Податкове право - Бандурка О.М. - 9.4. Плата за користування надрами

Плата за користування надрами - загальнодержавний платіж, який справляється у вигляді:

а) плати за користування надрами для видобування корисних копалин;

б) плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин.

Платниками плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб'єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об'єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою), в межах, зазначених у таких спеціальних дозволах, об'єктів (ділянок) надр.

Для цілей оподаткування платники плати за користування надрами для видобування корисних копалин здійснюють окремий (від інших видів операційної діяльності) бухгалтерський і податковий облік витрат та доходів за кожним видом мінеральної сировини, за кожним об'єктом надр, на який надано спеціальний дозвіл.

Об'єктом оподаткування плати за користування надрами для видобування корисних копалин по кожній наданій в користування ділянці надр, що визначена у відповідному спеціальному дозволі, є обсяг видобутої у податковому (звітному) періоді корисної копалини (мінеральної сировини) або обсяг погашених у податковому (звітному) періоді запасів корисних копалин.

До об'єкта оподаткування належать:

а) обсяг корисної копалини (мінеральної сировини), видобутої з надр на території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється в результаті виконання первинної переробки, що провадиться іншими, ніж платник, суб'єктами господарювання на умовах господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною;

б) обсяг корисної копалини (мінеральної сировини), видобутої (вилученої) з відходів (втрат, хвостів тощо) гірничодобувного виробництва, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється в результаті виконання первинної переробки, що провадиться іншими, ніж платник, суб'єктами господарювання на умовах господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною, якщо для її видобутку, відповідно до законодавства, необхідно отримати спеціальний дозвіл;

в) обсяг погашених запасів корисних копалин.

Базою оподаткування є вартість обсягів видобутих у податковому (звітному) періоді корисних копалин (мінеральної сировини), яка окремо обчислюється для кожного виду корисної копалини (мінеральної сировини) для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничодобувного підприємства).

Обсяг (кількість) відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) визначається платником плати у журналі обліку видобутих корисних копалин самостійно відповідно схем руху видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) на виробничих дільницях та місцях зберігання з урахуванням складу вихідної сировини, умов конкретного виробництва, особливостей технологічного процесу та вимог до кінцевої продукції.

Ставки плати за користування надрами для видобування основних видів корисних копалин встановлені Податковим кодексом України.

До ставок плати за користування надрами для видобування корисних копалин застосовуються коригуючі коефіцієнти, які визначаються залежно від виду корисної копалини (мінеральної сировини) та умов її видобування (див. табл. 9.1).

Таблиця 9.1

КОРИГУЮЧІ КОЕФІЦІЄНТИ ДО СТАВОК ПЛАТИ ЗА КОРИСТУВАННЯ НАДРАМИ ДЛЯ ВИДОБУВАННЯ КОРИСНИХ КОПАЛИН

Критерії застосування коефіцієнта

Величина коефіцієнта

Видобування позабалансових запасів корисних копалин

0,5

Видобування запасів (ресурсів) корисних копалин з техногенних родовищ

0,5

Видобування піщано-гравійної сировини в межах акваторії морів, водосховищ, у річках та їх заплавах (крім видобування, пов'язаного з плановими роботами з очищення фарватерів річок)

2

Закінчення табл. 9.1

Критерії застосування коефіцієнта

Величина коефіцієнта

Видобування вуглекислих мінеральних підземних вод (гідрокарбонатних) із свердловин, що не обладнані стаціонарними газовідділювачами

0,85

Видобування запасів з родовищ, які в порядку, визначеному законодавством, визнані як дотаційні запаси

0,01

Видобування платником запасів корисних копалин ділянки надр, затверджених державною експертизою на підставі звітів з геологічного вивчення, яке виконане ним за власні кошти

0,7

Податковий (звітний) період для плати за користування надрами для видобування корисних копалин дорівнює календарному кварталу.

Платник протягом десяти календарних днів після закінчення граничного строку подання податкового розрахунку за податковий (звітний) період сплачує податкові зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин у сумі, визначеній в розрахунку з плати, поданому ним органу державної податкової служби:

- за місцезнаходженням у межах території України ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини;

- за місцем обліку платника в разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.

Платниками плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, є юридичні та фізичні особи - суб'єкти господарської діяльності, які використовують у межах території України ділянки надр для:

а) зберігання природного газу, нафти, газоподібних та інших рідких нафтопродуктів;

б) витримування виноматеріалів, виробництва і зберігання винопродукції;

в) вирощування грибів, овочів, квітів та інших рослин;

г) зберігання харчових продуктів, промислових та інших товарів, речовин і матеріалів;

ґ) провадження інших видів господарської діяльності.

Об'єктом оподаткування платою за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, є обсяг підземного простору (ділянки) надр:

а) для зберігання природного газу та газоподібних продуктів - активний об'єм зберігання газу в пористих чи тріщинуватих геологічних утвореннях (пластах-колекторах);

б) для зберігання нафти та інших рідких нафтопродуктів - об'єм спеціально створених та існуючих гірничих виробок (відпрацьованих і пристосованих), а також природних порожнин (печер);

в) для витримування виноматеріалів, виробництва і зберігання винопродукції, вирощування грибів, овочів, квітів та інших рослин, зберігання харчових продуктів, промислових та інших товарів, речовин і матеріалів, провадження інших видів господарської діяльності - площа підземного простору, що надана у користування в спеціально створених та існуючих гірничих виробках (відпрацьованих і пристосованих), а також природних порожнинах (печерах).

Ставки плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, встановлюються окремо для кожного виду користування надрами у гривнях до одиниці виміру залежно від корисних властивостей надр і ступеня екологічної безпеки під час їх використання (див. табл. 9.2)

Платник протягом десяти календарних днів після закінчення граничного строку подання податкового розрахунку за податковий (звітний) період сплачує податкові зобов'язання з плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, у сумі, визначеній в розрахунку з плати, поданому ним органу державної податкової служби за місцезнаходженням ділянки надр.

Таблиця 9.2

СТАВКИ ПЛАТИ ЗА КОРИСТУВАННЯ НАДРАМИ В ЦІЛЯХ, НЕ ПОВ'ЯЗАНИХ З ВИДОБУВАННЯМ КОРИСНИХ КОПАЛИН

Характер користування надрами

Вид користування надрами

Одиниця виміру

Ставка плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, за одиницю обсягу користування надрами, гривень на рік

1

2

3

4

Використання підземного простору надр - пористих чи тріщинуватих геологічних утворень (пластів - колекторів)

зберігання природного газу та газоподібних продуктів

Тис. куб.

метрів активного

об'єму

0,23

Використання підземного простору - спеціально створених та існуючих гірничих виробок (відпрацьованих і пристосованих), а також природних порожнин (печер)

зберігання нафти та інших рідких нафтопро ду ктів

Куб. метрів

0,23

витримування виноматеріалів, виробництво і зберігання вино-продукції

Кв. метрів

0,64

вирощування грибів, овочів, квітів та інших рослин

-//-

0,37

зберігання харчових продуктів, промислових та інших товарів, речовин і матеріалів

-//-

0,27

провадження іншої господарської діяльності

-//-

0,91

У разі, якщо місце обліку платника не збігається з місцезнаходженням ділянки надр, платник протягом десяти календарних днів після закінчення граничного строку подання податкового розрахунку за податковий (звітний) період додатково подає (надсилає) до органу державної податкової служби за місцем його податкової реєстрації копію платіжного документа про сплату податкових зобов'язань з плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин.

Контрольні питання до теми 9

9.1. Які суб'єкти є платниками екологічного податку?

9.2. Об'єкт та база оподаткування екологічним податком.

9.3. Працівників яких організацій можуть залучати органи державної податкової служби для перевірки правильності фактичних обсягів викидів джерелами забруднення?

9.4. Які суб'єкти є платниками рентної плати за транспортування нафти та газу трубопроводами територією України?

9.5. Об'єкти оподаткування рентною платою за транспортування нафти та природного газу.

9.6. Хто є платниками податку на нафту і природний газ, що видобуваються в Україні?

9.7. Об'єкти оподаткування рентною платою за нафту і природний газ, що видобуваються в Україні.

9.8. Як здійснюються платежі рентної плати за нафту і природний газ?

9.9. У якому вигляді може справлятися плата за користування надрами?

9.10 Які суб'єкти є платниками плати за користування надрами для видобування корисних копалин?

9.11. Які коригуючі коефіцієнти до ставок плати за користування надрами для видобування корисних копалин можуть встановлюватися в залежності від умов видобування?

9.12. Які особи є платниками за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин?

10. СПЕЦІАЛЬНІ ПОДАТКОВІ РЕЖИМИ
10.1. Фіксований сільськогосподарський податок
10.2. Збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну і теплову енергію
10.3. Збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ
10.4. Збір за користування радіочастотним ресурсом україни
10.5. Збір за спеціальне використання води
10.6. Збір за спеціальне використання лісових ресурсів
11. ПОДАТКОВИЙ КОНТРОЛЬ ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИКОНАННЯ ПОДАТКОВИХ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ
11.1. Організація податкового контролю
11.2. Засоби забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru