Бухгалтерський облік у бюджетних установах - Михайлов М.Г. - 2. Організація та методологія бухгалтерського обліку в бюджетних установах

Як зазначено в Бюджетному кодексі, бюджетні установи ведуть бухгалтерський облік відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що затверджуються Міністерством фінансів України, а також інших нормативно-правових актів щодо ведення бухгалтерського обліку.

Порядок ведення бухгалтерського обліку бюджетних установ установлюється Державним казначейством України відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку за згоди з Міністерством фінансів України.

Завдання та функціональні обов'язки бухгалтерських служб, повноваження керівника бухгалтерської служби у бюджетних установах - головного бухгалтера та вимоги щодо його професійно-кваліфікаційного рівня визначаються Кабінетом Міністрів України.

Призначення та звільнення головного бухгалтера бюджетної установи здійснюються відповідно до законодавства про працю з урахуванням типових професійно-кваліфікаційних характеристик головного бухгалтера бюджетної установи, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Основним нормативним документом є Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що встановлює правові засади організації, ведення та складання звітності в Україні і його дія поширюється на бюджетні установи.

Бюджетний кодекс регулює відносини, що виникають у процесі складання, розгляду і затвердження бюджетів, виконання бюджетів та розгляду звітів про їх виконання.

Організація та методологія бухгалтерського обліку в бюджетних установах регулюється також такими документами: інструкції та накази Держказначейства України, Міністерства фінансів, наказами Мінстатистики (Держкомстат) та іншими нормативними актами.

На виконання Стратегії модернізації системи бухгалтерського обліку в державному секторі на 2007-2015 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2007 року № 34, а також прийнятого Бюджетного кодексу з 1 січня 2013 року передбачається використання Положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі. Так, уже відредаговані для використання в бюджетних установах діючі Положення бухгалтерського обліку № 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", № 7 "Основні засоби", № 9 "Запаси", № 8 "Нематеріальні активи", затверджено Положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 101 "Подання фінансової звітності".

Міністерством фінансів спільно з Держказначейством України затверджено ряд інструкцій щодо методології ведення обліку: План рахунків бухгалтерського обліку та Порядок з його застосування, Інструкція з типової кореспонденції рахунків, Інструкції з обліку запасів, Інструкція з обліку необоротних активів, Інструкція з обліку грошових коштів та розрахунків, Інструкція про форми меморіальних ордерів та карток і книг аналітичного обліку, а також ряд інших важливих інструкцій.

Предметом обліку в бюджетних установах є господарські засоби за їх складом та розміщенням, за джерелами їх формування і призначенням у процесі невиробничого споживання.

Об'єктом обліку є доходи і витрати бюджетних установ; фонди і резерви, що створюються в них в процесі виконання кошторису; витрати на утримання бюджетних установ і організацій; грошові кошти в касі та на рахунках в банку та інші активи і зобов'язання.

Метою ведення бухгалтерського обліку бюджетних організацій є формування повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів установи.

Функції, що їх виконує облік в бюджетних установах: управлінська, контрольна та інформаційна.

Питання облікової політики, як сукупності визначених в межах чинного законодавства принципів, методів і процедур, що використовуються бюджетними установами для ведення обліку та складання фінансової звітності, визначені основним бухгалтерським законом, і в цілому вона спрямована на правильне і достовірне відображення в обліку доходів та видатків в процесі надання нематеріальних послуг у відповідності з затвердженими кошторисами, збереження та ефективне використання державного майна.

Облікова політика установи визначається за погодженням з головним розпорядником бюджетних коштів або органом, до сфери управління якого належить установа.