Науково-практичний коментар Кодексу України про адміністративні правопорушення - Пєтков С.В. - Стаття 125. Інші порушення правил дорожнього руху

(Доповнено статі сю 1242 згідно з Указом Президії Верховної Ради Української PCP від 29.07.91 р. Л" 1369-ХІІ; виключена згідно з Указом Президії Верховної Ради Української PCP від 15.11.91 р. № 1818-ХІІ)

Стаття 125. Інші порушення правил дорожнього руху

Інші порушення правил дорожнього руху, крім передбачених статтями 121 -128, частинами першою і другою статті 129, статтями 139 і 140 цього Кодексу, - тягнуть за собою попередження.

(Із змінами, внесеними згідно з указами Президії Верховної Ради Української PCP від 29.05.85 p. № 316X11, від 19.05.89 p. № 7542-ХІ, від 29.07.91 p. № 1369-ХІІ, від 15.11.91 р.№ 1818-ХІІ; законами України від 07.07.92 p. № 2547-ХІІ, від 23.12.93 р. № 3785 X11, від 07.02.97 р. № 55/97-ВР, від 05.04.2001 p. № 2350-ІII, від 24.09.2008 p. № 586-VI)

1. Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (див. Правила дорожнього руху).

2. Об'єктивна сторона правопорушення виражається в будь-яких інших порушеннях правил дорожнього руху, крім тих, що передбачені статтями 121-128, ч.ч. 1 і 2 ст. 129, ст.ст. 139 і 140 цього Кодексу. Склади таких правопорушень-тільки формальні.

3. Суб'єкт адміністративного проступку- загальний (фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку).

4. Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі необережності (переважно).

Стаття 126. Керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред'явила їх для перевірки

Керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, ліцензійної картки на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), - тягне за собою накладення штрафу від двадцяти п'яти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом,- тягнуть за собою накладення штрафу від тридцяти до тридцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, - тягне за собою накладення штрафу від тридцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Примітка: Положення частин першої та другої цієї статті не застосовуються до осіб, які у встановленому порядку навчаються водінню транспортного засобу.

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно з указами Президії Верховної Ради Української PCP від 29.05.85 р. № 316-Х І, від 19.05.89 р. № 7542-Х І, від 29.07.91 р. № 1369-Х 11, від 15.11.91 р.№ 1818-ХІІ; законами України від 23.12.93 p. № 3785 X11, від 07.02.97 р. № 55/97-ВР, ВІД 05.04.2001 p. № 2350-ІІІ від 01.07.2004 р. № 1961-IV, від 24.09.2008 p. № 586-VI, від 17.03.2011 р. № 3163-VI, від 05.07.2011 р. № 3565-4 І)

1. Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (див. Правила дорожнього руху).

2. Об'єктивна сторона правопорушення виражається у таких формах:

1) керування транспортним засобом особою, яка не мас при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, ліцензійної картки на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка");

2) керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом;

3) керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Всі склади - формальні.

Відповідно до п. 2.1 Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії і талон, що додається до посвідчення; б) реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних сил - технічний талон), а у разі відсутності в транспортному засобі його власника, крім того, - свідоцтво про право спільної власності на цей транспортний засіб чи тимчасовий реєстраційний талон: в) у разі встановлення на транспортних засобах проблискових маячків і (або) спеціальних звукових сигнальних пристроїв - дозвіл, виданий Державтоінспекцією МВС, у разі розміщення реклами, - погодження, що видається підрозділами Державтоінспекції МВС; г) у встановлених законодавством випадках дорожній лист і документи на вантаж, що перевозиться; на маршрутних транспортних засобах додатково - схему маршруту та розклад руху; на транспортних засобах, що здійснюють перевезення великогабаритних чи великовагових вантажів, - дозвіл на рух: на транспортних засобах, що здійснюють перевезення небезпечних вантажів, - технічні умови на перевезення, свідоцтво про допуск водія і допуск транспортного засобу до перевезення небезпечного вантажу та дозвіл на дорожнє перевезення: г) поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).

3. Суб'єкт адміністративного проступку- загальний (фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку).

4. Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу.