Криміналістика - Сабадаш В.П. - Тема № 21. НАУКОВІ ОСНОВИ МЕТОДИКИ РОЗСЛІДУВАННЯ ОКРЕМИХ ВИДІВ ЗЛОЧИНІВ

Тема № 21. НАУКОВІ ОСНОВИ МЕТОДИКИ РОЗСЛІДУВАННЯ ОКРЕМИХ ВИДІВ ЗЛОЧИНІВ

1. Методика розслідування окремих видів злочинів - це розділ криміналістики, який складається з системи наукових положень та розроблених на їх основі рекомендацій щодо процесу розкриття та розслідування злочинів.

Задачі криміналістичної методики:

1) сприяння правоохоронним органам у боротьбі зі злочинністю (загальна задача);

2) вивчення з позицій криміналістики злочину та злочинності;

3) вивчення досвіду щодо розкриття, розслідування та запобігання злочинам;

4) розробка науково обґрунтованих методичних рекомендацій щодо розкриття, розслідування та запобігання злочинам.

2. Принципи формування окремих криміналістичних методик.

- законність (методичні рекомендації повинні відповідати нормам діючого законодавства);

- наукова обґрунтованість;

- відповідність потребам практики.

3. Криміналістична характеристика злочинів - порівняно нова категорія криміналістичної науки. Виникнення й розробку цього поняття як самостійного елемента в структурі окремої методики розслідування злочинів відносять до середини 60-х - початку 70-х років XX ст. Уперше до розробки й обґрунтування необхідності введення в науковий обіг і використання криміналістичної характеристики злочинів у слідчій практиці звернулися Л.-. Сергеєв та -.Н. Колесниченко.

Криміналістична характеристика злочинів - це той функціонально значущий елемент, із якого розпочинається формування напрямку розслідування і використання якого має прикладне, пошукове, оціночне значення при розслідуванні злочинів та аналізі його результатів.

Отже, криміналістична характеристика злочинів - це типова інформаційна система, яка містить дані про ключові елементи механізму злочинної поведінки і слугує основою для планування розслідування і висування слідчих версій.

4. Структура криміналістичної характеристики та зміст її елементів залежать від різновиду злочинів. Типовими елементами криміналістичної характеристики злочинів є:

- спосіб вчинення злочину;

- предмет злочинного посягання;

- слідова картина;

- особа потерпілого;

- особа злочинця;

- місце, час, обстановка вчинення злочину.

5.Процес розслідування злочинів можна розділити на три етапи:

o початковий;

o наступний;

o заключний.

Тема № 22. РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ ПРОТИ ЖИТТЯ І ЗДОРОВ'Я ОСОБИ

1. Усі вбивства можна поділити на дві великі групи:

o вбивства, вчинені за умов очевидності (очевидні вбивства);

o вбивства, вчинені за умов неочевидності (неочевидні вбивства). Елементами криміналістичної характеристики вбивств є дані про:

типові способи вчинення та приховування вбивств; слідову картину; особливості особи злочинця та потерпілого; час, місце, обстановку вчинення вбивств.

2. Типові слідчі ситуації початкового етапу розслідування вбивств:

- убивство вчинено відкрито (в умовах очевидності), труп знайдено, особу жертви встановлено, вбивцю затримано;

- убивство вчинено в умовах неочевидності, особа жертви не відома, особа злочинця не відома;

- виявлено труп людини (коли мала місце заява про її зникнення);

- виявлено труп невідомої особи або частини розчленованого трупа;

- виявлено труп з ознаками інсценування (самогубство, нещасний випадок, природна смерть).

3. Характер і зміст слідчих версій про вбивства визначаються слідчою ситуацією, що склалася на момент порушення кримінальної справи.

Інформація, отримана на основі аналізу слідчої ситуації, є підставою для висування слідчих версій. Так, на основі факту виявлення трупа з ознаками насильницької смерті можуть бути висунуті версії про вбивство, самогубство, нещасний випадок. При неясності характеру смерті ці версії можуть бути доповнені припущеннями про її настання в результаті захворювання або про раптову смерть.

Планування розслідування буде складатися з перевірки слідчих версій шляхом проведення слідчих дій та оперативно-розшукових заходів.

4. При розслідуванні вбивств необхідним є проведення таких слідчих дій:

- огляд місця події і трупа;

- пред'явлення трупа для впізнання;

- допит (свідків, підозрюваного);

- обшук;

- призначення експертиз (судово-медичної, судово-психіатричної, криміналістичних).