Природно-заповідний фонд - це ділянки суходолу та водного простору, природні комплекси та об'єкти, які мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну та іншу цінність, а тому виокремлені з метою збереження природного середовища, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та екологічної безпеки України. У зв'язку з цим законодавством України природно-заповідний фонд охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання.
До природно-заповідного фонду відносять:
а) природні території та об'єкти - природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища;
б) штучно створенні об'єкти - ботанічні сади, дендрологічні та зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва.
Території природних заповідників, заповідні зони біосферних заповідників, землі та інші природні ресурси, надані національним природним паркам є власністю народу України. Решта об'єктів природно-заповідного фонду може перебувати і в інших формах власності. У разі зміни форм власності на землю, на якій знаходяться заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва, землевласники зобов'язані забезпечувати режим їх охорони і збереження з відповідною перереєстрацією охоронного зобов'язання.
Охорона об'єктів природно-заповідного фонду забезпечується шляхом:
- встановлення заповідного режиму;
- організації систематичних спостережень за станом заповідних природних комплексів та об'єктів;
- проведення комплексних досліджень із метою розробки наукових основ їхнього збереження та ефективного використання;
- додержання вимог щодо охорони територій та об'єктів природно-заповідного фонду під час здійснення господарської, управлінської та іншої діяльності, розробки проектної і проектно-планіровочної документації, землевпорядкування, лісовпорядкування, проведення екологічних експертиз;
- запровадження економічних важелів стимулювання їх охорони;
- здійснення державного та громадського контролю за додержанням режиму їх охорони та використання;
- встановлення підвищеної відповідальності за порушення режиму їх охорони та використання, а також за знищення та пошкодження заповідних природних комплексів та об'єктів;
- проведення широкого міжнародного співробітництва у цій сфері;
- проведення інших заходів.
До того ж" ці об'єкти можуть використовуватися:
- у природоохоронних цілях;
- у науково-дослідних цілях;
- в оздоровчих та інших рекреаційних цілях;
- в освітньо-виховних цілях;
- для потреб моніторингу навколишнього природного середовища.
Кожній території та об'єкту природно-заповідного фонду надається відповідний режим. Під цим розуміють сукупність науково-обґрунтованих екологічних вимог, норм і правил, які визначають правовий статус, призначення цих територій та об'єктів, характер допустимої діяльності в них, порядок охорони, використання і ВІД" творення їхніх природних комплексів. Відповідно до цих режимів виділяють правові статуси: природних заповідників; біосферних заповідників; національних природних парків; регіональних ландшафтних парків; заказників; пам'яток природи; заповідних урочищ; ботанічних садів; дендрологічних парків; зоологічних парків; парків-пам'яток садово-паркового мистецтва.
Заворушення законодавства України про природно-заповідний фонд винна особа може притягуватися до дисциплінарної, адміністративної, цивільної або кримінальної відповідальності.
Закон України "Про природно-заповідний фонд України" складається з 11 розділів (67 статей) та регулює економічні, соціальні, правові та екологічні засади природно-заповідного фонду в Україні. Його розділи:
Розділ 1. Загальні положення.
Розділ 2. Управління в галузі організації, охорони та використання природно-заповідного фонду.
Розділ 3. Режим територій та об'єктів природно-заповідного фонду (природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіонально-ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва).
Розділ 4. Охоронні зони території та об'єктів природно-заповідного фонду.
Розділ 5, Науково-дослідні роботи на територіях і об'єктах природно-заповідного фонду.
Розділ 6. Екологічне забезпечення організації і функціонування природно-заповідного фонду.
Розділ 7. Порядок створення й оголошення територій і об'єктів природно-заповідного фонду.
Розділ 8. Державний кадастр територій і об'єктів природно-заповідного фонду.
Розділ 9. Охорона територій і об'єктів природно-заповідного фонду, контроль за додержанням їхнього режиму.
Розділ 10. Відповідальність за порушення законодавства про природно-заповідний фонд.
Розділ 11. Міжнародне співробітництво в галузі охорони та використання територій і об'єктів природно-заповідного фонду та ін.
§ 7. Правова охорона водних ресурсів
§ 8. Порядок використання та охорони надр
Глава XI. Основи земельного права України
§ 1. Загальна характеристика земельного права. Поняття, відносини та предмет правового регулювання
§ 2. Види земель та їх правовий статус
§ 3. Права та форми власності на землю
§ 4. Набуття і реалізація права на землю
§ 5. Приватизація землі
§ 6. Гарантії прав на землю