1. Негласне отримання зразків для порівняльного дослідження може бути здійснене лише у випадку, якщо їх отримання відповідно до статті 245 цього Кодексу неможливе без завдання значної шкоди для кримінального провадження.
2. Негласне отримання зразків здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, постановленої за клопотанням прокурора, або за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором, у порядку, передбаченому статтями 246,248,249 цього Кодексу.
3. У клопотанні слідчого, прокурора про надання дозволу на негласне отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження, та в ухвалі слідчого сущі додатково зазначаються відомості про конкретні зразки, які планується отримати.
4. Повторне отримання зразків здійснюється відкрито згідно з правилами цього Кодексу, якщо втрачається необхідність зберігати таємницю щодо факту дослідження попередніх зразків, отриманих негласно.
1. Негласне отримання зразків для порівняльного дослідження є негласною слідчою (розшуковою) дією, яка полягає у виявленні, вилученні, фіксації (консервації) матеріальних носіїв юридично значимої інформації як об'єктів подальшого порівняльного дослідження з метою вирішення конкретних завдань досудового розслідування.
Відповідно до ч. 1 коментованої статті негласне отримання зразків для порівняльного дослідження може бути проведене лише у випадку, якщо їх отримання у порядку, визначеному ст. 245 КПК, може завдати значну шкоду інтересам досудового розслідування. За змістом цієї норми закону збір зразків для порівняльного дослідження може відбуватися тоді, коли проведення експертизи з міркувань забезпечення конспіративності ведення досудового розслідування на цьому етапі його ведення недоцільно, оскільки може негативно вплинути на його хід.
Сутність дій із негласного отримання зразків для порівняльного дослідження полягає у виявленні та фіксації необхідних зразків співробітниками уповноважених органів, достатніх для проведення порівняльного дослідження та отримання висновку спеціаліста. Це може бути вилучення відповідних об'єктів матеріального світу, зняття копій документів, їх фотографування, проведення дактилоскопіювання, відокремлення частини предмета тощо.
Зразками для порівняльного дослідження можуть бути матеріальні об'єкти, надані спеціалісту для порівняння із досліджуваними та діагностованими об'єктами, зокрема, різні предмети, документи, речовини, рідини, препарати, виділення організму та ін. Вимоги до зразка, за допомогою якого здійснюватиметься порівняльне дослідження, визначаються залежно від мети та виду дослідження, вчиненого протиправного діяння, наявності матеріальних слідів вчиненого злочину та ін. Відмітною особливістю і винятковою вимогою, що встановлюється для таких зразків, є безсумнівність їх походження від конкретного досліджуваного об'єкта. Зразки повинні відображати ознаки цього об'єкта, наприклад, у людини це відтиски пальців, потожирові сліди та ін.
Відбір зразків для порівняльного дослідження може здійснюватись слідчим, прокурором, співробітником оперативного підрозділу, у необхідних випадках для участі у цій негласній слідчій (розшуковій) дії може бути залучений спеціаліст.
За формою проведення збір зразків для порівняльного дослідження є тільки негласним, без розголошення самого факту відбору зразка або мети проведення негласної слідчої (розшукової) дії.
2. Негласне отримання зразків здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, постановленої за клопотанням прокурора, або за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором, у порядку, передбаченому статтями 246, 248, 249 КПК. У клопотанні слідчого, прокурора про надання дозволу на негласне отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження, та в ухвалі слідчого судді додатково зазначаються відомості про конкретні зразки, які планується отримати. До клопотання додається витяг з ЄРДР щодо кримінального провадження, у рамках якого подається клопотання.
3. У клопотанні слідчого, прокурора про надання дозволу на негласне отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження, та в ухвалі слідчого судді додатково зазначаються відомості про конкретні зразки, які планується отримати. Відбір зразків може здійснюватись лише в кількості, необхідній для формулювання висновків щодо закономірності чи випадковості ознак, їх варіативності. Зразки (проби) повинні бути належної якості та мати необхідні для мети дослідження ознаки об'єкта, від якого вони отримані. В окремих випадках з метою об'єктивності дослідження умови отримання відібраних зразків повинні відповідати умовам утворення досліджуваного об'єкта, а збір зразків здійснюється аналогічними знаряддями та засобами.
За результатами проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії складається протокол, у якому зазначається кількість та опис певної речовини (рідини, матеріалу), взятої як зразок, умови, в яких відбувався збір зразка, застосовувані технічні засоби та їх характеристики тощо. До протоколу можуть додаватися предмети, документи, звуко- та відеозаписи, а також інші технічні носії інформації.
4. Якщо втрачається необхідність зберігати таємницю щодо факту дослідження зразків, отриманих негласно, повторне отримання зразків здійснюється відкрито згідно з правилами КПК, у порядку, встановленому ст. 245 КПК.
Стаття 275. Використання конфіденційного співробітництва
1. Під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій слідчий має право використовувати інформацію, отриману внаслідок конфіденційного співробітництва з іншими особами, або залучати цих осіб до проведення негласних слідчих (розшукових) дій у випадках, передбачених цим Кодексом.
2. Забороняється залучати до конфіденційного співробітництва під час проведення негласних слідчих дій адвокатів, нотаріусів, медичних працівників, священнослужителів, журналістів, якщо таке співробітництво буде пов'язане з розкриттям конфіденційної інформації професійного характеру.
1. Організація та проведення негласних слідчих (розшукових) дій у своїй переважній більшості пов'язана із використанням конфіденційного співробітництва. У розумінні положень коментованої статті конфіденційне співробітництво - це негласні відносини, що встановлюються уповноваженими органами з повнолітньою дієздатною особою (громадянином України, іноземцем або особою без громадянства) і на засадах добровільності та конспіративності використовуються для вирішення завдань кримінального провадження.
Особи, що підтримують відносини із зазначеними органами, можуть надавати допомогу і сприяння, забезпечувати умови проведення окремих негласних слідчих (розшукових) дій, а також брати особисту участь у їх здійсненні. Правові засади відносин конфіденційного співробітництва визначаються законодавством України.
Слідчий мас право використовувати інформацію, отриману від осіб, з якими встановлене конфіденційне співробітництво під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій, або залучати їх до проведення таких дій.
2. Частина 2 коментованої статті містить заборону залучати до виконання негласних слідчих (розшукових) дій осіб із числа медичних працівників - стосовно осіб, які є їх пацієнтами, священнослужителів - стосовно їх прихожан, адвокатів - стосовно їх клієнтів, а також нотаріусів та журналістів, якщо таке співробітництво буде пов'язане з розкриттям конфіденційної інформації професійного характеру.
Недотримання такої заборони під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій є підставою для визнання отриманих за їх результатами фактичних даних недопустимими доказами.
Стаття 276. Випадки повідомлення про підозру
Стаття 277. Зміст письмового повідомлення про підозру
Стаття 278. Вручення письмового повідомлення про підозру
Стаття 279. Зміна повідомлення про підозру
ГЛАВА 23. Зупинення досудового розслідування
Стаття 280. Підстави та порядок зупинення досудового розслідування
Стаття 281. Розшук підозрюваного
Стаття 282. Відновлення досудового розслідування
ГЛАВА 24. Закінчення досудового розслідування. Продовження строку досудового розслідування