областей - 2,0;
- у гірських та передгірних районах Закарпатської, Львівської, Івано-Франківської та Чернівецької областей - 2,3, крім населених пунктів, які Законом України "Про статус гірських населених пунктів України" віднесені до категорії гірських;
- на узбережжі Азовського моря та в інших курортних місцевостях 1,5.
Таблиця 1. Середні ставки податку за земельні ділянки в межах населених пунктів
Групи населених пунктів з чисельністю населення (тис.чол) | Середня ставка податку | Коефіціент, що застосовується у містах Києві, Сімферополі, Севастополі та містах обласного підпорядкування |
До 0,2 | 1,5 | |
Від 0,2 до 1 | 2,1 | |
Від 1 до 3 | 2,7 | |
Від 3 до 10 | 3,0 | |
Від 10 до 20 | 4,8 | |
Від 20 до 50 | 7,5 | 1,2 |
Від 50 до 100 | 9,0 | 1,4 |
Від 100 до 250 | 10,5 | 1,6 |
Від 250 до 500 | 12,0 | 2,0 |
Від 500 до 1000 | 15,0 | 2,5 |
Від 1000 і більше | 21,0 | 3,0 |
Ставки земельного податку для земельних ділянок (за винятком сільськогосподарських угідь) диференціюють та затверджують відповідні сільські, селищні, міські ради, виходячи із середніх ставок податку, функціонального використання та місцезнаходження земельної ділянки, але не вище ніж у два рази від середніх ставок податку з урахуванням наведених вище коефіцієнтів.
Плата за землі промисловості, транспорту, зв'язку, оборони та іншого призначення, а також: за землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного призначення та землі лісового і водного фондів (за межами населених пунктів) має свої особливості.
Податок за земельні ділянки, надані для підприємств промисловості, транспорту, зв'язку та іншого призначення, за винятком сільськогосподарських угідь, земельних ділянок залізничного транспорту, культурного призначення та військових формувань утворених відповідно до Законів України справляється з розрахунку 5 % від грошової оцінки одиниці площі ріллі області.
Податок за земельні ділянки, надані для залізничного транспорту, військових формувань, створених відповідно до законів України, крім Збройних Сил України та Прикордонних військ України справляється у розмірі 0,02 відсотка від грошової оцінки одиниці площі ріллі області, крім земель військових сільськогосподарських підприємств, з яких земельний податок справляється як за землі сільськогосподарського призначення.
У разі використання залізничним транспортом, військовими формуваннями, утвореними відповідно до законів України, крім Збройними Силами України та Прикордонними військами України, земель не за цільовим призначенням, податок справляється у розмірі 5 відсотків від грошової оцінки одиниці площі ріллі області.
Податок за земельні ділянки, надані на землях лісового фонду, за винятком сільськогосподарських угідь справляється як складова плати за використання лісових ресурсів, що визначається лісовим законодавством. Причому податок за земельні ділянки, що входять до складу земель лісового фонду і зайняті виробничими, культурно-побутовими, жилими будинками та господарськими будівлями і спорудами, справляється у розмірі 0,3 відсотка від грошової оцінки одиниці площі ріллі області.
Податок за земельні ділянки, надані на землях водного фонду, за винятком сільськогосподарських угідь, що надані у встановленому порядку і використовуються за цільовим призначенням, справляється у розмірі 0,3 відсотка від грошової оцінки одиниці площі ріллі області.
4. Надходження платежів за землю та їх використання
5. Пільги щодо плати за землю
6. Обчислення і строки сплати земельного податку
7. Орендна плата
8. Відповідальність платників за несвоєчасну сплату земельного податку та орендної плати
Питання для самоконтролю і семінару до розділу 9
РОЗДІЛ 10. ПРАВОВИЙ РЕЖИМ ЗЕМЕЛЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ
1. Поняття та особливості правового режиму земель сільськогосподарського призначення
2. Права і обов'язки власників і користувачів земель сільськогосподарського призначення