1. Строк дії ухвали слідчого судді про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової*) дії не може перевищувати два місяці.
2. Якщо слідчий, прокурор вважає, що проведений негласної слідчої (розшукової) дії слід продовжити, то слідчий за погодженням з прокурором або прокурор має право звернутися до слідчого судді з клопотанням про постановлення ухвали згідно з вимогами статті 248 цього Кодексу.
3. Крім відомостей, зазначених у статті 248 цього Кодексу, слідчий, прокурор повинен надати додаткові відомості, які дають підстави для продовження негласної слідчої (розшукової") дії.
4. Загальний строк, протягом якого в одному кримінальному провадженні може тривати проведення негласної слідчої (розшукової) дії, дозвіл на проведення якої дає слідчий суддя, не може перевищувати максимальні строки досудового розслідування, передбачені статтею 219 цього Кодексу. У разі якщо така негласна слідча (розшукова) дія проводиться з метою встановлення місцезнаходження особи, яка переховується від органів досудового розслідування, слідчого судді чи суду, та оголошена в розшук, вона може тривати до встановлення місцезнаходження розшукуваної особи.
5. Прокурор зобов'язаний прийняти рішення про припинення подальшого проведення негласної слідчої (розшукової) дії, якщо в цьому відпала необхідність.
1. Коментована стаття визначає загальні строки провадження негласних слідчих (розшукових) дій, що здійснюються з дозволу слідчого судді. Частина 1 цієї статті вказує, що строк дії ухвали слідчого судді про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії не може перевищувати два місяці. Негласні слідчі (розшукові) дії, регламентовані гл. 21 КПК, можуть бути довгостроковими, тобто якщо на виявлення та документування фактичних даних про протиправну діяльність окремих осіб може бути витрачений значний проміжок часу (наприклад, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж), або ж короткостроковими (обстеження житла з метою виявлення слідів тяжкого або особливо тяжкого злочину). Залежно від специфіки проваджуваної слідчої дії та потреб досудового розслідування, які обґрунтовуються слідчим або прокурором, слідчим суддею визначається строк проведення негласної слідчої (розшукової) дії, що може становити від декількох годин до двох місяців.
2. Частина 2 коментованої статті вказує, що коли за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії не було отримано фактичних даних про злочин та осіб, що його вчинили, або ж таких фактичних даних недостатньо, але слідчий, прокурор вважають, що продовження строків негласної слідчої (розшукової) дії сприятиме розкриттю та розслідуванню злочину, слідчий суддя може винести ухвалу про продовження строків проведення негласних слідчих (розшукових) дій.
З метою продовження строків проведення негласних слідчих (розшукових) дій прокурор або слідчий за погодженням з прокурором звертається з клопотанням до слідчого судді. Клопотання складається згідно з вимогами ст. 248 КПК
3. Відповідно до ч. 3 цієї статті у клопотанні викладаються відомості, що обґрунтовують підстави продовження строків провадження негласної слідчої (розшукової) дії. Порядок внесення клопотання та розгляд його слідчим суддею здійснюється відповідно до вимог ст. 248 КПК.
4. Згідно з вимогами ч. 4 цієї статті загальний строк, протягом якого в одному кримінальному провадженні може тривати проведення негласної слідчої (розшукової) дії, дозвіл на проведення якої дає слідчий суддя, не може перевищувати максимальні строки досудового розслідування, передбачені ст. 219 КПК, та відповідно до п. 3 ч. 2 цієї статті тривати понад 12 місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину.
У випадках, коли негласна слідча (розшукова) дія, що здійснюється з дозволу судді, проводиться з метою встановлення місцезнаходження особи, яка переховується від органів досудового розслідування, слідчого судді чи суду та оголошена в розшук, вона може тривати до встановлення місцезнаходження розшукуваної особи, тобто понад 12 місяців, але не більше строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
5. Частина 5 коментованої статті передбачає, що прокурор зобов'язаний прийняти рішення про припинення подальшого проведення негласної слідчої (розшукової) дії, якщо в цьому відпала необхідність. Прокурор у ході процесуального керівництва досудовим розслідуванням зобов'язаний здійснювати нагляд за законністю провадження гласних і негласних слідчих (розшукових) дій. Основною метою проведення негласних слідчих (розшукових) дій є отримання інформації про злочин та осіб, що його вчинили, за умови, що в інший спосіб отримати інформацію неможливо. Якщо внаслідок проведення будь-яких слідчих дій у кримінальному провадженні отримано необхідну кількість фактичних даних, що можуть становити основу для доказування у досудовому розслідуванні та суді, або ж потреба у проведенні негласної слідчої (розшукової) дії відпала через інші об'єктивні обставини (наприклад, смерть підозрюваного, обвинуваченого або виїзд на постійне місце проживання за кордон), прокурор зобов'язаний прийняти рішення про припинення проведення негласної слідчої (розшукової) дії. Рішення прокурора про припинення проведення негласної слідчої (розшукової) дії оформлюється постановою.
Стаття 251. Вимоги до постанови слідчого, прокурора про проведення негласних слідчих (розшукових) дій
Стаття 252. Фіксація ходу і результатів негласних слідчих (розшукових) дій
Стаття 253. Повідомлення осіб, щодо яких проводилися негласні слідчі (розшукові) дії
Стаття 254. Заходи щодо захисту інформації, отриманої в результаті проведення негласних слідчих (розшукових) дій
Стаття 255. Заходи щодо захисту інформації, яка не використовується у кримінальному провадженні
Стаття 256. Використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій у доказуванні
Стаття 257. Використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій в інших цілях або передання інформації
2. Втручання у приватне спілкування
Стаття 258. Загальні положення про втручання у приватне спілкування