Кримінальне право України - Кузнецов В.В. - 2. Порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності відносин підлеглості (ст. 406 КК)

Стаття складається з трьох частин, що містять заборонювальні норми. Родовим об'єктом злочину є встановлений законодавством порядок несення або проходження військової служби. Безпосередній об'єкт злочину - встановлений порядок взаємовідносин між військовослужбовцями, які не перебувають у відносинах підлеглості. Додатковими факультативними безпосередніми об'єктами злочину є життя і здоров'я людини, інші суспільні цінності. Потерпілий від злочину - військовослужбовець, який не перебуває у відносинах підлеглості з винним.

Об'єктивна сторона злочину полягає у порушенні статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності між ними відносин підлеглості, що виявилось у: 1) завданні побоїв; 2) вчиненні іншого насильства.

Статутні правила відносин між військовослужбовцями - це правила, визначені передусім Статутом внутрішньої служби і Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, дія яких поширюється на інші військові формування України. Відсутність між військовослужбовцями відносин підлеглості означає, що військовослужбовці є рівними за посадами і званнями (рядові та матроси, сержанти та старшини, прапорщики та мічмани, офіцери) чи перебувають у відносинах старшинства, які визначаються чи безпосередньо їхнім командиром (начальником), чи військовими званнями (сержант і молодший сержант, прапорщик і старший прапорщик, лейтенант і капітан тощо). Завдання побоїв - це нанесення двох чи кількох ударів, що спричинили потерпілому фізичний біль, але не потягли заподіяння йому тілесних ушкоджень. Інше насильство - це різні види фізичного впливу на потерпілого, які не є побоями і не пов'язані зі спричиненням тілесних ушкоджень: нанесення ляпасу, поштовх, позбавлення волі, насильницьке вчинення сексуальних розбещень, а так само погрози застосування фізичного насильства, пов'язані з вимогами до потерпілого виконувати замість винного ті чи інші обов'язки військової служби (наприклад, обов'язки днювального роти чи парку), надати йому особисті послуги (наприклад, випрати білизну, сходити в магазин), передати для споживання чи користування продукти або інші предмети, що належать потерпілому з правом приватної власності або видані у користування тощо.

Злочин є закінченим з моменту завдання побоїв або вчинення іншого насильства (матеріальний склад).

Суб'єкт злочину - спеціальний (військовослужбовець, який не перебуває у відносинах підлеглості з потерпілим).

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.

Кваліфікуючими ознаками злочину (ч. 2 ст. 406 КК) є порушення вказаних правил: 1) щодо кількох осіб (двох чи більше осіб, які виступають як потерпілі, незалежно від того, одночасно чи в різний час щодо них було заподіяне насильство); 2) яке заподіяло легкі чи середньої тяжкості тілесні ушкодження; 3) яке має характер знущання або глумління над військовослужбовцем (спричинення фізичних і моральних страждань, вчинення образливих для потерпілого дій, мучення тощо).

Особливо кваліфікуючими ознаками злочину (ч. 3 ст. 406 КК) є: 1) вчинення його групою осіб; 2) вчинення його із застосуванням зброї; 3) спричинення ним тяжких наслідків (наприклад, спричинення потерпілому тяжкого тілесного ушкодження, його вбивство, самогубство, самовільне залишення потерпілим частини або місця служби чи дезертирство, самоскалічення потерпілого на знак протесту проти насильства, знищення чи пошкодження бойової техніки чи іншого військового майна, що заподіяло значної шкоди державі тощо).

Коли до нестатутних дій, що скоює військовослужбовець, долучається особа, яка є начальником для потерпілого, то начальник у такому випадку не може бути співвиконавцем злочину, передбаченого ст. 406 КК. Його дії необхідно кваліфікувати за ст. 424 КК. Така кваліфікація обумовлена тим, що винний посягає на порядок здійснення військовими службовими особами службових повноважень. Дії виконавця у цій ситуації не можуть бути кваліфіковані за ч. 3 ст. 406 КК як скоєні у групі, оскільки начальник у цьому випадку не є суб'єктом даного злочину і не може бути визнаний його співвиконавцем.

Якщо, навпаки, до дій, вчинюваних військовослужбовцем, який не перебуває у відносинах підлеглості з потерпілим, приєднується військовослужбовець, котрий є підлеглим для потерпілого, дій першого кваліфікуються за ст. 406 КК, а дії підлеглого - за ч. 5 ст. 27 і ст. 406 КК .

Коли незаконне насильство щодо начальника розпочалося діями підлеглого, а вже потім до них приєднався військовослужбовець, який не перебуває у відносинах підлеглості з потерпілим, його дії кваліфікуються за ст. 406 КК, а дії підлеглого - за ст. 405 КК.

У всіх перелічених випадках дії військовослужбовців не можуть бути кваліфіковані за ч. 3 ст. 406 КК як вчинені групою осіб, оскільки начальник і підлеглий не є суб'єктами цього злочину.