1. Особа, яка подала апеляційну скаргу, мас право відмовитися від неї до закінчення апеляційного розгляду. Захисник підозрюваного, обвинуваченого, представник потерпілого можуть відмовитися від апеляційної скарги тільки за згодою відповідно підозрюваного, обвинуваченого чи потерпілого.
2. Якщо вирок або ухвала суду першої інстанції не були оскаржені іншими особами або якщо немає заперечень інших осіб, які подали апеляційну скаргу, проти закриття провадження у зв'язку з відмовою від апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції своєю ухвалою закриває апеляційне провадження.
3. До початку апеляційного розгляду особа, яка подала апеляційну скаргу, має право змінити та/або доповнити її. У такому разі суд апеляційної інстанції за клопотанням осіб, які беруть участь в апеляційному розгляді, надає їм час, необхідний для вивчення зміненої апеляційної скарги і подання заперечень на неї.
4. Внесення до апеляційної скарги змін, які тягнуть за собою погіршення становища обвинуваченого, за межами строків на апеляційне оскарження не допускається.
1. Особи, які подали апеляційну скаргу, наділені правом відмовитись від неї, змінити чи доповнити її. Захисник підозрюваного, обвинуваченого, представник потерпілого вправі відмовитися від апеляційної скарги тільки за згодою відповідно підозрюваного, обвинуваченого чи потерпілого, тому у разі вчинення ними відповідних дій на суд покладається обов'язок з'ясування волевиявлення відповідно підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого з цього питання.
За загальним правилом, процесуальні дії щодо відмови, зміни чи доповнення апеляційної скарги здійснює лише уповноважена особа, яка її подала. Разом з тим відповідно до ст. 36 КПК Генеральний прокурор України, прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя і прирівняні до них прокурори, їх заступники мають право доповнити, змінити або відмовитися від апеляційної чи касаційної скарги, заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, внесених ними або прокурорами нижчого рівня (див. коментар до вказаної статті).
В основі відмови, зміни чи доповнення апеляційної скарги лежать зміни, що відбулися у внутрішньому переконанні особи, стосовно змісту та обсягу оскарження рішення суду першої інстанції. Відмова від апеляційної скарги свідчить про те, що особа доходить висновку про недоцільність оскарження вироку чи ухвали суду і повністю її спростовує та відмовляється. Зміна або доповнення апеляційної скарги означають, що особа могла дійти висновку про необхідність збільшення або зменшення обсягу оскарження рішення суду щодо кваліфікації дій засудженого, виду і міри покарання, підстав і мотивів виправдання тощо, переглянути мотивувальну частину апеляційної скарги. При цьому доповнення апеляційної скарги в будь-якому випадку означає розширення її змістовної частини (доводів і міркувань до клопотань, викладених в апеляційній скарзі раніше) або доданих до неї матеріалів без їх якісної переоцінки, тоді як зміна апеляційної скарги передбачає внесення до неї будь-яких коректив, що впливають на зміст апеляційної скарги.
Відмова від апеляційної скарги допускається до закінчення апеляційного розгляду, тоді як зміна чи доповнення апеляційної скарги - до початку апеляційного розгляду (про початок судового розгляду див. коментар до ст. 405 КПК). Особливе правило встановлене для внесення до апеляційної скарги змін, які тягнуть за собою погіршення становища обвинуваченого, згідно з ним не допускаються зміни за межами строків на апеляційне оскарження (про строки апеляційного оскарження див. коментар до ст. 395 КПК).
2. При відмові особи від апеляційної скарги апеляційне провадження закривається за умови, якщо: 1) вирок або ухвала суду першої інстанції не були оскаржені іншими особами або 2) немає заперечень інших осіб, які подали апеляційну скаргу, проти закриття провадження у зв'язку з відмовою від апеляційної скарги. Закриття апеляційного провадження оформлюється ухвалою суду апеляційної інстанції.
3. Зміна або доповнення апеляційної скарги здійснюються за клопотанням особи, яка подала апеляційну скаргу, яке подається до суду першої інстанції, якщо справа ще перебуває там, або до суду апеляційної інстанції, якщо справа передана до нього.
Про внесення змін і доповнень до апеляційної скарги повідомляються інші особи, які беруть участь в апеляційному розгляді. За наявності їх клопотання суд апеляційної інстанції може надати їм час, необхідний для ознайомлення чи вивчення зміненої апеляційної скарги і подання заперечень на неї. Вказані строки законом не встановлюються, тому в кожному конкретному випадку вони визначаються судом індивідуально, виходячи із обставин справи.
4. До змін, які тягнуть за собою погіршення становища обвинуваченого, належать такі: щодо необхідності застосувати закон про більш тяжке кримінальне правопорушення чи суворіше покарання, скасувати неправильне звільнення обвинуваченого від відбування покарання, збільшити суми, які піддягають стягненню, тощо (про недопустимість погіршення правового становища обвинуваченого див. коментар до ст. 421 КПК). Зміна апеляційної скарги прокурором, у якій ставиться питання про зміну правової кваліфікації та/або обсягу обвинувачення, що передбачає зміну обвинувачення і має відбуватися за правилами ст. 338 КПК (див. коментар до вказаної статті), а також доповнення апеляційної скарги прокурором, що передбачає висунення додаткового обвинувачення за правилами ст. 339 КПК (див. коментар до вказаної статті) не підлягають розгляду судом апеляційної інстанції, який відповідно до ст. 404 КПК не має права розглядати обвинувачення, що не було висунуте в суді першої інстанції (див. ст. 404 КПК та коментар до неї).
Стаття 405. Апеляційний розгляд
Стаття 406. Письмове апеляційне провадження
Стаття 407. Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги
Стаття 408. Зміна вироку або ухвали суду судом апеляційної інстанції
Стаття 409. Підстави для скасування або зміни судового рішення судом апеляційної інстанції
Стаття 410. Неповнота судового розгляду
Стаття 411. Невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження
Стаття 412. Істотні порушення вимог кримінального процесуального закону
Стаття 413. Неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність