Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар. Т2 - Тацій В.Я. - Стаття 388. Приведення присяжних до присяги

1. Після закінчення відбору основних і запасних присяжних вони займають місця, відведені їм головуючим.

2. За пропозицією головуючого присяжні складають присягу такого змісту: "Я, (прізвище, ім'я, по батькові), присягаю виконувати свої обов'язки чесно і неупереджено, брати до уваги лише досліджені в суді докази, при вирішенні питань керуватися законом, своїм внутрішнім переконанням і совістю, як личить вільному громадянину і справедливій людині".

Текст присяги зачитує кожен присяжний, після чого підтверджує, що його права, обов'язки та компетенція йому зрозумілі.

1. Після того, як завершився відбір присяжних (основних і запасних), головуючий пропонує їм зайняти відведені місця. Основні присяжні сидять поруч із суддями (оскільки становлять єдине ціле-суд), а запасні-у залі судового засідання, але таким чином, щоб це унеможливило контакт зі сторонами або іншими особами, які присутні під час судового розгляду. За цим може спостерігати судовий розпорядник (ст. 74 КПК).

2. Однією з умов виконання особою функцій присяжного є складення присяги, оскільки особа приступає до виконання функцій судді, представника держави. Вчинені дії визначають її певне психологічне ставлення до виконуваних завдань.

Текст присяги чітко визначений коментованою статтею. Він зачитується кожним присяжним (як основним, так і запасним) індивідуально після їх відбору та перед початком судового розгляду. Приведення до присяги запасних присяжних означає, що на них покладаються обов'язки основних присяжних, вони також ніби стають учасниками судового розгляду, незважаючи на те, що можливо їх і не буде залучено до складу суду.

Після зачитування тексту присяги кожний присяжний підтверджує, що його права, обов'язки та компетенція йому зрозумілі. Про такі дії робиться відмітка у журналі судового засідання, а також це буде зафіксовано лід час повного фіксування технічними засобами судового засідання (ч. 5 ст. 27 КПК).

Стаття 389. Недопустимість незаконного впливу на присяжного

1. Прокурору, обвинуваченому, потерпілому та іншим учасникам кримінального провадження протягом усього супового розгляду забороняється спілкуватися з присяжними інакше, ніж у порядку, передбаченому цим Кодексом.

1. Присяжний під час судового розгляду, виступаючи як суддя, повинен об'єктивно та неупереджено виконувати свої обов'язки, при вирішенні питань керуватися законом, своїм внутрішнім переконанням і совістю, як личить вільному громадянину і справедливій людині (про що і склав присягу (ст. 388 КПК)). Тому на нього забороняється будь-який вплив із боку сторін або інших учасників судового розгляду.

Спілкування учасників судового розгляду відбувається виключно в судовому засіданні шляхом постановлення запитань і відповідей на них. Під час відбору присяжного учасники судового розгляду ставлять питання йому, а в процесі судового провадження він має право ставити запитання таким учасникам.

Така норма повинна поширюватися як на основних, так і на запасних присяжних.

Кожна сторона або учасники кримінального провадження можуть впливати на свідомість присяжного своїми аргументами лише у залі судового засідання. Будь-який інший вплив (щодо самого присяжного, його рідних, близьких, майна тощо), який змусить присяжного змінити свою точку зору з приводу того, що відбувається у залі засідання, є незаконним, і тягне за собою встановлену законодавством України відповідальність (статті 376-379 КК: втручання в діяльність судових органів; погроза або насильство щодо судді, народного засідателя чи присяжного; умисне знищення або пошкодження майна судді, народного засідателя чи присяжного; посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною зі здійсненням правосуддя), а також ст. 185' КУпАП: прояв неповаги до суду.