Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар. Т2 - Тацій В.Я. - Стаття 478. Початок кримінального провадження у формі приватного обвинувачення

1. Потерпілий має право подати до слідчого, прокурора, іншої службової особи органу, уповноваженого на початок досудового розслідування, заяву про вчинення кримінального правопорушення протягом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення певного кримінального правопорушення.

1. Кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення здійснюється лише щодо кримінальних правопорушень, зазначених у ст. 477 КПК, і розпочинається лише на підставі заяви потерпілого або його законного представника про вчинення такого кримінального правопорушення.

Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти і зареєструвати таку заяву.

Про коло інших службових осіб, уповноважених на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, див. коментар до ч. 4 ст. 214 КПК

Згідно з ч. 1 ст. 214 КПК слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання потерпілим або його законним представником заяви про вчинення кримінального правопорушення, зазначеного у ст. 477 КПК, зобов'язаний внести відповідні відомості, зазначені у ч. 5 цієї статті, до ЄРДР і розпочати розслідування. У невідкладних випадках до внесення відповідних відомостей до Реєстру допускається проведення огляду місця події (ч. 3 ст. 214 КПК).

Іншою службовою особою органу, уповноваженого на початок досудового розслідування, може бути: відповідно до ст. 67 Кодексу торговельного мореплавства України від 25 травня 1995 р., капітан судна, яке перебуває у плаванні. У разі отримання ним від потерпілого або його законного представника заяви про вчинення кримінального правопорушення, зазначеного у ст. 477 КПК, на морському чи річковому судні, що перебуває за межами України, він зобов'язаний негайно розпочати досудове розслідування.

Про застосування кримінального процесуального законодавства України при здійсненні кримінального провадження щодо кримінальних правопорушень, вчинених на повітряному, морському чи річковому судні, що перебуває за межами України, див. ч. 2 ст. 4 КПК та коментар до неї.

Про особливості початку досудового розслідування на морських і річкових суднах, що перебувають за межами України, див. коментар до ч. З ст. 214 КПК.

Заява про вчинення кримінального правопорушення може бути подана потерпілим або його законним представником лише в межах строку давності притягнення до кримінальної відповідальності, встановленого кримінальним законом України за це кримінальне правопорушення.

Про строки давності притягнення до кримінальної відповідальності за злочини різного ступеня тяжкості, їх зупинення і переривання див. ст. 49 КК.

Стаття 479. Відшкодування шкоди потерпілому у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення

1. Відшкодування шкоди потерпілому у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення може відбуватися на підставі угоди про примирення або без неї.

1. Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 56 КПК потерпілий, у тому числі і в кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, має право на відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди в порядку, передбаченому законом.

Згідно зі ст. 128 КПК потерпілий як особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

На захист інтересів неповнолітніх осіб та осіб, визнаних у встановленому законом порядку недієздатними чи обмежено дієздатними, цивільний позов може бути пред'явлений їхніми законними представниками, а в інтересах громадян, які через фізичний чи матеріальний стан, неповноліття, похилий вік, недієздатність або обмежену дієздатність неспроможні самостійно захистити свої права, - також прокурором (ст. 33 ЗУ від 5 листопада 1991 р. "Про прокуратуру").

Шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні (ч. 2 ст. 127 КПК).

Слід зазначити, що законодавець у вирішенні питання про відшкодування шкоди, завданої потерпілому, на перше місце ставить не цивільний позов як вимогу про відшкодування шкоди, а добровільне відшкодування, яке згідно з п. 2 ч. 1 ст. 66 КК є обставиною, яка пом'якшує покарання. Відповідно до ч. 1 ст. 127 КПК підозрюваний, обвинувачений, а також за його згодою будь-яка інша фізична чи юридична особа має право на будь-якій стадії кримінального провадження відшкодувати шкоду, завдану потерпілому внаслідок кримінального правопорушення.

Добровільність відшкодування передбачається й при укладенні угоди про примирення підозрюваного, обвинуваченого з потерпілим. Зміст угоди передбачає, зокрема, зазначення розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, строк її відшкодування чи перелік дій, не пов'язаних з відшкодуванням шкоди, які підозрюваний чи обвинувачений зобов'язані вчинити на користь потерпілого, строк їх вчинення (ст. 471 КПК).