Майном у сфері господарювання визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб'єктів.
Залежно від економічної форми, якої набуває майно в процесі здійснення господарської діяльності, майнові цінності належать до:
1) основних фондів. Основними фондами виробничого і невиробничого призначення є будинки, споруди, машини та устаткування, обладнання, інструмент, виробничий інвентар і приладдя, господарський інвентар та інше майно тривалого використання, що віднесене законодавством до основних фондів;
2) оборотних засобів, якими є сировина, паливо, матеріали, малоцінні предмети та предмети, що швидко зношуються, інше майно виробничого і невиробничого призначення, що віднесене законодавством до оборотних засобів;
3) коштів, тобто грошей у національній та іноземній валюті, призначених для здійснення товарних відносин цих суб'єктів з іншими суб'єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства;
4) товарів, якими визнаються вироблена продукція (товарні запаси), виконані роботи та послуги.
Особливим видом майна суб'єктів господарювання в цінні па-пери.1
Джерелами формування майна суб'єктів господарювання є:
1) грошові та матеріальні внески засновників;
2) доходи від реалізації продукції (робіт, послуг);
3) доходи від цінних паперів;
4) капітальні вкладення і дотації з бюджетів;
б) надходження від продажу (здачі в оренду) майнових об'єктів (комплексів), що належать їм, придбання майна інших суб'єктів;
6) кредити банків та інших кредиторів;
7) безоплатні та благодійні внески, пожертвування організацій і громадян;
8) інші джерела, не заборонені законом.
Основу правового режиму майна суб'єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять:
1) право власності. Суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд, одноосібно або спільно з іншими суб'єктами володіє, користується і розпоряджається належним йому (їм) майном, у тому числі має право надати майно іншим суб'єктам для використання його на праві власності, праві господарського відання чи праві оперативного управління, або на основі інших форм правового режиму майна, передбачених законом.
Власник майна має право одноосібно або спільно з іншими власниками на основі належного йому (їм) майна засновувати господарські організації або здійснювати господарську діяльність в інших організаційно-правових формах господарювання, не заборонених законом, на свій розсуд визначаючи мету і предмет господарської діяльності, структуру утвореного ним суб'єкта господарювання, склад і компетенцію його органів управління, порядок використання майна, інші питання управління діяльністю суб'єкта господарювання, а також приймати рішення про припинення господарської діяльності заснованих ним суб'єктів господарювання відповідно до закону.
Власник може здійснювати свої організаційно-установчі повноваження також на основі належних йому корпоративних прав згідно закону. Корпоративні права - це права особи, частка якої визначається в статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) цієї організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами; 2) інші речові права:
- право господарського відання - речового права суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених законом;
- право оперативного управління, яким визнається речове право суб'єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, встановлених законом, а також власником майна (уповноваженим ним органом);
- речові права, передбачені Цивільним кодексом України (право володіння, право користування тощо).
Майно суб'єктів господарювання може також бути закріплено на іншому праві відповідно до умов договору з власником майна.
§ 6. Відповідальність за правопорушення у сфері господарювання
§ 7. Особливості правового регулювання в окремих галузях господарювання
§ 8. Зовнішньоекономічна діяльність суб'єктів господарювання
§ 9. Спеціальні режими господарювання
Глава XIV. Основи житлового права України
§ 1. Житлове право України: поняття та предмет правового регулювання
1.1. Поняття житлового права України
1.2. Житлове законодавство України: загальна характеристика. Житловий кодекс України.
1.3. Житловий фонд України та його види