Кримінально-виконавче право України - Богатирьов І.Г. - Взаємозв'язок кримінально-виконавчого права з іншими галузями права

Кримінально-виконавче право України входить до загального комплексу галузей права, що регулюють боротьбу зі злочинністю. Тому виникає потреба розглянути місце кримінально-виконавчого права в даному правовому комплексі, його взаємозв'язок і розмежування з кримінальним і кримінально-процесуальним правом.

Кримінальне право є базовим відносно всіх правових галузей, що регулюють боротьбу зі злочинністю. Це визначає, з одного боку, його первинність, й з іншого - єдність цілей, принципів і методів правового регулювання, однаковий понятійний апарат таких галузей.

Кримінальне і кримінально-виконавче право регулюють суспільні відносини, які виникають при призначенні покарання і звільненні від нього. У цій сфері правового регулювання можна чітко виділити пріоритети кримінального права відносно кримінально-виконавчого права. Кримінальне право визначає поняття, цілі, види, підстави відповідальності і покарання, звільнення від нього, тобто формулює ключові юридичні категорії, залишаючи для кримінально-виконавчого права регулювання суспільних відносин у сфері виконання покарання.

Порівняльний аналіз кримінального і кримінально-виконавчого законодавства дозволяє виділити три рівні взаємозв'язку цих галузей. На першому, вищому рівні забезпечується єдність цілей, принципів і загальних положень понятійного апарату, а також провідних інститутів цих галузей законодавства (зміст покарання і його виконання, система органів, установ, підстави звільнення від покарання).

На другому рівні їх взаємозв'язок ускладнюється. Кримінальний закон лише визначає характер правового регулювання виконання конкретних видів покарань. Він визначає їх сутність і зміст та делегує повноваження кримінально-виконавчому закону встановлювати у певному обсязі позбавлення чи обмеження прав і законних інтересів засуджених під час визначення порядку виконання конкретного виду покарання, але в установлених ним межах. Зокрема, в Кримінальному і Кримінально-виконавчому кодексах України простежується чіткий взаємозв'язок між класифікацією засуджених до позбавлення волі і системою органів та установ виконання покарань.

На третьому рівні їх взаємозв'язок ще більше опосередковується. Кримінальний закон створює тільки нормативні передумови для розвитку окремих інститутів і норм кримінально-виконавчого права, наприклад, оцінка кримінальним законом ступеня тяжкості вчиненого злочину визначає умови відбування засудженим покарання.

Тісний взаємозв'язок цих галузей права вимагає їх розмежування, що дозволяє усунути конкуренцію і дублювання суміжних інститутів і норм. Вихідне положення для вирішення цієї проблеми - розуміння норми кримінального права як матеріальної, а виконавчого - як процесуальної. Іншими словами, кримінально-виконавче право як процесуальне відносно кримінального являє собою форму реалізації матеріального права, зокрема виконання покарання. Тому рубежем у розмежуванні цих галузей права має стати розуміння покарання з точки зору його матеріального і виконавчого змісту.

Кримінально-виконавче право тісно взаємопов'язане з кримінально-процесуальним правом, насамперед щодо виконання вироків суду. Виконання покарання є складовою частиною виконання обвинувального вироку, і з дня набрання ним чинності починають реалізуватися норми кримінально-виконавчого права. Кримінально-процесуальне право покликане забезпечити здійснення правосуддя: певною мірою кримінально-виконавче право забезпечує реалізацію результатів правосуддя, оскільки регулює виконання вироку в частині покарання.

Обидві галузі права оперують спільним понятійним апаратом, мають суміжні інститути і норми (звільнення від відбування покарання за хворобою, умовно-дострокове звільнення від покарання і заміна покарання більш м'яким, зміна умов тримання засуджених до позбавлення волі тощо). Розмежування названих галузей права визначається тим, що кримінально-виконавче право регулює післясудову процедуру реалізації вказаних суміжних інститутів, а кримінально-процесуальне право - їх судову процедуру.

Кримінально-виконавче право тісно пов'язане з конституційним правом при регулюванні правового статусу засуджених, з адміністративним правом у сфері управління установами і органами виконання покарань, проходження служби співробітниками цих органів, застосування ними фізичної сили, спецзасобів і зброї до засуджених, а також з трудовим, цивільним, сімейним, фінансовим та іншими галузями права.

Викладені вище положення дозволяють розглядати кримінально-виконавче право, як самостійну галузь права, що регулює суспільні відносини у сфері виконання і відбування кримінальних покарань.

У цих відносинах беруть участь органи та установи, які виконують вироки до різних видів покарання, громадськість і трудові колективи у зв'язку з виконанням покладених на них завдань, адміністрації підприємств, установ і організацій, де працюють засуджені, а також окремі громадяни.