Правознавство - Кунченко-Харченко В.І. - 13.6. Адвокатура України, її роль у захисті прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб

Термін "адвокатура" походить від латинського "адвокатує двоцере" - закликаю на допомогу. Ще в Древньому Римі були створені групи осіб, які надавали вільним громадянам Риму різноманітну юридичну допомогу.

На Русі, в IX-XIII століттях існувало так зване судове представництво. Роль захисників у судах виконували:

1) послухи - свідки порядного життя обвинуваченого;

2) видоки - свідки вчиненого стороною або спірного факту. Вказаними особами були родичі та приятелі сторін. Вони

морально підтримували свою сторону і здійснювали захист на громадських засадах, а не професійно.

Правовий інститут адвокатури був впроваджений в Україні відповідно до Судових статутів 1864 року, за якими адвокати поділялися на приватних та присяжних повірених.

У радянський період адвокатура була державним органом. Так, з 1917 по 1921 рік в Україні були організовані колегії заступників у народних судах та при революційних трибуналах. У 1922 році було прийняте положення Про адвокатуру Української PCP, за яким при губернських радах народних судів створювалися колегії захисників у кримінальних і цивільних справах.

Статус адвокатури в суверенній Україні визначений в Конституції (ст. 59) та окремому законі "Про адвокатуру" від 19 грудня 1992 року.

Терміни, які використовувалися ще в давнину збереглися і використовуються в сучасній юриспруденції.

Адвокатура України є добровільним професійним громадським об'єднанням, покликаним згідно з Конституцією України сприяти захисту прав, свобод та представляти законні інтереси громадян України, іноземних громадян, осіб без громадянства, юридичних осіб, подавати їм іншу юридичну допомогу.

Діяльність адвокатури регулюється:

o Конституцією України;

o Законом України "Про адвокатуру" від 19 грудня 1992 року;

o Цивільно-процесуальним кодексом України;

o іншими законодавчими актами України;

o статутами адвокатських об'єднань. Адвокатура здійснює свою діяльність на принципах:

- верховенства закону;

- незалежності;

- демократизму;

- гуманізму;

- конфіденційності (ст. 4 Закону України "Про адвокатуру").

Законодавчо визначені види адвокатської діяльності:

o дача консультацій та роз'яснень з юридичних питань;

o дача усних і письмових довідок щодо законодавства;

o складання заяв, скарг та інших документів правового характеру;

o посвідчення копій документів у справах, які вони ведуть;

o здійснення представництва в суді, інших державних органах, перед громадянами та іншими юридичними особами;

o подання юридичної допомоги підприємствам, установам, організаціям;

o здійснення правового забезпечення підприємницької та зовнішньоекономічної діяльності громадян і юридичних осіб;

o виконання своїх обов'язків відповідно до кримінально-процесуального законодавства у процесі дізнання та попереднього слідства;

o здійснення іншої юридичної допомоги, передбаченої чинним законодавством (брати участь, як представника позивача, відповідача, третіх осіб, ведення господарських справ та інше).

Адвокатура України діє в різних організаційних формах. Адвокат має право:

- займатись адвокатською діяльністю індивідуально;

- відкривати своє адвокатське бюро;

- об'єднуватися з іншими адвокатами в колегії, адвокатські фірми, контори та інші адвокатські об'єднання, які діють відповідно до закону та своїх статутів.

Реєстрація адвокатських об'єднань проводиться у Міністерстві юстиції України, про що адвокатські об'єднання письмово повідомляють місцеві органи влади, а адвокати - про одержання свідоцтва на право займатися адвокатською діяльністю.

Порядок утворення, діяльності, реорганізації та ліквідації адвокатських об'єднань, структура, штати, функції, порядок витрачання коштів, права та обов'язки керівних органів, порядок їх обрання та інші питання, що належать до їх діяльності, регулюються статутом відповідного об'єднання. Адвокатські бюро, колегії, фірми, контори та інші адвокатські об'єднання відкривають розрахунковий та інші рахунки в банках на території України, а також відповідно до закону -і в іноземних банках, мають печатку і штамп зі своїм найменуванням.

Адвокатом може бути громадянин України, який:

o має вищу юридичну освіту;

o має стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років;

o склав кваліфікаційні іспити;

o одержав свідоцтво на право заняття адвокатською діяльністю;

o прийняв Присягу адвоката України.

Адвокат не може працювати в суді, прокуратурі, державному нотаріаті, органах внутрішніх справ, службі безпеки, державного управління.

Адвокатом не може бути особа, яка має судимість.

Закон закріплює професійні права і обов'язки адвоката. При здійсненні професійної діяльності адвокат має право:

1) представляти та захищати права та інтереси громадян та юридичних осіб за їх дорученням у всіх органах, підприємствах, установах і організаціях, до компетенції яких входить вирішення відповідних питань.

2) збирати відомості про факти, які можуть бути використані як докази у цивільних, господарських, кримінальних справах про адміністративні правопорушення, зокрема:

- запитувати і отримувати документи або їх копії від підприємств, установ, організацій, об'єднань, а від громадян - за їх згодою;

- ознайомлюватися на підприємствах, в установах і організаціях з необхідними для виконання документами і матеріалами, за винятком тих, таємниця яких охороняється законом;

- отримувати письмові висновки фахівців з питань, що потребують спеціальних знань;

3) застосовувати науково-технічні засоби відповідно до чинного законодавства;

4) доповідати клопотання і скарги на прийомі у посадових осіб та відповідно до закону одержувати від них письмові мотивовані відповіді на ці клопотання і скарги;

5) бути присутнім при розгляді своїх клопотань і Скарг на засіданнях колегіальних органів і давати пояснення щодо суті клопотань і скарг;

6) виконувати інші дії, передбачені законодавством (ст. 6 Закону України "Про адвокатуру")

При здійсненні своїх професійних обов'язків адвокат зобов'язаний:

1) неухильно додержуватись вимог чинного законодавства, використовувати всі передбачені законом засоби захисту прав і законних інтересів громадян та юридичних осіб і він не має права використовувати свої повноваження на шкоду особі, в інтересах якої прийняв доручення та відмовитись від прийнятого на себе захисту підозрюваного, обвинуваченого, підсудного;

2) зберігати адвокатську таємницю;

3) своєчасно з'являтися для участі у провадженні тих процесуальних дій, в яких його участь є обов'язковою та ін.

Адвокат не має права прийняти доручення про подання юридичної допомоги у випадках, коли він у даній справі подає або раніше подавав юридичну допомогу особам, інтереси яких суперечать інтересам особи, що звернулася з проханням про ведення справи, або брав участь як слідчий, особа, що проводила дізнання, прокурор, громадський обвинувач, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, представник потерплого, цивільний позивач, свідок, перекладач, понятий, а також коли в розслідуванні або в розгляді справи бере участь посадова особа, з якою адвокат перебуває в родинних стосунках (ст. 7 Закону України "Про адвокатуру").

Професійні права, честь і гідність адвоката охороняються законом. Забороняється будь-яке втручання в адвокатську діяльність, вимагання від адвоката, його помічника, посадових осіб і технічних працівників адвокатських об'єднань відомостей, що становлять адвокатську таємницю. З цих питань вони не можуть бути допитані як свідки. Документи, пов'язані з виконанням адвокатом доручення не піддягають оглядові, розголошенню чи вилученню без його згоди. Забороняється прослухування телефонних розмов адвокатів у зв'язку з оперативно-розшуковою діяльністю без санкції Генерального прокурора України, його заступників, прокурорів Автономної республіки Крим, області, міста Києва. Не може бути внесено подання органом дізнання, слідчим, прокурором, а також винесено окрему ухвалу суду щодо правової позиції адвоката у справі. Адвокату гарантується рівність прав з іншими учасниками процесу. Кримінальна справа проти адвоката може бути порушена тільки Генеральним прокурором України, обласними і прирівняними до них прокурорами. Адвоката не можна притягнути до кримінальної, матеріальної та іншої відповідальності або погрожувати її застосуванням у зв'язку з поданням юридичної допомоги громадянам та організаціям згідно з законом.

Адвокатська діяльність може бути припинена рішенням кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, а видане свідоцтво анульоване у випадках:

o засудження адвоката за вчинення злочину - після набрання вироком законної сили;

o обмеження судом дієздатності або визнання адвоката недієздатним;

o втрати громадянства України;

o грубого порушення вимог закону України "Про адвокатуру" та інших актів законодавства України, які регулюють діяльність адвокатури, Присяги адвоката України.

Контрольні питання

1. Поняття правоохоронної діяльності.

2. Поняття правоохоронного органу.

3. Закони України, регламентуючі правоохоронну діяльність.

4. Принципи організації і діяльності прокуратури У країни.

5. Завдання і функції органів прокуратури.

6. Система органів прокуратури,

7. Генеральний прокурор України, його повноваження.

8. Вимоги, щодо осіб, яких призначають на посади прокурорів.

9. Поняття прокурорського нагляду.

10. Поняття про міліцію України, її завдання і принципи діяльності.

11. Основні функції міліції і її організаційна структура.

12. Діяльність міліції і права громадян.

13. Основні обов'язки і права міліції.

14. Умови і межі застосування працівниками міліції мір фізичного впливу, спеціальних засобів і вогнепальної зброї.

15. Вимоги до осіб, що приймаються на службу в міліцію.

16. Правовий і соціальний захист працівників міліції.

17. Поняття про Службу безпеки України.

18. Завдання і функції Служби безпеки України.

19. Принципи діяльності СБУ.

20. Система і організація діяльності СБУ.

21. Вимоги до кадрів СБУ.

22. Соціальний і правовий захист працівників СБУ.

23. Поняття про адвокатуру України, її завдання і принципи діяльності.

24. Вимоги до особи, що займається

25. Права і обов'язки адвоката.

26. Гарантії адвокатської діяльності.

27. Загальне поняття нотаріату.

28. Органи і посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії.

29. Поняття про нотаріальні дії.

30. Вимоги до особи, що займається нотаріальною діяльністю.

Нормативно-правові акти та учбово-методичні матеріали

1. Конституція України. - К. "Феміна" 1996 р.

2. Закон України "Про адвокатуру" від 19 грудня 1992 р.

3. Закон України "Про внутрішні війська МВС України" від 26 березня 1992 р.

4. Закон України "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів" від 23 грудня 1993 р.

5. Закон України "Про державну податкову службу в Україні" від 4 грудня 1990р. в редакції від 24 грудня 1993 р.

6. Закон України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 р.

7. Закон України "Про нотаріат" від 02 вересня 1993 р.

8. Закон України "Про оперативно-розшукову діяльність" від 18 лютого 1992 р.

9. Закон України "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю" від ЗО червня 1993 р.

10. Закон України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991р.

11. Закон України "Про службу безпеки України" від 25 березня 1992 р.

12. Кримінально-процесуальний кодекс України. Бюлетень законодавства і юридичної практики України. № 10. -К. Юринком Інтер. 1998 р.

13. Законодавство України про нотаріат. Бюлетень законодавства і юридичної практики України. №6. - К. Юринком Інтер. 1994 р.

14. Коментар до Конституції України. - К Інститут законодавства Верховної Ради України. 1996 р.

15. Молдован В.В. "Правоохоронні органи". - К.: Юнака. 1998 р.

16. Правознавство. Навч. посіб. за ред. Копейчикова В.В. -К.: Юринком Інтер. 2003 р.

Джерела і література









© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru