Приватне життя і поліція - Римаренко Ю. І. - Шенгенська інформаційна система (ШІС)

Метою Конвенції від 19 червня 1990 р. щодо застосування Шенгенської угоди від 14 червня 1985 р. між урядами держав Економічного Союзу Бенілюкс, Федеративної Республіки Німеччина та Французькою Республікою, стосовно поетапної відміни перевірок та їх спільних кордонів (також відомої під назвою Шенгенська угода, або просто Шенген) є створити зону, у якій буде відмінено процедури внутрішнього контролю і буде покращено співробітництво поліції і судової системи. Шенген може вважатись експериментом, де випробовувалось вільне пересування перед його застосуванням у всьому Європейському Співтоваристві. Спочатку до перших п'ятьох країн приєднались тільки країни, що бажали взяти участь у експерименті. Однак угода була відкрита для підписання всіми державами-членами ЄС, і інші держави могли приєднатись у найбільш прийнятний для них спосіб і час. Португалія та Іспанія приєднались у 1991 p., Греція - у 1992 р. і Австрія - у 1995 р. Інші країни, що одночасно приєднались у 1996 р. - це п'ять північних країн: три держави-члени ЄС - Фінляндія, Швеція та Данія, та дві держави, що не є членами ЄС - Норвегія та Ісландія. На даний момент загальна кількість членів Шенгену складає 15 держав. Тільки дві держави-члени ЄС - Великобританія та Ірландія - вирішили не приєднуватись до угоди. Велика Британія вже виявила інтерес скористуватися цим правом, звернувшись з проханням приєднатись до виконання Шенгенської інформаційної системи (ШІС). Конвенція відміняє всі процедури контролю на кордонах всередині Шенгенської зони шляхом усунення процедур контролю на внутрішніх кордонах на шляхах, в портах та аеропортах і посилює систему контролю на зовнішніх кордонах Шенгенської зони, сприяє розвитку співпробництва поліції, судової системи і системи кримінального судочинства, зокрема, завдяки введенню комп'ютеризованої системи обміну даними (ШІС). У 1997 р. Шенгенський acquis був включений до ЄС через Амстердамський Договір.

Шенгенська інформаційна система (ШІС)

Шенгенська інформаційна система являє собою комп'ютеризовану базу даних для реєстрації відомостей про бажаних або небажаних осіб та об'єктів. Метою ШІС є посилити процедури контролю на зовнішніх кордонах, процедури поліцейського і судового контролю через обмін інформацією, необхідною з огляду на в'їзд до країн, видачу віз та боротьбу зі злочинністю. Кожний з учасників угоді має власний відділ інформаційної системи, який визначається як Національна Шенгенська інформаційна система (НШІС); спільна Центральна Шенгенська інформаційна система (ЦШІС) знаходиться і працює у м. Страсбурзі (Франція). Кожний з учасників Шенгенської угоди може проводити пошук тільки у своїй НШІС. Пошук у НІШС інших учасників угоди не дозволений. Відомості, що мають зберігатись у ШІС (ст. 94, ч. За) містять імена, мету та постійні фізичні параметри, дату та місце народження, стать, національність, дані про те, чи особи, стосовно яких збирається інформація, озброєні або схильні до насильницьких дій, причини для відтворення у звіті та заходи, яких необхідно вжити. Реєстрація даних, що потребують захисту (расове походження, політичні переконання, релігійні або інші вірування, а також стан здоров'я або статевого життя (див. ст. б Конвенції 108) заборонене. Але оскільки основне положення дозволяє вказувати мету та постійні фізичні параметри та полишає їх зазначення на розсуд службовця, який займається реєстрацією, зазначення фізичних параметрів, як-от колір, що може розкрити расове походження; це означає, що будуть надані дані, які потребують захисту. Мають вказуватись наступні відомості про особу:

o арешт з метою екстрадиції;

o місцезнаходження свідків, зниклих без вісті, тимчасово затриманих осіб;

o відмова у в'їзді іноземцям;

o приховане спостереження за особами та автотранспортом;

o товари, особливо викрадений автотранспорт, зброя, незаповнені бланки та готівка.

Доступ до відомостей, що містяться у системі, має обмежене коло осіб, а саме: посадові особи, відповідальні за митні перевірки, перевірки на кордонах і перевірки поліції, а також особи, які займаються в'їздом та пересуванням іноземців. ШІС послужила моделлю для Європейської інформаційної системи (ЄІС), що включатиме в себе всі Держави-члени Європейського Союзу та замінить ШІС у разі прийняття конвенції стосовно перетину зовнішніх кордонів або іншого інструменту.