Науково-практичний коментар Кодексу України про адміністративні правопорушення - Пєтков С.В. - Стаття 68. Порушення правил відновлення і поліпшення лісів, використання ресурсів спілої деревини

Порушення правил та інструкцій по відновленню, поліпшенню стану і породного складу лісів, підвищенню їх продуктивності, а також по використанню ресурсів спілої деревини - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від п'яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Із змінами, внесеними згідно Із законами України від 06.03.96 р. № 81/96-ВР, від 07.02.97 р. № 55/97-ВР)

1. Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері відновлення і поліпшення лісів, їх охорони і раціонального використання (див. Лісовий кодекс України, Правила відтворення лісів, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2007 р. № 303, Інструкція з проектування, технічного приймання, обліку та оцінки якості лісокультур-них об'єктів, затв. наказом Державного комітету лісового господарства України від 19.08.2010 р. № 260).

2. Об'єктивна сторона правопорушення виражається у порушенні правил та інструкцій по відновленню, поліпшенню стану і породного складу лісів, підвищенню їх продуктивності, а також по використанню ресурсів спілої деревини (формальний склад).

3. Суб'єкт адміністративного проступку - спеціальний (посадові особи).

4. Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини як у формі умислу, так й у формі необережності.

Стаття 69. Пошкодження сінокосів і пасовищних угідь на землях державного лісового фонду

Пошкодження сінокосів і пасовищних угідь ва землях державного лісового фонду - тягне за собою накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Із змінами, внесеними згідно із законами України від 06.03.96 р. № 81/96-ВР, від 07.02.97 р. № 55/97-ВР)

1. Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони земель державного лісового фонду (див. Лісовий кодекс України, Земельний кодекс України).

Предмет посягання - сінокоси і пасовищні угіддя.

2. Об'єктивна сторона правопорушення виражається у пошкодженні сінокосів і пасовищних угідь на землях державного лісового фонду (формально-матеріальний склад).

Відповідно до статті 34 Земельного кодексу, громадяни можуть орендувати земельні ділянки для сінокосіння і випасання худоби. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування можуть створювати на землях, що перебувають у власності держави чи територіальної громади, громадські сіножаті і пасовища. Якщо йдеться про землі лісового фонду, користувачі зобов'язані додержуватися усіх вимог і обов'язків щодо користування лісовим фондом, встановленими законом.

3. Суб'єкт адміністративного проступку - як громадяни, так і посадові особи.

4. Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини як у формі умислу, так й у формі необережності.

Стаття 70. Самовільне сінокосіння і насіння худоби, самовільне збирання дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід

Самовільне сінокосіння і пасіння худоби в лісах і на землях державного лісового фонду, не вкритих лісом, самовільне збирання дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід і т. ін. на ділянках, де це заборонено або допускається тільки за лісовими квитками, - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Збирання дикорослих плодів, горіхів, ягід і т. ін. з порушенням установлених строків їх збирання - тягне за собою накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Із змінами, внесеними згідно Із законами України від 06.03.96 р. № 81/96-ВР, від 07.02.97 р. № 55/97-ВР)

1. Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони лісів (див. Лісовий кодекс України).

Безпосередній об'єкт - встановлений порядок здійснення побічних лісових користувань.

2. Об'єктивна сторона правопорушення виражається у:

1) самовільному сінокосінні і пасінні худоби в лісах і на землях державного лісового фонду, не вкритих лісом;

2) самовільному збиранні дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід і т. ін. на ділянках, де це заборонено або допускається тільки за лісовими квитками;

3) збиранні дикорослих плодів, горіхів, ягід і т. ін. з порушенням установлених строків їх збирання.

Відповідно до статті 73 Лісового кодексу України, до побічних лісових користувань належать: заготівля сіна, випасання худоби, розміщення пасік, заготівля дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, лікарських рослин, збирання лісової підстилки, заготівля очерету.

Нормативно-правовими актами з ведення лісового господарства можуть бути передбачені й інші види побічних лісових користувань.

Побічні лісові користування повинні здійснюватися без заподіяння шкоди лісу.

Ліміт використання лісових ресурсів при здійсненні побічних лісових користувань встановлюється органами виконавчої влади відповідно до цього Кодексу за поданням органу виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальних органів центрального органу виконавчої влади з питань лісового господарства, погодженим з органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, територіальними органами центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища.

3. Суб'єкт адміністративного проступку - як громадяни, так і посадові особи.

4. Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого та непрямого умислу.

5. За вчинення правопорушень, склади яких передбачені коментованою статтею КУАП, штрафи стягуються на місці скоєння. Форми квитанцій затверджені Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 9 жовтня 1997 року № 162 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 січня 1998 р. за № 27/2467).

1. Квитанція є документом суворої фінансової звітності і заповнюється згідно із встановленою формою, яка затверджена цим наказом, держінспектором з охорони навколишнього природного середовища при стягненні штрафів (готівкою) на місці скоєння адміністративного правопорушення в галузі охорони навколишнього природного середовища. Коди серій квитанцій суворої звітності приймаються згідно з додатком. Відповідальність, розміри штрафів і порядок їх накладання визначається Кодексом України про адміністративні правопорушення (статті 70, 73, 77,90, 91, 153,242-1,258, 307 та 309).

2. В квитанції вказується дата її заповнення, прізвище, ім'я та по батькові порушника, сума штрафу прописом, на підставі якої статті стягується штраф за порушення законодавства в галузі охорони навколишнього природного середовища.

3. Інспектор, який заповнює квитанцію, повинен записати своє прізвище, ім'я та по батькові, номер службового посвідчення та поставити власний підпис. Одночасно заповнюється і талон квитанції (ліва частина).

4. Після сплати штрафу за порушення законодавства в галузі охорони навколишнього природного середовища і заповнення квитанції її талон (ліва частина) залишається у державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища. На цій частині повинен бути підпис правопорушника, який підтверджує одержання квитанції на певну суму і згоду із стягненням штрафу. Права частина квитанції передається правопорушнику.

5. Після повернення з рейду, але не пізніше наступного дня, держінспектор здає отриману готівку в касу місцевого підрозділу Мінекобезпеки з оформленням у встановленому порядку прибутково-видаткових касових ордерів згідно з чинним законодавством. У відповідному журналі інспектор реєструє правопорушення, за які були накладені штрафи.

6. За бажанням правопорушника сплата штрафу за порушення законодавства в галузі охорони навколишнього природного середовища може здійснюватись у безготівковій формі через банківські установи у встановленому порядку.