Право - Оуенз К. - 1.6.1. Типи кримінальних правопорушень

Хоч у законах враховане широке коло кримінальних правопорушень з метою врегулювання поведінки підприємств, підприємців порівняно рідко притягують до суду за скоєння таких злочинів.

Це пов'язано з двома причинами. По-перше, деякі зі структур, покликаних забезпечувати правопорядок, у своїй роботі віддають перевагу примиренню. Вони пропонують допомогу та поради діловим колам, і лише якщо цю допомогу та поради відкрито зневажають, вдаються до кримінального переслідування. Це загальне правило. Таким чином, якщо ви надали споживчий кредит, не маючи ліцензії, що є правопорушенням, передбаченим статтею 39 Закону про споживчий кредит 1974 р., то вас найімовірніше проконсультують і попередять на майбутнє замість того, щоб переслідувати, хіба що ви затято не підкорятиметеся. По-друге, окремі структури, такі як відділ Митного відомства з роботи з ПДВ, Державна податкова адміністрація тощо, як правило, погоджуються на штраф замість судового переслідування.

Таким чином, попри те, що ділові кола щодня чинять силу-силенну кримінальних правопорушень (щоправда, переважно ненавмисно!), відносно невелика кількість ділових людей доводять справу до кримінального переслідування.

1.6.1. Типи кримінальних правопорушень

З метою встановлення, який суд має розглядати ту чи іншу справу про кримінальний злочин, останні поділяються на три типи:

1) Злочини, що переслідуються в порядку сумарної юрисдикції. Справи розглядаються лише магістратами.

2) Злочини, що розглядаються в порядку звинувачення. Це дуже серйозні злочини, такі справи можуть розглядатися лише Судом корони — суддею або журі.

3) Злочини, справи в яких можуть розглядатися в той чи інший спосіб. Є велика кількість таких злочинів. У подібних випадках у магістраті, котрий розглядає справу, можуть виступити представники і обвинувачення, і захисту, щоб магістрат міг вирішити, чи справа має розглядатися в одному із судів магістрату, чи це буде розгляд у порядку звинувачення в Суді корони. Якщо суддя магістрату прийме рішення, що справа має розглядатися в порядку звинувачення, то на цьому його роль закінчується. Якщо ж він прийме рішення, що цей злочин підлягає розгляду в суді сумарної юрисдикції, звинуваченого необхідно поінформувати про право на розгляд його справи журі в Суді корони, якщо він цього хоче. На практиці багато відповідачів вибирають розгляд судом сумарної юрисдикції, щоб якнайшвидше закінчити справу.

Суди магістратів

Суди магістратів слухають 98 % кримінальних справ. У розгляді справи беруть участь щонайменше два, а максимум — сім суддів (хоч деякі функції може виконувати один суддя), виняток становить випадок, коли в ньому задіяний платний суддя, який називається "стипендіат" і який може розглядати справу одноосібно. Суддю називають його чи її звичайним іменем і при звертанні в суді кажуть "ваша честь" або просто "сер" чи "мадам".

Судді в цих судах не мають юридичної освіти, більшість із них мають лише початкові знання з права. Через це їм допомагає секретар. Секретар будь-якого округу суду "малих сесій" має бути соліситором або баристером зі стажем роботи не менше 5 років, хоч секретар, який бере участь у засіданні у будь-який конкретний день, необов'язково має бути кваліфікованим юристом.

Апеляції на вирок судів магістратів можуть подаватися відповідачем до Суду корони. Апеляція відбувається у формі повного повторного слухання справи, причому свідки повинні знову давати свідчення (на відміну від звичайної форми апеляції, яка відбувається шляхом розгляду документів справи, зібраних судом попередньої інстанції). Апеляцію слухає суддя разом з щонайменше двома і щонайбільше чотирма непрофесійними суддями магістрату. Журі в цьому участі не бере.

Подальша апеляція можлива лише з питання права. Вона подається До Суду Відділення Королівської лави Високого суду. Апеляцію може ініціювати або обвинувачення, або захист. її розглядають три судді. Якщо питання права є єдиним предметом спору між захистом і обвинуваченням, то захист апелює переважно безпосередньо до Суду Відділення, обминаючи тим самим Суд корони.

Остаточну апеляцію можна подати до Палати лордів за умов, якщо Суд Відділення визначить, що питання, яке має вирішити суд, є питанням права загальнодержавного значення, і або Палата лордів, або Суд Відділення дасть дозвіл на апеляцію.

Суд корони

Розгляд справи Судом корони називається розглядом у порядку звинувачення і проводиться суддею спільно з журі. До розгляду із журі відбувається попереднє слухання перед суддями магістрату з метою пересвідчитися в тому, що обвинувачений має відповідати в цій справі. З метою заощадити час у судах магістрату, передача на розгляд суду здійснюється у формі роботи з документами, хіба що обвинувачений хоче, щоб відбулося повноцінне попереднє слухання або його юридичне представництво неможливе.

Апеляція на вирок Суду корони подається до апеляційного суду (кримінальне відділення). Така апеляція проходить не у формі повторного слухання, хоч у разі, якщо нові докази дають підстави для припущення, що проведення повторного слухання є виправданим, суд має право призначити новий розгляд справи перед журі, якщо журі дає на це згоду.

Палата лордів

Це останній судовий орган, куди можна апелювати з питання права за умов, що апеляційний суд визначить, що йдеться про питання права загальнодержавного значення, і або Палата лордів, або Апеляційний суд дасть дозвіл на апеляцію.