Криміналістика: питання і відповіді - Кофанов А.В. - 73. Етапи проведення експертизи та форми висновків

У системі Міністерства юстиції України функціонують науково-дослідні інститути судових експертиз (Київський науково-дослідний інститут судових експертиз, Харківський науково-дослідний інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса), відділення та лабораторії, в яких проводяться всі традиційні і нетрадиційні види криміналістичних експертиз. Поруч з криміналістичними в інститутах проводяться і такі види судових експертиз, як бухгалтерські, автотехнічні, будівельно-технічні, товарознавчі, ґрунтознавчі, біологічні та ін.

У системі Міністерства внутрішніх справ України створена мережа експертно-криміналістичних служб, де проводяться різні види криміналістичних експертиз, автотехнічні, пожежно-технічні та деякі інші. У своїй структурі експертно-криміналістичні служби мають експертно-криміналістичні управління та експертно-криміналістичні відділи.

Адреси експертних служб Міністерства внутрішніх справ в Україні:

1. Державний науково-дослідний експертно-криміналістичний центр - м. Київ, вул. Велика Кільцева, 4;

2. Науково-дослідні експертно-криміналістичні центри при головних управліннях МВС України:

АР Крим м. Сімферополь, вул. Балаклавська, 68

м. Севастополя м. Севастополь, вул. Пушкіна, 2;

Київської області м. Київ, вул. Воздвиженська, 2;

м. Київ, вул. Володимирська, 15;

м. Вінниця, вул. Василя Порика, 8;

м. Луцьк, вул. Винниченка, 11;

м. Дніпропетровськ, вул. Короленка, 4-а;

м. Донецьк, вул. Горького, 61;

м. Житомир, вул. Старий Бульвар, 18;

м. Ужгород, вул. Грибоедова, 2;

м. Запоріжжя, вул. Аваліані, 19-а;

м. Івано-Франківськ, вул. Мазепи, 185;

м. Кіровоград, вул. Жовтневої революції, 58;

м. Луганськ, вул. Луначарського, 38;

м. Львів, вул. Конюшинна, 24;

м. Миколаїв, вул. Акіма, 2-а;

м. Одеса, вул. Прохорівська, 35;

м. Полтава, пров. Рибальський, 8;

м. Рівне, вул. Гагаріна, 39;

м. Суми, вул. Кірова, 23;

м. Тернопіль, вул. Валова, 11;

м. Харків, вул. Маяковського, 22;

м. Херсон, вул. Кірова, 14;

м. Хмельницький, вул. Молодіжна, 12;

м. Черкаси, вул. Пастерівська, 104;

м. Чернігів, вул. Степана Разіна, 19;

м. Чернівці, вул. Головна, 24; 3. Науково-дослідні експертно-криміналістичні центри при головних управліннях МВС України на транспорті:

Управління МВС України на залізничному транспорті, м. Київ, вул. Бориспільська, 19;

на Донецькій залізниці м. Донецьк, вул. Горна, 4;

на Львівській залізниці, м. Львів, вул. Таллінська, 1;

на Одеській залізниці, м. Одеса, вул. Середньофантанська, 14;

на Південній залізниці, м. Харків, вул. Карпівська, 3;

на Південно-Західній залізниці, м. Київ, вул. Чапаева 6;

на Придніпровській залізниці, м. Дніпропетровськ, вул. Привок-зальна,15.

У системі Міністерства охорони здоров'я України зосереджені судово-медичні та судово-психіатричні установи. Мережа судово-медичних установ складається з різних за своїм рангом бюро судово-медичних експертиз. Такі експертизи проводяться і співробітниками кафедр судової медицини вищих навчальних закладів.

72. Етапи підготовки та призначення судової експертизи

Підготовка до призначення та проведення судової експертизи передбачає п'ять етапів:

- підготовку матеріалів для дослідження (речові докази, жива особа, труп або його частини тощо);

- отримання порівняльних зразків для дослідження (матеріальні об'єкти, що надаються експерту для порівняння з об'єктами, які ідентифікуються або діагностуються. Це можуть бути зразки почерку, відбитки пальців рук, зліпки зубів, взуття, проби крові, слини, зразки шрифту друкарської машинки, які використовуються в процесі проведення експертиз як порівняльні матеріали при дослідженні рукописів, предметів з відбитками рук, ніг, зубів, паперів та інших об'єктів, які надаються експерту для дослідження. В ст. 199 КПК України вказано, що в разі потреби слідчий має право винести постанову про вилучення або відібрання зразків почерку та інших зразків, необхідних для експертного дослідження. У цьому разі отримання зразків для порівняльного дослідження є процесуальною дією, яка полягає в отриманні порівняльних матеріалів для експертного дослідження. Для відібрання або вилучення зразків слідчий може використовувати допомогу спеціаліста. Про відібрання зразків складається протокол.

Вимоги до порівняльних зразків:

- не може бути піддано сумніву їх походження від об'єктів, що перевіряються;

- вони повинні відображати достатній обсяг їх властивостей;

- повинні бути придатними для співставлення з ідентифікуючими об'єктами.

Порівняльні зразки поділяються на вільні та експериментальні.

Вільні зразки - це об'єкти, які виникли поза зв'язком із даною кримінальною справою і їх виникнення, як правило, належить до періоду часу, що передував вчиненню правопорушення та порушенню кримінальної справи - заяви, листи і т. ін. Вільні зразки можуть бути виявлені під час провадження обшуку, виїмки, огляду.

Експериментальні зразки спеціально отримуються для порівняльного дослідження у підозрюваного, обвинуваченого, свідка або потерпілого на підставі та у порядку, передбаченому ст.199 КПК України.

Підготовка та призначення судових експертиз складається з таких етапів:

- обрання моменту призначення експертизи (вибір моменту призначення експертизи передбачає визначення її місця у системі інших слідчих (судових) дій. Визначення часу призначення експертизи пов'язано з особливостями розслідуваного злочину, слідчою ситуацією, наявністю або відсутністю необхідних матеріалів для призначення експертизи);

- визначення мети та конкретних завдань експертного дослідження, формулювання питань експерту (предмет експертизи - це ті обставини, які можуть бути з'ясовані в процесі експертного дослідження, фактичні дані, які встановлюються на основі спеціальних знань та дослідження матеріалів справи, перед експертом можуть бути поставлені тільки такі питання, для вирішення яких необхідні наукові, технічні або інші спеціальні знання);

- вибір експертної установи або експерта (здійснюється в залежності від виду експертизи, об'єктів дослідження та питань, що підлягають вирішенню. В Україні існує розгалужена мережа спеціалізованих судово-експертних установ та відомчих служб з різних галузей знань, які були розглянуті вище. В більшості випадків, проведення експертизи доручається цим установам, а іншим особам - лише при неможливості проведення експертизи в експертній установі чи службі);

- винесення постанови про призначення експертизи. Постанова складається із трьох частин:

- вступна частина де зазначаються: дата і місце складання постанови, посада, звання, прізвище слідчого, кримінальна справа, у якій призначається експертиза;

- у описовій частині викладаються: суть справи та обставини, які обумовили необхідність проведення експертизи, а також особливості, що стосуються об'єкта дослідження, які можуть мати значення для висновку. Звершується описова частина формулюванням підстав для призначення експертизи;

- у резолютивній частині формулюється рішення про призначення експертизи, називається її предметний вид за існуючою класифікацією (криміналістична, судово-медична, психіатрична тощо), за процесуальними ознаками (повторна, додаткова, комісійна, комплексна); вказується прізвище експерта, питання, з яких він має дати висновок, перелік матеріалів, що направляються експерту.

73. Етапи проведення експертизи та форми висновків

Проведення експертизи складається з таких основних етапів:

- підготовчий, який включає вивчення наданих матеріалів, з'ясування сутності поставленого перед експертизою завдання, визначення достатності наявних матеріалів, окреслення загальної схеми дослідження, постанову окремих завдань, які вирішуються кожним експертом окремо;

- аналітичний, який передбачає виявлення властивостей об'єктів дослідження шляхом застосування різних методів та засобів;

- порівняльний, на якому проводиться співставлення об'єктів та визначення характеру зв'язків, що існують між ними;

- заключний, який складається із оцінки результатів, виділення підстав для висновків та формулювання відповідей на поставлені питання (висновків).

Проведення експертизи завершується висновками, які бувають викладені у таких формах:

- категоричне (позитивне чи негативне) вирішення питання в повному обсязі;

- категоричне позитивне часткове вирішення питання (ймовірний висновок) з обґрунтуванням неможливості його вирішення у повному обсязі (усі виявлені характеристики об'єктів, що порівнюються, співпадають, але їх недостатньо для категоричного позитивного вирішення в повному обсязі; в цьому випадку замість ототожнення може бути визначена спільна родова або групова належність);

- висновок про непридатність об'єктів для вирішення поставленого питання (наприклад, непридатність речових доказів для встановлення факту контактної взаємодії через відсутність ознак механізму взаємодії);

- повідомлення про неможливість вирішення питання із детальним обґрунтуванням причин.

74. Оцінка висновку експерта

Оцінка висновку експерта полягає в його наукової достовірності. Існує два способи оцінки наукової достовірності висновку:

1. Аналіз умов і методів проведених досліджень. При аналізі умов і методів проведених досліджень суттєве значення мають такі питання:

- чи компетентні експерти;

- чи досліджуються справжні об'єкти;

- чи відповідають зразки, представлені на експертизу, таким загальним вимогам: безсумнівність походження, репрезентативність, порівнянність;

- чи переконливі кінцеві наукові положення, прийняті експертом;

- чи є проведені експертами дослідження повними, а їхні висновки достовірними;

- чи не є висновки експертів суперечливими;

- яка форма висновку.

2. Зіставлення висновків експертів з іншими доказами, що містять відомості про предмет дослідження.