Місцеве самоврядування в Україні відповідно до ст. 4 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" здійснюється на принципах: народовладдя, законності, гласності, колегіальності, поєднання місцевих і державних інтересів, виборності; правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності в межах повноважень, визначених законами, підзвітності та відповідальності перед територіальними громадами їх органів та посадових осіб, державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування, судового захисту прав місцевого самоврядування.
Системи місцевого самоврядування у сучасних зарубіжних країнах будуються на основі адміністративно-територіального устрою країни і можуть охоплювати по вертикалі від двох до п'яти ланок. Крім того, розрізняють системи, побудовані за принципами прямого підпорядкування органів нижчого рівня органам вищого рівня (Італія, Франція, ФРН). Однак чимало країн дотримуються відверто автономної системи, за якої пряме підпорядкування по вертикалі практично відсутнє, а якщо на практиці здійснюється, то в дуже обмеженій формі (США, Велика Британія).
Іноді діяльність органів місцевого самоврядування поставлено під прямий контроль спеціальних державних органів. Частіше за все органи місцевого самоврядування підконтрольні органам міністерства внутрішніх справ (Велика Британія), в інших країнах може створюватися навіть спеціальний підрозділ у складі уряду (міністерство у справах місцевого самоврядування). В деяких країнах (Франція, Італія тощо) в адміністративно-територіальні одиниці призначаються повноважні представники уряду, які здійснюють адміністративний нагляд за діяльністю виборних органів місцевого самоврядування і їх виконавчих органів, що ставить ці органи під постійний контроль з боку центральної влади1.
На думку О. В. Батанова, в Україні потрібно створити постійно діючий державний орган, який на правах міністерства предметно займався б розвитком місцевого самоврядування, процесом роздержавлення та децентралізацією влади. В Україні розглядалося дві моделі створення такого спеціалізованого органу. За першої моделі нове міністерство мало займатися підготовкою та реалізацією широкомасштабних реформ (зокрема, адміністративно-територіальної), а також координувати вирішення інших питань, пов'язаних з місцевим та регіональним розвитком: житлово-комунальне-господарство, будівництво, розвиток законодавства, місцеві фінанси тощо. За другої моделі відповідне міністерство мало опікуватися питаннями реалізації адміністративної реформи, служби в органах місцевого самоврядування.
Сьогодні в Україні функціонує Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, одним із основних завдань якого є формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері розвитку місцевого самоврядування4. Як постійно діючий консультативно-дорадчий орган Кабінету Міністрів України передбачено створення Ради з питань регіонального розвитку та місцевого самоврядування5. З метою забезпечення розвитку місцевого самоврядування в Україні, взаємодії органів виконавчої влади з органами місцевого самоврядування, відповідними громадськими організаціями та об'єднаннями, інституціями іноземних держав згідно з Указом Президента України від 24.06.2010 р. № 723/20106 передбачено створення Державного фонду сприяння місцевому самоврядуванню в Україні, що є допоміжним органом при Президентові України.
Система місцевого самоврядування в Україні відповідно до ст. 5 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" включає:
o територіальну громаду;
o сільську, селищну, міську раду;
o сільського, селищного, міського голову;
o виконавчі органи сільської, селищної, міської ради;
o районні та обласні1 ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст;
o органи самоорганізації населення.
У містах з районним поділом за рішенням територіальної громади міста або міської ради відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" можуть утворюватися районні в місті ради. Районні в містах ради утворюють свої виконавчі органи та обирають голову ради, який одночасно є і головою її виконавчого комітету.
Первинним суб'єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста. Територіальні громади сусідніх сіл можуть об'єднуватися в одну територіальну громаду, створювати єдині органи місцевого самоврядування та обирати єдиного сільського голову. Добровільне об'єднання територіальних громад відбувається за рішенням місцевих референдумів відповідних територіальних громад сіл. Таке рішення є наданням згоди на створення спільних органів місцевого самоврядування, формування спільного бюджету, об'єднання комунального майна. Вихід із складу сільської громади здійснюється за рішенням референдуму відповідної територіальної громади. У містах з районним поділом територіальні громади районів у містах діють як суб'єкти права власності.
При цьому обмеження прав територіальних громад на місцеве самоврядування згідно з Конституцією та законами України може бути застосоване лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.
Слід констатувати, що в муніципальному житті сьогоднішньої України територіальні громади існують лише де-юре: по суті, в нормах Конституції та законів України. Де-факто сучасні територіальні громади, умовно кажучи, мають лише "муніципальну правоздатність", тобто потенційно їм належить комплекс муніципальних прав і свобод. Однак у реальному житті місцеві жителі не усвідомлюють себе первинним носієм цих прав і свобод і своєї спроможності власними діями набувати та реалізувати їх. Фактично місцева спільнота є недієздатною, за виключенням періодичних політичних заходів (наприклад, місцевих виборів), до яких "залучаються" громадяни - члени територіальних громад, населення "випадає" з муніципального механізму1. Тому першим кроком законодавця на шляху "конституювання" вітчизняного механізму локальної демократії має бути формування статусу територіальної громади, зокрема закріплення та диференціація видів територіальних громад, визначення їх функцій і повноважень, а також форм їх реалізації, визначення форм взаємовідносин населення з іншими суб'єктами системи місцевого самоврядування, чітке закріплення гарантій правової, організаційної та економічної самостійності територіальних громад як первинних суб'єктів місцевого самоврядування тощо. Подібний механізм має знайти свою регламентацію в спеціальному законі про територіальні громади в Україні.
Крім того, пропонується як первинний суб'єкт місцевого самоврядування, поряд із територіальної громадою, визначати особистість як суб'єкта індивідуальних прав на здійснення місцевого самоврядування.
Розрізняють декілька форм безпосереднього здійснення територіальними громадами права на місцеве самоврядування, як це передбачено Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Місцеві вибори.
Основні засади, особливості та порядок організації і проведення виборів депутатів сільських, селищних, міських, районних у містах, районних, обласних, Київської та Севастопольської міських рад та сільських, селищних, міських голів визначаються Законом України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" від 10.07.2010 р. зі змінами.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 141 Конституції України до складу сільської, селищної, міської, районної, обласної ради входять депутати, які обираються жителями села, селища, міста, району, області на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Строк повноважень сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, депутати якої обрані на чергових виборах, становить п'ять років. Припинення повноважень сільської, селищної, міської, районної, обласної ради має наслідком припинення повноважень депутатів відповідної ради.
Територіальні громади на основі загального, рівного, прямого виборчого права обирають шляхом таємного голосування відповідно сільського, селищного, міського голови, який очолює виконавчий орган ради та головує на її засіданнях. Строк повноважень сільського, селищного, міського голови, обраного на чергових виборах, становить п'ять років.
Частково засади виборчого процесу на місцевих виборах були розглянуті нами у § 3 глави VI.
Відповідно до Закону України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" (далі - Закон) вибори депутатів сільських, селищних рад проводяться за мажоритарною Системою відносної більшості в одномандатних виборчих округах, на які поділяється територія відповідно села (кількох сіл, жителі яких добровільно об'єдналися у сільську громаду), селища.
Вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, районних у містах рад проводяться за змішаною (мажоритарно-пропорційною) системою, згідно з якою:
1) половина від кількості депутатів (загального складу) відповідної ради обирається за виборчими списками кандидатів у депутати від місцевих організацій політичних партій у багатомандатному виборчому окрузі, межі якого збігаються з межами відповідно Автономної Республіки Крим, області, району, міста, району в місті;
2) половина від кількості депутатів (загального складу) відповідної ради обирається за мажоритарною системою відносної більшості в одномандатних виборчих округах (далі - одномандатні мажоритарні виборчі округи), на які поділяється територія відповідно Автономної Республіки Крим, області, району, міста, району в місті.
Вибори сільських, селищних, міських голів проводяться за мажоритарною системою відносної більшості в єдиному одномандатному виборчому окрузі, межі якого збігаються з межами відповідно села (кількох сіл, жителі яких добровільно об'єдналися у сільську громаду), селища, міста згідно з існуючим адміністративно-територіальним устроєм.
Право голосу на виборах депутатів сільських, селищних, міських рад, виборах сільського, селищного, міського голови мають дієздатні громадяни України, які належать до відповідних територіальних громад та яким на день виборів виповнилося вісімнадцять років.
Право голосу на виборах депутатів районних, обласних рад мають громадяни України, які належать до відповідних територіальних громад у межах району, області та яким на день виборів виповнилося вісімнадцять років.
Право голосу на виборах депутатів районних у містах рад мають громадяни України, які належать до територіальних громад відповідних міст, місце проживання яких зареєстровано в межах відповідного району в місті та яким на день виборів виповнилося вісімнадцять років.
Право голосу на виборах депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим мають громадяни України, місце проживання яких зареєстровано в межах Автономної Республіки Крим та яким на день виборів виповнилося вісімнадцять років.
Громадяни України, які мають право голосу на відповідних місцевих виборах, є виборцями.
Документом, який посвідчує особу, підтверджує громадянство та засвідчує місце проживання виборця на місцевих виборах, є:
1) паспорт громадянина України;
2) тимчасове посвідчення громадянина України (для осіб, недавно прийнятих до громадянства України).
Належність громадянина до відповідної територіальної громади визначається його місцем проживання на її території згідно із Законом України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в України (далі - Закон).
Виборці мають право на участь у роботі виборчих комісій як їх члени, проведенні передвиборної агітації, здійсненні спостереження за проведенням виборів та в інших заходах, пов'язаних з організацією та проведенням виборів, що реалізується ними у порядку, визначеному цим та іншими законами України. Військовослужбовці строкової служби, громадяни України, що проживають за кордоном, а також особи, визнані судом недієздатними, та громадяни України, які за вироком суду перебувають у місцях позбавлення волі, вважаються такими, що не належать до жодної територіальної громади та не мають права голосу на місцевих виборах.
Кожен виборець на виборах депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, районних у містах рад, в яких він бере участь, має один голос у багатомандатному виборчому окрузі та один голос в одномандатному мажоритарному виборчому окрузі по виборах депутатів відповідних рад.
Кожен виборець на виборах депутатів сільських, селищних рад, в яких він бере участь, має один голос в одномандатному виборчому окрузі по виборах депутатів відповідно сільських, селищних рад.
Кожен виборець на виборах сільських, селищних, міських голів, в яких він бере участь, має один голос у відповідному єдиному одномандатному виборчому окрузі.
Виборець може використати свій голос на відповідних місцевих виборах тільки на одній виборчій дільниці, на якій він включений до списку виборців. Депутатом, сільським, селищним, міським головою може бути обраний громадянин України, який має право голосу відповідно до ст, 70 Конституції України.
Депутатом, сільським, селищним, міським головою не може бути обраний громадянин України, який має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку.
Право висування кандидатів у депутати та кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови належить громадянам України, які мають право голосу. Це право реалізується громадянами України через республіканські в Автономній Республіці Крим, обласні, районні, міські, районні у містах організації політичних партій (далі - місцеві організації партій) або шляхом самовисування відповідно до Закону.
Початок виборчого процесу оголошується відповідною виборчою комісією у строки та в порядку, визначені цим Законом. Виборчий процес включає такі етапи:
1) утворення виборчих округів;
2) утворення виборчих дільниць;
3) формування складу територіальних виборчих комісій, утворення дільничних виборчих комісій;
4) складання списків виборців, їх перевірка та уточнення;
5) висування та реєстрація кандидатів у депутати та кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови;
6) проведення передвиборної агітації;
7) голосування у день виборів;
8) підрахунок голосів виборців, установлення підсумків голосування і результатів місцевих виборів.
У випадках, передбачених Законом, виборчий процес включає також такі етапи:
1) повторне голосування;
2) підрахунок голосів виборців, установлення підсумків повторного голосування і результатів місцевих виборів.
Виборчий процес завершується офіційним оприлюдненням результатів місцевих виборів у порядку, передбаченому Законом.
Суб'єктами виборчого процесу є:
1) виборці;
2) Центральна виборча комісія, виборчі комісії, сформовані (утворені) відповідно до законів України;
3) кандидати в депутати, кандидати на посаду сільського, селищного, міського голови;
4) місцеві організації партій, які висунули кандидатів у депутати у багатомандатному виборчому окрузі або одномандатному виборчому окрузі, або одномандатному мажоритарному виборчому окрузі, або кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови;
5) офіційні спостерігачі від місцевих організацій партій, які висунули кандидатів у депутати у багатомандатному виборчому окрузі, від кандидатів у депутати в одномандатному, одномандатному мажоритарному виборчому окрузі, від кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови.
Місцеві вибори можуть бути черговими, позачерговими, повторними, проміжними або першими, що проводяться у разі формування нових місцевих рад (далі - перші місцеві вибори).
Чергові вибори депутатів, сільських, селищних, міських голів проводяться одночасно на всій території України, крім випадків, встановлених Конституцією та законами України.
Чергові вибори депутатів обласних, районних, міських, районних у містах, сільських, селищних рад, вибори сільського, селищного, міського голови проводяться у зв'язку із закінченням визначеного Конституцією України строку повноважень депутатів відповідних рад, сільських, селищних, міських голів.
Чергові вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим проводяться у зв'язку із закінченням визначеного Конституцією
Автономної Республіки Крим строку повноважень депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим.
Рішення про проведення чергових виборів депутатів обласних, районних, міських, районних у містах, сільських, селищних рад, сільських, селищних, міських голів приймається Верховною Радою України.
Рішення про проведення чергових виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим приймається Верховною Радою Автономної Республіки Крим відповідно до Конституції України.
Позачергові місцеві вибори призначаються Верховною Радою України у разі дострокового припинення повноважень депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевої ради, сільського, селищного, міського голови, а також в інших випадках, передбачених Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Повторні вибори депутатів (депутата) у відповідному багатомандатному, одномандатному, одномандатному мажоритарному виборчому окрузі призначаються відповідною територіальною виборчою комісією в порядку, встановленому Законом, у разі визнання відповідних виборів у цьому виборчому окрузі такими, що не відбулися, чи в разі визнання особи такою, яка відмовилася від депутатського мандата у відповідному одномандатному, одномандатному мажоритарному виборчому окрузі.
Повторні вибори сільського, селищного, міського голови призначаються відповідною територіальною виборчою комісією в порядку, встановленому Законом, у разі визнання відповідних виборів такими, що не відбулися, чи в разі визнання особи такою, яка відмовилася від посади відповідно сільського, селищного, міського голови.
Проміжні вибори депутата призначаються територіальною виборчою комісією в порядку, встановленому Законом, у разі дострокового припинення повноважень депутата, обраного в одномандатному, одномандатному мажоритарному виборчому окрузі.
Перші місцеві вибори призначаються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласною, Київською, Севастопольською міською радою, якщо інше не передбачено законом.
Місцеві вибори призначаються на неділю.
Рішення про загальний склад (кількість депутатів) обласної, районної, міської (крім районів, міст в Автономній Республіці Крим, міст Києва, Севастополя) ради приймається відповідною обласною радою поточного скликання не пізніш як за 50 днів до дня місцевих виборів.
Рішення про загальний склад (кількість депутатів) районної, міської (районів та міст в Автономній Республіці Крим) ради приймається
Верховною Радою Автономної Республіки Крим поточного скликання не пізніш як за 50 днів до дня місцевих виборів.
Рішення про загальний склад (кількість депутатів) Київської, Севастопольської міської ради приймається відповідно Київською, Севастопольською міською радою поточного скликання не пізніш як за 50 днів до дня місцевих виборів.
Рішення про загальний склад (кількість депутатів) районної у місті, сільської, селищної ради приймається відповідною районною у місті, сільською, селищною радою поточного скликання не пізніш як за 50 днів до дня місцевих виборів.
Загальний склад (кількість депутатів) сільської, селищної, міської, районної у місті ради залежить від чисельності жителів і може становити від 12 до 150 депутатів.
Загальний склад (кількість депутатів) районної ради визначається з урахуванням кількості сіл (кількох сіл, жителі яких добровільно об'єдналися в територіальну громаду), селищ, міст районного значення, що входять до складу відповідного району, для забезпечення рівного представництва кожної територіальної громади у відповідній районній раді незалежно від чисельності такої територіальної громади.
Загальний склад (кількість депутатів) обласної ради визначається з урахуванням кількості районів, міст обласного значення, що входять до складу відповідної області, для забезпечення їх рівного представництва у відповідній обласній раді незалежно від чисельності жителів відповідного району, міста обласного значення.
Загальний склад (кількість депутатів) міської, районної у місті, районної, обласної ради має становити тільки парну кількість депутатів.
Чисельність жителів відповідної адміністративно-територіальної одиниці визначається на підставі повідомлення відповідних територіальних органів державної статистики за станом на 1 січня року початку виборчого процесу місцевих виборів.
Загальний склад (кількість депутатів) Верховної Ради Автономної Республіки Крим визначається Конституцією Автономної Республіки Крим.
Щодо досвіду формування органів місцевого самоврядування у зарубіжних країнах, то слід зазначити таке.
Загальний порядок формування цих органів регулюється зазвичай виборчими законами або законами про муніципалітети. У більшості демократичних країн вибори до органів місцевого самоврядування відбуваються на основі загального, рівного, прямого виборчого права при таємному голосуванні. Пасивне виборче право зазвичай встановлюється у межах 18-25 років. Одночасно передбачається також низка цензових вимог ценз осілості, несумісності зайняття інших посад на державній службі чи у виборних органах, у суді тощо. Вибори здійснюються як за одномандатними, так і за багатомандатними округами. Для встановлення результатів голосування використовуються як пропорційна, так і мажоритарна виборчі системи. Деякі зарубіжні країни (особливо члени ЄС) надають право на участь у виборах органів місцевого самоврядування іноземцям, які постійно проживають на території цього муніципалітету'. Пропонується надати зазначене право і іноземцям, які проживають в Україні, за наявності цензу осілості протягом певного строку (наприклад, одного року).
Строк, на який обираються муніципальні ради, в середньому становить від 2 до 6 років. Чисельний склад цих органів також різний, як правило, становить від кількох депутатів до кількох десятків. У муніципальні ради столиць держав, як правило, обираються більше 100 радників.
У деяких зарубіжних країнах (як і в Україні, на чому детально ми зупинимося далі) законодавством передбачений порядок дострокового відкликання депутатів місцевих представницьких органів шляхом голосування виборців.
По-різному регулюється питання щодо суміщення депутатських мандатів: від дозволу суміщати одразу декілька мандатів (у Данії - на місцевому, регіональному та парламентському рівнях), а також системи подвійного мандата на місцевому та регіональному рівнях (Норвегія, Швеція, Велика Британія, Голландія, Ірландія, ФРН), до одного депутатського мандата (Австрія, Бельгія, Франція). Австрія як виняток дозволяє суміщення мандата найнижчого рівня з найвищим (парламентським). У Люксембурзі член місцевого органу самоврядування може одночасно бути членом національного парламенту та Європарламенту.
За структурою органи місцевого самоврядування у зарубіжних країнах зазвичай однопалатні. Двопалатна побудова цих органів є надзвичайною рідкістю (муніципальна рада Нью-Йорка, наприклад).
Цікаво, що на муніципальних виборах у Чехії, Великій Британії та Швейцарії виборці одержали можливість голосування за допомогою мобільного телефону4.
Місцеві референдуми.
Предметом місцевого референдуму може бути будь-яке питання, віднесене Конституцією України, законами до відання місцевого самоврядування. На місцевий референдум не можуть бути винесені питання, віднесені законом до відання органів державної влади. Рішення, прийняті місцевим референдумом, є обов'язковими для виконання на відповідній території.
Порядок призначення та проведення місцевого референдуму, а також перелік питань, що вирішуються виключно референдумом, визначаються Законом України "Про всеукраїнський та місцеві референдуми" від 03.07.1991 р. із змінами.
Загальні збори громадян за місцем проживання.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" загальні збори громадян за місцем проживання є формою їх безпосередньої участі у вирішенні питань місцевого значення. Згідно із ст. 1 зазначеного Закону загальні збори - це зібрання всіх чи частини жителів села (сіл), селища, міста для вирішення питань місцевого значення.
Порядок проведення загальних зборів громадян за місцем проживання визначається законом та статутом територіальної громади.
Пункт 11 ч. 4 ст. 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлює, що загальні збори громадян за місцем проживання скликає сільський, селищний, міський голова.
Загальні збори громадян за місцем проживання відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", зокрема, мають право:
надавати згоду на реорганізацію або ліквідацію діючих комунальних дошкільних навчальних закладів, а також дошкільних навчальних закладів, створених колишніми сільськогосподарськими колективними та державними господарствами (п. 30 ч. 1 ст. 26 Закону);
вносити пропозиції щодо питань на розгляд ради (ч. 12 ст. 46 Закону);
приймати рішення про дострокове припинення повноважень органу самоорганізації населення, утвореного даними загальними зборами громадян (ч. 2 ст. 80 Закону).
Рішення загальних зборів громадян враховуються органами місцевого самоврядування в їх діяльності.
Місцеві ініціативи.
Відповідно до ст. 9 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" члени територіальної громади мають право ініціювати розгляд у раді (в порядку місцевої ініціативи) будь-якого питання, віднесеного до відання місцевого самоврядування.
Порядок внесення місцевої ініціативи на розгляд ради визначається представницьким органом місцевого самоврядування або статутом територіальної громади з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".
Місцева ініціатива, внесена на розгляд ради у встановленому порядку, підлягає обов'язковому розгляду на відкритому засіданні ради за участю членів ініціативної групи з питань місцевої ініціативи.
Рішення ради, прийняте з питання, внесеного на її розгляд шляхом місцевої ініціативи, обнародується в порядку, встановленому представницьким органом місцевого самоврядування або статутом територіальної громади.
Громадські слухання.
Відповідно до ст. 13 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальна громада має право проводити громадські слухання - зустрічатися з депутатами відповідної ради та посадовими особами місцевого самоврядування, під час яких члени територіальної громади можуть заслуховувати їх, порушувати питання та вносити пропозиції щодо питань місцевого значення, що належать до відання місцевого самоврядування.
Громадські слухання проводяться не рідше одного разу на рік.
Пропозиції, які вносяться за результатами громадських слухань, підлягають обов'язковому розгляду органами місцевого самоврядування.
Порядок організації громадських слухань визначається статутом територіальної громади.
Відкликання депутатів місцевих рад.
Порядок здійснення відкликання депутатів місцевих рад визначений Законом України "Про статус депутатів місцевих рад" від 11.07.2002 р. із змінами.
Підставами для відкликання виборцями обраного ними депутата місцевої ради можуть бути:
1) порушення депутатом місцевої ради положень Конституції і законів України, що встановлено судом;
2) пропуск депутатом місцевої ради протягом року більше половини пленарних засідань ради або засідань постійної комісії, невиконання ним без поважних причин рішень і доручень ради та її органів;
3) невідповідність практичної діяльності депутата місцевої ради основним принципам і положенням його передвиборної програми.
Право вносити пропозиції про відкликання депутата місцевої ради до територіальної виборчої комісії належить відповідній місцевій раді, а також зборам виборців та зборам (конференціям) об'єднань громадян, їхніх місцевих осередків, які відповідно до Закону України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" мають право висувати кандидатів у депутати і знаходяться на території відповідного виборчого округу.
Рішення про внесення пропозицій щодо відкликання депутата місцевої ради приймається відповідно на:
1) пленарному засіданні місцевої ради;
2) зборах виборців;
3) зборах (конференціях) об'єднань громадян чи їхніх місцевих осередків у порядку, встановленому їхніми статутами, та з урахуванням вимог Закону України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів".
У разі прийняття рішення щодо внесення пропозиції про відкликання депутата місцевої ради на зборах виборців, зборах (конференціях) об'єднань громадян. їхніх місцевих осередків створюється ініціативна група для збирання підписів виборців відповідного виборчого округу на підтримку пропозиції про відкликання депутата місцевої ради, затверджується її склад.
Рішення ради, протокол зборів виборців, зборів (конференцій) об'єднань громадян, їхніх місцевих осередків направляються до територіальної виборчої комісії у триденний строк після їх проведення.
Відповідна територіальна виборча комісія у п'ятиденний строк з моменту одержання протоколу зборів виборців, зборів (конференцій) об'єднань громадян, їхніх місцевих осередків з пропозицією про відкликання депутата місцевої ради розглядає це питання на своєму засіданні і приймає відповідне рішення. Про надходження пропозиції, а також про місце і час засідання, на якому вона розглядатиметься, комісія не пізніш як за три дні до засідання повідомляє відповідного депутата місцевої ради, раду, до якої його обрано, а також суб'єктів, які внесли пропозицію про відкликання депутата.
У разі порушення порядку внесення пропозиції про відкликання депутата місцевої ради територіальна комісія може відмовити в прийомі протоколу зборів виборців, зборів (конференцій) об'єднань громадян, їхніх місцевих осередків. Копії відповідного рішення у дводенний строк після його прийняті направляються комісією депутату місцевої ради, щодо якого порушено питання про відкликання, раді, до складу якої його обрано, а також суб'єктам, що внесли пропозицію про відкликання.
Після прийняття протоколу на підтримку пропозиції про відкликання депутата місцевої ради територіальна виборча комісія видає необхідну кількість підписних листів керівнику ініціативної групи із збирання підписів.
З моменту отримання ініціативною групою підписних листів збір підписів проводиться у строки:
у разі відкликання депутата сільської, селищної, міської (міста районного підпорядкування) ради - п'ять днів;
районної, міської (міста обласного підпорядкування), районної и місті ради - десять днів;
обласної, Київської, Севастопольської міської рал и - місячний термін.
Зразок підписного листа для збирання підписів виборців на підтримку пропозиції про відкликання депутата місцевої ради встановлюється відповідною територіальною виборчою комісією і повинен містити назву ради, до складу якої обрано депутата, його прізвище, ім'я, по батькові, рік обрання до ради, а також відомості про особу, яка збирає підписи (прізвище, ім'я, по батькові, місце роботи і адреса). Підписний лист має містити лані про виборців, які підтримали пропозицію про відкликання депутата місцевої ради: прізвище, ім'я, по батькові; число, місяць і рік народження; місце проживання; серію і номер паспорта або іншого документа, що посвідчує особу виборця, а також особистий підпис виборця.
Підписний лист заповнюється особою, яка збирає підписи, на основі даних, зазначених у паспорті або іншому документі, що посвідчує особу виборця. Правильність даних про виборця, внесених до підписного листа, і факт підтримки ним пропозиції про відкликання депутата місцевої ради засвідчуються особистим підписом виборця Кожний виборець може бути внесений лише до одного підписного листа і .мас: право посталити лише один підпис. Збирання підписі" здійснюється на суто добровільній основі.
У кожному підписному листі зазначається загальна кількість виборців, які підтримали пропозицію про відкликання депутата місцевої ради, внесених до нього. Лист підписується особою, яка збирала підписи.
Заповнені підписні листи здаються у відповідну територіальну комісію ініціативною групою в порядку, встановленому комісією. Комісія перевіряє і реєструє одержані підписні листи. У разі виявлення у підписному листі порушень вимог Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" щодо збирання підписи" комісія може визнати його недійсним. Якщо у підписних листах виявлено два або більше підписів одного громадянина, його підписи не враховуються. Не враховуються також підписи, які не є власноручними.
На основі одержаних підписних листів комісія не пізніш яку п'ятиденний строк після закінчення збирання підписів складає протокол про результати збирання підписів на підтримку пропозиції про відкликання депутата місцевої ради, який підписується головою, заступником голови, секретарем і членами територіальної комісії. Якщо на підтримку пропозиції про відкликання депутата місцевої ради зібрано підписи менше п'яти відсотків виборців відповідного виборчого округу, вона вважається відхиленою, і депутат зберігає свої повноваження.
Агітація "за" або "проти" відкликання депутата місцевої ради може проводитися на зборах, мітингах, у пресі, по радіо і телебаченню, у будь-який інший спосіб і будь-якими засобами, що не суперечать Конституції або законам України. Участь органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, а також осіб, які входять до складу виборчих комісій, у проведенні агітації не дозволяється. Забороняється проводити агітацію особам, які не є громадянами України. У день проведення голосування щодо відкликання депутата місцевої ради будь-яка агітація забороняється.
При ініціюванні питання про відкликання депутата місцевої ради та проведенні агітації забороняється використовувати кошти з бюджетів усіх рівнів, позабюджетні кошти органів місцевого самоврядування, кошти державних та комунальних підприємств, організацій і установ, юридичних осіб з участю іноземного капіталу, іноземних державних, міжнародних організацій і об'єднань, а також анонімних осіб або осіб під псевдонімом.
Відповідна територіальна комісія у десятиденний термін після одержання відповідного рішення ради чи складення протоколу про результати збирання підписів приймає рішення про призначення у відповідному виборчому окрузі голосування пропозиції про відкликання депутата місцевої ради, визначає день голосування. При цьому строк між днем прийняття комісією рішення про призначення голосування і днем голосування не може бути менше сорока шести і більше п'ятдесяти п'яти днів.
У разі виявлення територіальною комісією порушень законів під час внесення пропозицій про відкликання депутата місцевої ради, збирання підписів на їх підтримку, якщо ці порушення не дали можливості виявити об'єктивну думку виборців щодо даного депутата, комісія може прийняти вмотивоване рішення про відхилення пропозиції щодо відкликання депутата.
Рішення територіальної комісії про призначення голосування доводиться до відома виборців відповідного виборчого округу не пізніш як на третій день після його прийняття через місцеві засоби масової інформації або в інший спосіб.
Підготовка і проведення голосування пропозиції про відкликання депут
4. Гарантії місцевого самоврядування в Україні