Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар. Т2 - Тацій В.Я. - Стаття 320. Запасний суддя

1. У кримінальному провадженні, для проведення якого потрібен значний час, повинен бути призначений запасний суддя, який перебуває в залі судового засідання протягом судового розгляду. Рішення про необхідність призначення запасного судді приймає суд, що здійснюватиме судове провадження, одночасно з призначенням підготовчого судового засідання. Про призначення запасного судді робиться відмітка в журналі судового засідання.

2. Якщо під час судового засідання суддю замінює запасний суддя, судовий розгляд продовжується. Судовий розгляд у такому разі закінчує суд у новому складі.

1. Норма КПК про запасного суддю є новелою у кримінальному судочинстві України. Раніше у кримінально-процесуальному законодавстві України містилася норма, яка передбачала можливість залучення до участі у справі запасного народного засідателя (ст. 259 КПК України 1960 р., але вона була виключена на підставі Закону № 3388-УІ від 19.05.2011 р.

Тепер у КПК введено статтю, якою передбачена можливість участі у кримінальному провадженні запасного судді. Ця норма виникла невипадково. Вона має сприяти тому, щоб забезпечити розгляд кримінального провадження, для якого потрібен значний час, у якомога коротший строк. Таким чином законодавець забезпечує реалізацію права особи, передбаченого п. 1 ст. 6 КЗПЛ, щодо проведення судового розгляду у розумний строк. Слід мати на увазі, що для з'ясування того, чи було судом дотримано вимогу щодо забезпечення судового розгляду у розумний строк, ЄСШІ застосовує декілька критерію, серед яких значне місце посідає поведінка державних органів. Отже, уводячи у чинне кримінальне процесуальне законодавство норму щодо запасного судді, держава в особі її законодавчого органу мала намір таким шляхом запобігти невиправданим затримкам розгляду кримінального провадження, для проведення якого потрібен значний час, у тому разі, якщо суддя, який виконав значний обсяг процесуальних дій, з якихось причин не може продовжувати судовий розгляд.

Вирішальною умовою для призначення запасного судді є такий чинник, як тривалість кримінального провадження. Питання про призначення запасного судді вирішується судом, що здійснюватиме кримінальне провадження. Це питання має вирішуватись одночасно з призначенням підготовчого судового засідання з обов'язковою відміткою про це у журналі судового засідання.

2. Суддя, який є запасним, протягом всього судового розгляду повинен бути присутнім у залі судових засідань, бути знайомим із матеріалами кримінального провадження. Це дає йому змогу у разі вибуття судді замінити його і без зволікань продовжити судовий розгляд та завершити кримінальне провадження прийняттям судового рішення.

Стаття 321. Головуючий у судовому засіданні

1. Головуючий у судовому засіданні керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення з'ясування всіх обставин кримінального провадження, усуваючи з судового розгляду все, що не мас значення для кримінального провадження.

2. Головуючий у судовому засіданні вживає необхідних заходів для забезпечення в судовому засіданні належного порядку.

1. Головуючим у судовому засіданні є професійний суддя, який головує при колегіальному судовому розгляді або здійснює його одноособово (п. 2 ч. 1 ст. З КПК).

Уразі колегіального розгляду справи головуючий має рівні права з іншими суддями, які беруть участь у кримінальному провадженні. Разом з тим він наділений особливими повноваженнями організаційно-розпорядчого характеру: він керує ходом судового засідання, спрямовує діяльність всіх учасників судового розгляду, слідкує за додержанням послідовності та порядку процесуальних дій, забезпечує здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними процесуальних обов'язків, спрямовує судовий розгляд на з'ясування всіх обставин та встановлення істини у кримінальному провадженні, усуває із судового розгляду все зайве, що не стосується цього кримінального провадження або не має значення для встановлення істини, забезпечує своїми рішеннями і діями дотримання всіх принципів правосуддя і перш за все створює умови для реалізації принципу змагальності та рівноправності сторін.

Керування ходом судового засідання означає, що головуючий спрямовує судове слідство на забезпечення здійснення сторонами своїх прав. Роль головуючого полягає в тому, що він повинен забезпечити сторонам рівні можливості вільно, у спосіб, який вони вибирають, але який у той же час не суперечить вимогам закону, здійснювати свої права.

Слід мати на увазі, що головуючий, як і інші судді при колегіальному розгляді справи, не вправі переймати на себе вчинення тих дій, які притаманні тільки сторонам, або створювати переваги у користуванні правами одній із сторін перед іншими учасниками процесу, в будь-який спосіб проявляти упередженість та необ'єктивність. Головуючий повинен однаково уважно ставитися до заяв і клопотань усіх учасників процесу, виявляти належну тактовність, звертаючись до прокурора, потерпшого, захисника, підсудного та решти учасників процесу.

Керування ходом судового засідання та усунення із судового розгляду всього, що не має значення для кримінального провадження, надає головуючому судді право знімати запитання учасників судового розгляду, якщо вони спрямовані на дослідження обставин, які вже достатньо з'ясовані, або явно виходять за межі кримінального провадження.

2. Один із основних обов'язків головуючого - це підтримання порядку в судовому засіданні та забезпечення високого рівня судового процесу. Сторони та учасники кримінального провадження, а також інші особи, присутні в залі судового засідання, зобов'язані додержуватися порядку в судовому засіданні і беззаперечно підкорятися відповідним розпорядженням головуючого у судовому засіданні (ч. 2 ст. 329 КПК). У разі якщо хто-небудь з учасників судового розгляду допускає порушення порядку судового засідання, головуючий вправі застосувати до цих осіб заходи впливу, передбачені ст. 330 КПК.

У той же час головуючий під час здійснення своїх повноважень і сам повинен суворо додержуватись норм кримінального процесуального закону та судової етики. ЗУ "Про судоустрій і статус суддів" передбачені обов'язки судді, які повною мірою поширюються на головуючого у кримінальному судочинстві. До них, зокрема, відносять такі обов'язки: своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики; виявляти повагу до учасників процесу; додержуватися присяги судді, яка зобов'язує суддів об'єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно та справедливо здійснювати правосуддя, підкоряючись лише закону та керуючись принципом верховенства права, чесно і сумлінно виконувати обов'язки судді, дотримуватися морально-етичних принципів поведінки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді та принижують авторитет судової влади.

Під час здійснення своїх повноважень головуючий діє від імені всього складу суду за його згодою. Будь-яке питання, що виникає в ході судового розгляду справи, вирішується судом після з'ясування думки сторін, які беруть участь у кримінальному провадженні. У разі якщо головуючому, який розглядає справу одноособово, у зв'язку з його діями заявлено відвід, це питання розглядає інший суддя цього ж суду, визначений автоматизованою системою документообігу суду. У разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду (статті 35,81 КПК).

У тих випадках, якщо судовий розгляд у кримінальному провадженні здійснюється колегіальним складом суду, головуючий створює умови для вільного викладу думок інших суддів у нарадчій кімнаті при розгляді питань, які підлягають вирішенню при постановленні вироку. Відповідні питання вирішуються за результатами наради суддів шляхом голосування, від якого не мас права утримуватися ніхто з суддів, але головуючий при цьому голосує останнім (ст. 375 КПК).

Після виходу з нарадчої кімнати та публічного проголошення судового рішення головуючий роз'яснює обвинуваченому, захиснику, його законному представнику, потерпілому, його представнику право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження. Обвинуваченому, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, головуючим роз'яснюється право заявляти клопотання про доставку в судове засідання суду апеляційної інстанції.