Слідчий у процесі розкриття злочинів звертається до фактів та подій минулого. Тому у цьому процесі є така формально-логічна категорія як гіпотеза. Стосовно діяльності правоохоронних органів з розкриття злочинів вона отримала назву криміналістичної версії - обґрунтованого припущення, яке пояснює характер злочину у цілому, або його окремих обставин.
Криміналістична версія - це обґрунтоване припущення про факт, явище або групу фактів, явищ, що мають або можуть мати значення для справи: версія вказує на наявність і пояснює походження цих фактів, явищ, їхній зміст і зв'язок між собою й служить цілям встановлення істини у справі.
Криміналістична версія представляє різновид гіпотези. Виділяють наукову, окрему та робочу гіпотези.
Версії поділяються на два основні види:
- загальні версії - припущення, які охоплюють розкриваємий злочин у цілому;
- окремі версії - припущення, що пояснюють окремі обставини злочину.
Також виділяють:
- робочі версії - припущення стосовно більш дрібних та другорядних обставин злочину);
- розшукові версії - припущення про місцезнаходження розшукуваного злочинця або предметів, речей, які необхідно віднести до різновидів окремої версії.
У криміналістиці існує поняття типових версій - характерних для типових ситуацій, що виникають у процесі розкриття злочинів.
Типові версії це результат наукового узагальнення слідчої, судової, експертної та оперативно-розшукової практики, які детально викладено у посібниках з розслідування окремих видів злочинів. Слідчий проводячи розслідування висуває не типові, а конкретні версії, які ґрунтуються на матеріалах справи, але з урахуванням типових версій.
Типові версії також можуть бути загальними та окремими.
Версія, проходить три послідовні стадії, що відображають процес розслідування.
Перша стадія - виникнення (висунення) версії.
Друга стадія - аналіз (розробка) висунутого припущення та визначення ряду наслідків (обставин, подій, фактів) які логічно витікають із висунутого припущення.
Третя стадія - практична перевірка припустимих наслідків та співставлення їх з тим, що у результаті перевірки встановлено у фактичній дійсності.
Основу версії складають фактичні дані, які поділяються на 2 групи:
1. Отримані з різних джерел дані, які стосуються кримінальної справи (дані які містяться у судових доказах, матеріалах оперативно-розшукової діяльності, актах відомчих перевірок, заявах та повідомленнях громадян, повідомленнях ЗМІ та інших джерелах).
2. Дані, які є результатом наукових узагальнень і безпосередньо не стосуються кримінальної справи (дані природничих, технічних та інших наук (криміналістики, судової медицини, фізики, хімії), а також дані, отримані з життєвого та професійного досвіду слідчого, узагальнень слідчої, судової, експертної практики). Перевіряється версія в такий спосіб.
Слідчі та судові версії перевіряються шляхом провадження слідчих та судових дій, а також використовуються оперативно-розшукові засоби і методи які носять допоміжний характер.
Оперативно-розшукові версії перевіряються з використанням засобів і методів ОРД.
20. Поняття організації і планування розслідування
Повнота, всебічність та об'єктивність розслідування злочинів залежать від чіткої організації і планування процесу розслідування кримінальної справи. Швидке й повне розкриття злочинів є одним із головних завдань слідства, немаловажну роль тут відіграє правильна організація роботи кожного слідчого.
Діяльність по розкриттю злочинів досить складна. Вона не мислима без чіткої організації й планування. Плановість розслідування є одним з найважливіших загальних положень методики розслідування злочинів.
Планування - метод, організації розслідування.
Організувати розслідування означає:
- розробити погоджений план застосування сил та засобів місцевих правоохоронних органів (слідчого апарату, міліції, прокуратури) на випадок небезпечних, надзвичайних подій. У цьому плані передбачається формування слідчих груп, бригад, технічних засобів тощо;
- у справах, порушених за оперативними матеріалами, розробити спільно зі слідчим план реалізації матеріалів;
- налагодити належну взаємодію слідчого з оперативними працівниками, експертами, громадськістю, які залучаються до розслідування (розкриття) злочину;
- забезпечити кваліфіковане керівництво слідчо-оперативною групою (СОГ), бригадою;
- чітко визначити розподіл обов'язків між членами СОГ;
- організувати регулярні оперативні наради СОГ з метою обговорення результатів і наступних завдань розслідування;
- налагодити систематичний обмін інформацією;
- спланувати роботу слідчого з урахуванням усіх справ, які є у його провадженні;
- забезпечити технічну забезпеченість СОГ відповідними засобами;
- забезпечити чітке виконання плану розслідування;
- підібрати необхідний нормативний матеріал та забезпечити не-розголошення даних досудового слідства;
- забезпечити діяльність членів СОГ за умов дотримання наукової організації праці та управління.
Організація розслідування ґрунтується на положеннях НОП (наукової організації праці). Щодо слідчого це стосується режиму та умов його роботи з метою їх оптимізації, вдосконалення нормування праці, обладнання робочих місць, оргтехніки, канцелярського та секретарського обслуговування.
Планування являє собою організаційну та творчу сторони складної розумової роботи слідчого, яка здійснюється з першого моменту розслідування до його закінчення (С.А. Голунський).
Під плануванням розслідування розуміють визначення шляхів розкриття злочинів, окреслення обставин, які підлягають з'ясуванню, а також встановлення найбільш доцільних строків проведення необхідних слідчих дій та оперативно-розшукових заходів (В.О. Коновалова).
Правильне планування досудового слідства забезпечує:
- найсуворіше дотримання законності;
- правильний напрям слідства і його висока якість, що гарантує встановлення об'єктивної істини;
- мінімальні витрати сил на розслідування злочину шляхом належної організації роботи слідчого й встановлення меж розслідування, що виключає дослідження обставин, які не мають істотного значення для справи, здійснення зайвих слідчих дій й захаращення справи непотрібними матеріалами;
- планування в стадії досудового слідства найбільш дієвих прийомів і методів розслідування;
- максимальна швидкість розслідування. Планування повинне відображати :
- загальну мету й проміжні завдання;
- етапи діяльності;
- конкретні дії на кожному етапі, необхідні для вирішення завдань і досягнення мети та метод їхнього здійснення;
- засоби й умови, необхідні для цих дій;
- строки й місце реалізації;
- склад учасників кожної дії;
- мобілізацію і розміщення сил, розподіл їх обов'язків у кожній дії;
- контроль та облік виконання;
- підведення результатів.
22. Планування окремих слідчих дій
23. Планування допиту
24. Планування очної ставки
25. Планування огляду місця події
26. Планування перевірки показань на місці
27. Планування обшуку
28. Планування слідчого експерименту
29. Планування призначення експертизи
30. Взаємодія слідчого з оперативно розшуковими підрозділами