Науково-практичний коментар Господарського процесуального кодексу України - Мельник М.П. - Стаття 43-10. Відшкодування шкоди, завданої вжиттям запобіжних заходів

У випадку припинення запобіжних заходів або у випадку відмови заявника від позову, або у випадку набрання законної сили рішенням щодо відмови у задоволенні позову особа, щодо якої вжито запобіжні заходи, має право на відшкодування шкоди, завданої вжиттям цих заходів.

У разі внесення заявником застави відшкодування шкоди, завданої вжиттям запобіжних заходів, в першу чергу здійснюється за рахунок цієї застави.

Застава повертається заявникові повністю, якщо господарський суд задовольнив позов заявника, або якщо відповідачем було визнано позов, або якщо господарським судом затверджено мирову угоду сторін.

У випадках, передбачених пунктами 2 - 4 статті 43-9 цього Кодексу, а також під час розгляду справи по суті господарський суд може вирішити питання щодо відшкодування шкоди, завданої вжиттям запобіжних заходів.

(Доповнено розділом V згідно із Законом України від 22.05.2003 р. N 850-ІУ)

КОМЕНТАР:

1. Коментована стаття передбачає право особи, щодо якої було вжито запобіжних заходів на відшкодування шкоди уразі:

o припинення запобіжних заходів;

o відмови заявника від позову;

o набрання законної сили рішенням щодо відмови у задоволенні позову

2. Законодавець передбачив можливість стягнення шкоди, яка була заподіяна особі внаслідок вжиття запобіжних заходів за рахунок застави, у разі внесення її заявником. Слід мати на у вазі, що в такому випадку відшкодування в першу чергу буде здійснюватися за рахунок застави.

3. Застава повертається заявникові повністю, якщо господарський суд задовольнив позов заявника, або якщо відповідачем було визнано позов, або якщо господарським судом затверджено мирову угоду сторін.

4. Згідно з частиною четвертою статті 43-10 ГПК господарський суд може вирішити питання щодо відшкодування шкоди, завданої вжиттям запобіжних заходів:

1) у випадках, передбачених пунктами 2 - 4 статті 439 цього Кодексу, тобто у зв'язку з припиненням запобіжних заходів уразі:

- відмови у прийнятті позовної заяви з підстав, передбачених частиною першою статті 62 ГПК;

- невиконання позивачем вимог, передбачених статтею 63 ГПК;

- винесення господарським судом ухвали про скасування ухвали про вжиття запобіжних заходів;

2) під час розгляду справи по суті.

В абзаці другому пункту 19 роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 10.06.2004 N 04-5/1107 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності" зазначено: якщо запобіжний захід припинено з підстав, передбачених пунктами 2 - 4 статті 439 ГПК, то питання про відшкодування шкоди, завданої вжиттям такого заходу, може бути вирішене одночасно з прийняттям відповідної ухвали або під час розгляду справи по суті.

З цього випливає, що питання стосовно відшкодування шкоди може бути вирішено господарським судом:

1) в ухвалі про:

- відмову в прийнятті позовної заяви (частина перша статті 62 ГПК);

- повернення позовної заяви (частина перша статті 63 ГПК);

- скасування ухвали про вжиття запобіжних заходів (стаття 437 ГПК);

2) у процесі розгляду по суті справи за позовом особи, яка подавала заяву про вжиття запобіжного заходу (заходів), із зазначенням про відшкодування шкоди:

- в разі відмови позивача від позову - в ухвалі про припинення провадження зі справи (пункт 4 частини першої статті 80 ГПК);

- в разі відмови в задоволенні позову - в рішенні, прийнятому по суті справи.

У будь-якому разі наявність та розмір шкоди, завданої вжиттям запобіжних заходів, потребує доказування за загальними правилами, визначеними розділом V ГПК.