1. Поняття І предмет кримінального права.
2. Загальна характеристика нового Кримінального кодексу України.
3. Поняття кримінальної відповідальності
4. Поняття злочину та його ознаки.
5. Поняття складу злочину.
6. Поняття І види обставин, що виключають злочинність діяння.
7. Поняття покарання та мета.
8. Система і види покарань.
9. Поняття судимості.
1. Поняття і предмет кримінального права
Кримінальне право являє собою систему юридичних норм, встановлених у суспільстві. Норми кримінального права загальної дії і є загальнообов'язковими до виконання. Вони встановлюються лише вищими органами законодавчої влади і закріплюються у відповідних законах. Відповідно до Конституції України кримінальні закони видаються лише Верховною Радою України. Ніякі інші державні органи або посадові особи (навіть Президент України) не уповноважені видавати норми кримінального права. За цією ознакою кримінальне право відрізняється від інших галузей права (наприклад, норми цивільного права можуть встановлюватися урядом, а адміністративного — органами влади на місцях). Основним джерелом кримінального права є кримінальний закон.
Кримінальне право має свій предмет. Норми кримінального права встановлюють, які суспільне небезпечні діяння є злочинами і які покарання підлягають застосуванню до осіб, що їх вчинили, (ч. 2 ст. 1 Кримінального кодексу України). Відносини, що виникають у зв'язку із вчиненням злочину і застосуванням за це певних покарань, і становлять предмет кримінального права.
Отже, можна відзначити, що кримінальне право як система норм (законів) має такі ознаки: загальнообов'язкову нормативність, формальну визначеність і державну забезпеченість, а також властиві йому предмет і метод правового регулювання.
2. Загальна характеристика нового Кримінального кодексу України
Прийнятий Верховною Радою України 5 квітня 2001 р. новий КК України, що набрав чинності з 1 вересня 2001 p., є знаменною віхою в становленні України як правової держави.
Основними концептуальними положеннями КК є:
1) кримінально-правова охорона основ національної безпеки України, особи, ЇЇ прав і свобод, власності і всього правопорядку від злочинних посягань;
2) закріплення принципу, що КК — це єдиний законодавчий акт, який включає в себе всі закони України про кримінальну відповідальність;
3) закріплення основного принципу кримінального права "немає злочину — немає покарання без вказівки на це в кримінальному законі";
4) наявність в діях особи ознак складу злочину, встановленого в кримінальному законі, — єдина підстава кримінальної відповідальності;
5) закріплення принципу особистої і винної відповідальності;
6) забезпечення справедливості кари залежно від тяжкості злочину і особи засудженого;
7) широкий перелік норм, що надають можливість звільнення від кримінальної відповідальності, а також від покарання;
8) відмова від покарання у вигляді смертної кари і заміна її довічним позбавленням волі, а також відмова від поняття особливо небезпечного рецидивіста;
9) включення в Загальну частину самостійного розділу про відповідальність неповнолітніх
10) КК поділено на Загальну і Особливу частини.
Загальна частина (ст. 1—108) включає норми: про завдання КК, підстави кримінальної відповідальності, чинність закону в часі і просторі, поняття злочину і його види, вік відповідальності, умисел і необережність, співучасть у злочині, повторність і рецидив злочинів та деякі інші.
Особлива частина (ст. 109-447) містить норми, в яких передбачена відповідальність за окремі види злочинів і зазначені покарання.
4. Поняття злочину та його ознаки
5. Поняття складу злочину
6. Поняття і види обставин" що виключають злочинність діяння
6.1. Необхідна оборона
6.2. Затримання особи, яка вчинила злочин
6.3. Крайня необхідність
6.4. Фізичний або психічний примус
6.5. Виконання наказу або розпорядження
6.6. Діяння, пов'язане з ризиком (виправданий ризик)