Право - Оуенз К. - 22.7. Угоди-винятки

Відповідно до статті 8 закону угода про споживчий кредит є регульованою цим законом угодою в розумінні цього закону, якщо вона не належить до "угод-винятків", передбачених положеннями статті 16, а також наказами, виданими відповідно до цих положень. Наказ про споживчий кредит (угоди-винятки) 1989 р. передбачає п'ять категорій угод-винятків, а саме такі.

1. Окремі кредитні угоди із забезпеченням у вигляді землі, укладені визначеними органами.

2. Якщо кредит надано на особливо короткий термін. Так, положеннями статті 3 наказу 1989 р. передбачено винятки за цілої низки обставин у разі

короткострокових кредитів, зокрема такі.

А. Угода типу "позичальник — кредитор — постачальник" на фіксовану суму, за якою загальна кількість платежів за кредитом не перевищує чотирьох. Має міститися вимога здійснення платежів протягом терміну, що не перевищує 12 місяців з моменту укладення угоди. Відповідно до цих положень більшість угод про комерційні кредити, що надаються одноосібним підприємцям і товариствам, належатимуть до винятків.

Б. Угода типу "позичальник — кредитор — постачальник" на кредит за поточним рахунком, за якою:

1) для позичальника передбачено визначені терміни (наприклад, щотижня, щомісяця тощо);

2) і позичальник зобов'язаний погасити весь кредит за цей термін одним платежем (приклади: рахунок на молоко, рахунок на папір, картка "Амерікен

Ескпрес", картка "Дайнерс Клаб").

Жоден із наведених вище винятків не стосується: угод про оренду з правом викупу або угод умовного продажу; угод про кредит під заставу; угод про фінансування купівлі землі.

В. Кредитна угода типу "позичальник — кредитор — постачальник" на фінансування придбання землі, якщо загальна кількість платежів, які має внести позичальник за кредитом і як плату за нього, не перевищує чотирьох.

Г. Кредитна угода типу "позичальник — кредитор — постачальник" на фіксовану суму з метою фінансування страхових внесків, пов'язаних із землею або предметами на землі, за умови виконання умов, передбачених у Наказі 1989 р.

3. Якщо загальна сума плати за кредит є відносно невисокою. Це передбачено положеннями статті 4 Наказу 1989 р., за якими до винятків зараховуються

позики, загальна сума плати за які (обчислюваних відповідно до положень Постанови про споживчий кредит (загальна сума кредиту) 1980 р.) не перевищує:

а) 1 % плюс найвища з будь-яких базових процентних ставок, опублікованих визначеними банками;

б) 13 %.

Відповідними базовими процентними ставками вважаються базові ставки, що діють протягом 28 днів до дня укладення угоди. Зауважте, що:

1) будь-які наступні коливання базової ставки не впливають на віднесення угоди до винятків. Так, якщо А надає позику Б за ставкою, яка на 1 % перевищує базову ставку банку "Барклейс Бенк", що діє нині, угода й надалі належатиме до винятків, якщо, наприклад, через місяць після цього базова ставка збільшиться з 9 до 10 %;

2) угода не належатиме до винятків, якщо сума, належна до сплати позичальнику за кредитом, може варіюватися відповідно до певної формули чи індексу;

3) винятком із правила про індекси є випадок, коли роботодавець надає позику працівникові й угода передбачає, що після завершення роботи останнього в цій організації процентна ставка підвищиться.

4. Якщо метою кредиту є фінансування зовнішньоторговельних операцій. Такими операціями можуть бути імпортні або експортні операції. Виняток поширюється лише на випадки, коли кредит надається позичальнику в ході його бізнесу.

5. Угоди про кредит за дебетовими та кредитними картками відповідно до положень статті 89 Закону про банки 1987 р. Причина цього полягає в тому, що

рахунок клієнта дебетується на єдину суму через кілька днів після надання кредиту.