Державний аудит - Дікань Л.В. - 12.1. Поняття державного і комунального майна

12.1. Поняття державного і комунального майна

Найголовнішим об'єктом управління будь-якої держави є її власність. Адже забезпечення соціально-економічної стабільності та безпеки залежить від володіння і ефективного управління стратегічно важливими об'єктами у сфері оборони, правопорядку, енергетики тощо, а також природними ресурсами: землею, надрами, водними ресурсами. Ці та інші об'єкти і природні багатства є об'єктом державного фінансового контролю. Власність в Україні має такі форми: приватна, колективна, державна.

До державної власності в Україні належать загальнодержавна власність і власність адміністративно-територіальних одиниць (комунальна власність). Суб'єктом права загальнодержавної власності є держава в особі Верховної Ради України. Суб'єктами права комунальної власності є адміністративно-територіальні одиниці в особі обласних, районних, міських, селищних, сільських рад народних депутатів.

Право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном.

Перш ніж розглядати методику аудиту державного і комунального майна, необхідно визначити певний категорійний апарат, а саме такі поняття, як "майно", "державне майно", "комунальне майно", "аудит державного і комунального майна".

У законодавчій базі немає чіткого визначення сутності державного майна. Тому спочатку слід з'ясувати сутність майна взагалі.

Загальновідомо, що майно - це сукупність речей та матеріальних цінностей. У нормативно-правовій базі України є низка документів, які застосовують категорію майна.

Майно можна розглядати як фізичний об'єкт та складну юридичну конструкцію. Як фізичний об'єкт майно - це матеріальні цінності, речі, що знаходяться у власності юридичних і фізичних осіб.

Розрізняють рухоме майно, здатне переміщуватися, і нерухоме - у вигляді землі та розміщених на ній об'єктів. Такий поділ майна бере початок від римського права і використовується майже всіма правовими системами. Він пов'язаний з правом приватної власності на природні об'єкти, насамперед на землю. До складу нерухомого майна належить земельна ділянка та все, що з нею фізично пов'язане (насадження, будівлі, інші об'єкти) і не може бути відокремлене без порушення призначення речей. Рухомими речами називають усі інші матеріальні об'єкти, здатні переміщуватися або самостійно (наприклад, тварини), або за допомогою зовнішньої сили (наприклад, меблі, устаткування, транспортні засоби, твори мистецтва).

Нерухомість виокремлюють зі складу іншого майна. Вона важлива для економіки країни не лише тим, що включає природні ресурси і має безпосередній зв'язок із земельними ділянками, а й тим, що до нерухомості належать найбільш цінні і суспільно важливі об'єкти. Це вимагає посиленого контролю за їх використанням у розширеному виробництві. Особливого контролю потребують правовідносини, які виникають у процесі виробництва, а саме зміст та порядок виконання договорів, предметом яких є нерухоме майно, запровадження особливих правил для придбання права власності на нерухомість.

З юридичного погляду майно - це сукупність майнових прав та зобов'язань юридичних і фізичних осіб. Майнові права - це будь-які права, що пов'язані з майном, але відрізняються від права власності, в тому числі від прав, що є складовими права власності (права володіння, розпорядження, використання), а також інші специфічні права (права на здійснення діяльності, використання природних ресурсів і т. ін.) і права вимагання.

Під терміном "зобов'язання" слід розуміти оформлені договором відносини: одна сторона зобов'язана здійснити на користь іншої певні дії чи утриматися від них.

Термінів "державне майно" і "комунальне майно" взагалі немає у понятійному апараті законодавства. За логікою, державним майном слід назвати майно, що перебуває в державній власності, а комунальним - майно, що перебуває в комунальній власності. Відповідно до чинного законодавства1 загальнодержавною власністю є:

- земля;

- майно, що забезпечує діяльність Верховної Ради України та утворюваних нею державних органів;

- майно Збройних Сил України, органів державної безпеки, прикордонних і внутрішніх військ;

- оборонні об'єкти;

- єдина енергетична система;

- системи транспорту загального користування, зв'язку та інформації, що мають загальнодержавне значення;

- кошти державного бюджету;

- Національний банк, інші державні банки та їхні установи і створювані ними кредитні ресурси;

- державні резервні, страхові та інші фонди;

- майно вищих і середніх спеціальних навчальних закладів;

- майно державних підприємств;

- об'єкти соціально-культурної сфери або інше майно, що становить матеріальну основу суверенітету України і забезпечує її економічний та соціальний розвиток.

Крім того, у загальнодержавній власності може перебувати інше майно, передане у власність України іншими державами, а також юридичними особами і громадянами.

Призначення державного майна:

- приносити користь та бути основою для добробуту народу;

- забезпечувати виконання державою її функцій;

- приносити доходи до бюджету держави за рахунок оренди, приватизації;

- допомагати розв'язувати соціальні та економічні проблеми, що виникають у державі.

У свою чергу комунальну власність становлять:

- майно, що забезпечує діяльність відповідних рад і утворюваних ними органів;

- кошти місцевих бюджетів, державний житловий фонд, об'єкти житлово-комунального господарства;

- майно закладів народної освіти, культури, охорони здоров'я, торгівлі, побутового обслуговування;

- майно підприємств;

- місцеві енергетичні системи, транспорт, системи зв'язку та інформації, в тому числі націоналізоване майно, передане відповідним підприємствам, установам, організаціям;

- інше майно, необхідне для забезпечення економічного і соціального розвитку відповідної території.

У комунальній власності перебуває також майно, передане у власність області, району чи іншої адміністративно-територіальної одиниці іншими суб'єктами права власності.

Державним майном володіє держава в особі державних підприємств. Державне унітарне підприємство утворюється на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки, і належить до сфери його управління. Майно державного унітарного підприємства перебуває в державній власності і закріплюється за таким підприємством або на праві господарського відання, або на праві оперативного управління. Державні унітарні підприємства діють як державні комерційні або казенні підприємства.

Комунальні унітарні підприємства утворюються компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і належать до сфери його управління. В ст. 73 Господарського кодексу України (далі ГКУ)1 визначено, що майно комунального унітарного підприємства перебуває в комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство).