1. Під час досудового розслідування клопотання слідчого, прокурора про накладення грошового стягнення на особу розглядається слідчим суддею не пізніше трьох днів із дня його надходження до суду.
Про час та місце розгляду клопотання повідомляється службова особа, яка його внесла, та особа, на яку може бути накладено грошове стягнення, проте їх неприбуття не перешкоджає розгляду питання.
2. Під час судового провадження питання про накладення грошового стягнення на особу розглядається негайно після його ініціювання.
3. Слідчий суддя, суд, встановивши, що особа не виконала покладений на неї процесуальний обов'язок без поважних причин, накладає на неї грошове стягнення. Копія відповідної ухвали не пізніше наступного робочого дня після її постановлення надсилається особі, на яку було накладено грошове стягнення.
1. Клопотання про накладення грошового стягнення на учасника провадження слідчий чи прокурор направляє до місцевого районного суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, котрий здійснює кримінальне провадження.
Таке клопотання розглядається слідчим суддею відповідного місцевого районного суду не пізніше трьох днів із дня його надходження до суду.
Про час та місце розгляду клопотання повідомляється службова особа, яка його внесла, та особа, на яку може бути накладено грошове стягнення шляхом надіслання їм повідомлення у порядку, передбаченому для здійснення виклику (статті 134-135 КПК). Неприбуття зазначених осіб до суду не перешкоджає розгляду клопотання про накладення грошового стягнення.
2. Клопотання про накладення грошового стягнення на особу, заявлене під час судового засідання, розглядається негайно після його ініціювання прокурором чи судом з власної ініціативи в межах того самого провадження.
3. Частина третя коментованої статті передбачає, що слідчий суддя, суд, встановивши, що особа не виконала покладений на неї процесуальний обов'язок без поважних причин, накладає на неї грошове стягнення. Проте, як уже зазначалось раніше, слідчий суддя, суд не завжди повинен враховувати причини невиконання особою відповідних обов'язків для вирішення питання про накладення грошового стягнення, а зобов'язаний його накласти незалежно від них, зокрема, при невиконанні вимог особистої поруки (ч. 5 ст. 180 КПК) та передання неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого під нагляд (ч. 5 ст. 493 КПК). У наведених випадках причини невиконання особою відповідних обов'язків можуть бути враховані лише при визначенні розміру стягнення. У всіх інших випадках слідчий суддя чи суд обов'язково повинен з'ясувати причини їх невиконання та врахувати їх при вирішенні питання про накладення грошового стягнення.
Розмір стягнення визначається, виходячи із зазначених у законі сум стягнень за невиконання конкретних обов'язків (див п. 3 коментаря до ст., 144 КПК). При цьому варто пам'ятати, що розмір стягнення за неявку відповідних осіб до суду (статті 323, 325, ч. 2 ст. 326, ч. 1 ст. 327 КПК) визначається виходячи із розміру такого ж стягнення за неявку до слідчого судді чи суду і передбачений ч. 1 ст. 139 КПК.
Грошове стягнення у відповідному розмірі накладається на конкретного учасника провадження ухвалою слідчого судді чи суду. Копія відповідної ухвали не пізніше наступного робочого дня після її постановлення надсилається особі, на яку було накладено грошове стягнення.
Стаття 147. Скасування ухвали про накладений грошового стягнення
1. Особа, на яку було накладено грошове стягнення та яка не була присутня під час розгляду цього питання слідчим суддею, судом, має право подати клопотання про скасування ухвали про накладення на неї грошового стягнення. Клопотання подасться слідчому судді, суду, який виніс ухвалу про накладення грошового стягнення.
2. Слідчий суддя, суд, визнавши доводи особи обґрунтованими, може самостійно скасувати ухвалу про накладення грошового стягнення, а в іншому випадку - призначає судове засідання для розгляду клопотання про скасування ухвали про накладення і ротової о стягнення. Особа, яка подала клопотання, а також слідчий, прокурор, за клопотанням якого було накладено грошове стягнення, повідомляються про місце та час розгляду клопотання, проте їх неприбуття не перешкоджає такому розгляду.
3. Слідчий суддя, суд скасовує ухвалу про накладення на особу грошового стягнення за результатами його розгляду в судовому засіданні, якщо буде встановлено, що стягнення накладено безпідставно, а в іншому випадку - відмовляє у задоволенні клопотання.
4. Ухвала слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про скасування ухвали про накладення грошового стягнення оскарженню не підлягає.
1. З метою недопущення безпідставного обмеження прав та законних інтересів особи у кримінальному провадженні коментована стаття передбачає можливість оскарження і скасування ухвали про накладення грошового стягнення. Клопотання про скасування ухвали про накладення грошового стягнення вправі подати лише особа, на яку було накладено грошове стягнення, за умови, що вона не була присутня під час розгляду цього питання слідчим суддею чи судом.
Клопотання про скасування ухвали про накладення грошового стягнення подається тому слідчому судді чи суду, який постановив ухвалу про його накладення. У вступній частині ухвали зазначаються назва клопотання, слідчий суддя чи суд, який виніс ухвалу про накладення грошового стягнення і якому направляється клопотання; прізвище, ім'я та по батькові учасника провадження та його статус, кримінальне провадження, у якому накладено грошове стягнення та його реєстраційний номер.
У мотивувальній частині вказується ухвала слідчого судді чи суду, якою накладено грошове стягнення із наведенням її реквізитів та змісту (коли, ким її постановлено, її номер та дата, за невиконання якого обов'язку накладено грошове стягнення, його розмір), обставини, якими особа мотивує необґрунтованість накладення грошового стягнення (наприклад, не з'явилася за викликом через стихійне лихо), відомості, які підтверджують обґрунтованість невиконання особою обов'язку (наприклад, довідка з Гідрометцентру, довідка лікаря про хворобу тощо). Закінчується мотивувальна частина таким формулюванням: "Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. 147 КПК, прошу...".
Заключна частина повинна містити саме прохання: скасувати ухвалу про накладення грошового стягнення; перелік додатків, котрі додаються до клопотання (копії матеріалів, якими особа обґрунтовує свої доводи); дата та місце складення клопотання; прізвище, ім'я, по батькові особи, що його склала; її підпис.
2. Слідчий суддя чи суд, визнавши доводи особи, викладені у клопотанні, обґрунтованими, може самостійно скасувати ухвалу про накладення грошового стягнення, не проводячи окремого судового розгляду.
Якщо слідчий суддя чи суд не визнає доводи особи, викладені у клопотанні, обґрунтованими, він призначає судове засідання для його розгляду. Особа, яка подала клопотання, а також слідчий, прокурор, за клопотанням якого було накладено грошове стягнення, повідомляються про місце та час розгляду клопотання, проте їх неприбуття не перешкоджає такому розгляду.
3. За результатами розгляду клопотання про скасування ухвали про накладення грошового стягнення слідчий суддя чи суд може ухвалити лише одне з таких рішень:
1) скасувати ухвалу про накладення на особу грошового стягнення в судовому засіданні, якщо буде встановлено, що стягнення накладено безпідставно (особа не порушувала покладеного на неї обов'язку взагалі або не виконала його через причини, визнані поважними);
2) відмовити у задоволенні клопотання, якщо доводи, викладені у клопотанні, визнані слідчим суддею, судом необґрунтованими.
Прийняття іншого рішення за результатами розгляду клопотання, у тому числі й зменшення розміру грошового стягнення, КПК не передбачає.
4. Ухвала слідчого судді чи суду за результатами розгляду клопотання про скасування ухвали про накладення грошового стягнення оскарженню не підлягає.
Стаття 148. Загальні положення тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом та тимчасового вилучення документів, які посвідчують користування спеціальним правом
Стаття 149. Наслідки тимчасового вилучення документів, які посвідчують користування спеціальним правом
Стаття 150. Клопотання про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом
Стаття 151. Розгляд клопотання про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом
Стаття 152. Вирішення питання про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом
Стаття 153. Продовження строку тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом
ГЛАВА 14. Відсторонення від посади
Стаття 154. Загальні положення відсторонення від посади
Стаття 155. Клопотання про відсторонення від посади