Правознавство - Копиленко О.П. - 1. Українська модель адміністративного судочинства

1. Українська модель адміністративного судочинства.

2. Основні завдання і принципи адміністративного судочинства.

3. Розгляд адміністративної справи у судовому засіданні та право на апеляційне і касаційне оскарження.

1. Українська модель адміністративного судочинства

Структурування судової влади в Україні є наслідком структурування соціально-економічних інтересів суспільства (прикладом свого часу стало виділення господарської юстиції в окрему форму судочинства) та держави і виступає об'єктивним процесом порівняно зі зміною політичної системи, оскільки обумовлене розвитком саме базових соціальних інститутів, а не форм їх практичної реалізації. Іншими словами, судова система має за основу природні права людини, тоді як політична — похідні від них.

Запровадження адміністративного судочинства як окремої юрисдикційної діяльності спеціалізованих судів є не просто елементом вдосконалення судової системи України та способом розвантаження загальних і господарських судів. Вважаємо за потрібне наголосити, що функціонування адміністративного судочинства є реалізацією об'єктивної потреби в існуванні спеціального судового механізму розв'язання публічно-правових спорів.

Публічно-правові спори — це єдиний прийнятний узагальнений термін для справ адміністративної юрисдикції, який семантично коректно відображає зміст компетенції адміністративних судів, що, зокрема, втілено в п. 1 ст. З та ч. 2 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі — КАС).

Термін "публічно-правовий спір" вказує на дві основні ознаки справ адміністративної юрисдикції. По-перше, це характер справи — спір, що відмежовує адміністративну юрисдикцію від конституційної, кримінальної та провадження у справах про адміністративні правопорушення, які також належать до публічної юрисдикції. По-друге, це характер спору — публічний, який вказує на присутність публічного інтересу в спірних правовідносинах, що відрізняє адміністративну юрисдикцію від цивільної або господарської.

Адміністративну юстицію розглядають як спосіб захисту прав та інтересів приватних осіб (фізичних і юридичних) у відносинах з суб'єктами владних повноважень.

Нормативне регулювання здійснення адміністративного судочинства, а іншими словами — адміністративне процесуальне законодавство спирається на основний нормативно-правовий акт — Кодекс адміністративного судочинства України. Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

2. Основні завдання і принципи адміністративного судочинства

Основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно; 5) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (cm. 2. Завдання адміністративного судочинства).

Згідно зі ст. 6 КАС "Право на судовий захист", кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена КАС.

Кожен має право на участь у розгляді своєї справи в адміністративному суді будь-якої інстанції в порядку, передбаченому КАС. При цьому іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи користуються в Україні таким самим правом на судовий захист, що і громадяни та юридичні особи України.

Принципами здійснення правосуддя в адміністративних судах, як зазначається у ст. 7 КАС "Принципи адміністративного судочинства" є:

1) верховенство права;

2) законність;

3) рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом;

4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі;

5) гласність і відкритість адміністративного процесу;

6) забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень адміністративного суду;

7) обов'язковість судових рішень.