Криміналістика: питання і відповіді - Кофанов А.В. - 12. Фототехнічна експертиза

Предметом фототехнічної експертизи є фактичні дані, що стосуються справи, які пов'язані із зафіксованою в кіно-, та фотодокументах інформацією, технікою та технологією їх виготовлення. Як правило, фототехнічна експертиза призначається в тих випадках, коли необхідно встановити дані, зафіксовані на фотозображеннях в латентному (неявному) вигляді. Наприклад, визначити розміри зафіксованих на фотознімку предметів, взаємне розташування автомобілів відносно країв проїжджої частини дороги, точку зйомки фотознімка чи відтворити матеріальну обстановку місця події за фотознімками.

Об'єктами дослідження є фотознімки, технічні засоби та фотоматеріали, які застосовувались для їх виготовлення.

У фототехнічній експертизі мають місце дві самостійні спеціалізації: дослідження фотографічних зображень та технічних засобів їх отримання; дослідження матеріальної частини фотознімків.

При дослідженні фотозображень вирішуються: ідентифікаційні завдання - ототожнення технічних засобів, які використовувались для виготовлення фотознімків, негатива - за фотознімком, окремих предметів (одягу, виробів, приміщень, окремих ділянок місцевості) - за зображеннями їх на фотознімку; діагностичні - встановлення обставин виготовлення фотознімків (ретуш зображення, монтаж, диференціація репродукцій та фотознімків, отриманих з натури, визначення точки зйомки, тощо), визначення натуральних розмірів предметів, зафіксованих на фотознімках, відновлення первинного зображення на фотознімку, втраченого в результаті дії агресивних для фотоемульсії факторів, реконструкція матеріальної обстановки місця події за фотознімком; класифікаційні - встановлення класу фотоапаратури, за допомогою якої міг бути виконаний фотознімок.

Типовими питаннями фототехнічної експертизи є такі:

- Чи виготовлені надані на дослідження фотознімки з одного негативу?

- Чи не є фотознімок у друкованому виданні фоторепродукцією з іншого видання?

- Чи виготовлені фотознімки за допомогою наданого технічного засобу?

- Чи виготовлені фотознімки за допомогою одного і того самого технічного засобу?

- Чи піддавався фотознімок монтажу?

- Чи з наданого оригіналу виготовлене його фотографічне зображення на фотознімку?

- Яка технологія виготовлення пред'явленого фотознімка (натурна, репродукційна, комбінована)?

- Де знаходиться точка зйомки наданого на дослідження фотознімка?

- Які розміри предмета, зображеного на фотознімку?

- Який тип (модель) фотоапарата, застосованого для виготовлення наданого фотознімка?

13. Експертиза матеріалів та засобів відео звукозапису

Предметом криміналістичної експертизи матеріалів та засобів відеозвукозапису є фактичні дані, що відображаються у відеофонограмі - речовому доказі і мають відношення до справи. Вони пов'язані з технікою виконання відеофонограми та дикторами, мова яких зафіксована на ній; встановлюються за допомогою спеціальних знань у галузях криміналістичної ідентифікації, акустики, лінгвістики та інших наукових дисциплін.

Об'єктами експертного дослідження є звукова і мовна інформація, зафіксована на відеофонограмі, носії, а також технічні засоби знімання та фіксації інформації, які є речовими доказами по конкретній справі.

На сучасному етапі криміналістична експертиза матеріалів і засобів відеозвукозапису має чотири самостійні спеціальності, а саме: 1) технічне дослідження матеріалів та засобів відеозвукозапису; 2) дослідження акустичних сигналів та середовищ; 3) дослідження усної мови людини за її фізичними ознаками; 4) мовознавче дослідження усної мови людини.

Завдання даної експертизи за методологічним принципом поділяються на три основних блоки: ідентифікаційні, класифікаційні та діагностичні.

Ідентифікаційні - визначення диктора за голосом та мовою, що зафіксовані на відеофонограмі; встановлення апаратури запису, за допомогою якої виготовлені відеофонограми; встановлення окремих елементів звукового середовища.

Діагностичні - визначення оригінальності, неперервності, змін первинного змісту чи наявності монтажу відеофонограми; встановлення змісту розмов та придатності мови дикторів для їх ідентифікації; встановлення параметрів носія та засобів запису за відеофонограмою; визначення джерел звуку та звукового середовища; встановлення організаційних схем, технічних засобів та каналів відеозвукозапи-су; визначення емоційного стану диктора, комунікативного статуса співбесідників у розмові, їх соціально-психологічного портрета, діалектних та інших лінгвістичних особливостей мови дикторів, тощо.

Класифікаційні - визначення виду та класу засобів і носіїв запису, визначення виду та класу звукових джерел.

Типовими питаннями експертизи матеріалів та засобів відео звукозапису є наступні:

Який зміст поданої на дослідження фонограми?

Яке походження перешкод на фоно- відеограмах і можливість їх усунення?

На відкритій місцевості чи в приміщенні проводився аудіозвукозапис?

Оригіналом чи копією є подана фоно- відеограма?

Чи зафіксована фонограма безперервно? Чи не піддавалась вона монтажу або яким-небудь іншим змінам?

Чоловікові чи жінці належить записаний на наданому носії голос?

Чи брала участь перевіряєма особа у розмові, зафіксованій на представленому носії? Якщо так, то які слова та фрази належать саме їй?

Скільки осіб брали участь у розмові?

Вільне мовлення чи зачитаний перед мікрофоном текст зафіксований на представленому носії?

Який психічний стан людини, голос якої записаний?

Чи не належить зафіксований на плівці голос конкретній особі?

На одному чи на різних магнітофонах виконані конкретні фрагменти відео- чи фонограми?

Який тип носія використовувався для запису фонограми?

Який вид та клас засобів запису застосовувався для фіксації фонограми?