Судова влада в Україні - Чернишова Н.В. - ТЕМА 3. СУДИ ЗАГАЛЬНОЇ ЮРИСДИКЦІЇ

1. Організаційні основи системи судів загальної юрисдикції.

2. Місцеві суди.

3. Апеляційні суди.

4. Вищі спеціалізовані суди.

5. Верховний Суд України.

1. Організаційні основи системи судів загальної юрисдикції

Відповідно до Конституції України та ст. 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" систему судів загальної юрисдикції складають:

o місцеві суди;

o апеляційні суди;

o вищі спеціалізовані суди;

o Верховний Суд України.

Найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції є Верховний Суд України. Вищими судовими органами спеціалізованих судів є відповідні вищі спеціалізовані суди.

Єдність системи судів загальної юрисдикції забезпечується:

o єдиними засадами організації та діяльності суду, які визначені Конституцією України, Законом України "Про судоустрій та статус суддів", Кримінально-процесуальним кодексом, Господарським процесуальним кодексом, Цивільним процесуальним кодексом, Кодексом адміністративного судочинства. Вони є обов'язковими для всіх судів, що складають систему судів загальної юрисдикції:

o єдиним статусом суддів, який встановлений Конституцією України та Законом України "Про судоустрій та статус суддів";

o обов'язковістю для всіх судів правил судочинства, які закріплені у Конституції України, процесуальних кодексах України, Законі України "Про судоустрій та статус суддів", інших законах;

o забезпеченням Верховним Судом України однакового застосування судами касаційної інстанції норм матеріального права;

o обов'язковістю виконання на території України судових рішень. Це означає, що судові рішення усіх судів загальної юрисдикції, які набрали законної сили є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, місцевого самоврядування, посадовими особами, юридичними і фізичними особами на всій території України;

o єдиним порядком організаційного забезпечення діяльності судів, згідно ст. 145 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", цю функцію покладено на Державну судову адміністрацію України, яка здійснює організаційне забезпечення діяльності органів судової влади;

o фінансуванням судів лише з Державного бюджету України. Фінансування всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, де окремим рядком визначаються видатки на утримання кожного суду загальної юрисдикції та Конституційного Суду України;

o вирішенням питань внутрішньої діяльності судів органами суддівського самоврядування. Регулювання цих питань забезпечується Конституцією України та Законом України "Про судоустрій та статус суддів".

Суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ та справ про адміністративні правопорушення.

Як зазначено у Конституції України та Законі України "Про судоустрій та статус судів", система судів загальної юрисдикції будується за принципом територіальності, інстанційності та спеціалізації.

Зупинимося на стислій характеристиці цих понять.

Відповідно до принципу територіальності в кожній адміністративно-територіальній одиниці країни створюються місцеві суди (районі, місті, крім міст районного підпорядкування, районі в місті), яким підвідомчі всі справи, що виникають в межах території. У назві місцевого суду використовується назва населеного пункту, в якому він знаходиться.

Що ж стосується принципу спеціалізації, то слід зазначити, що суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення. В цих судах може запроваджуватись спеціалізація судів з розгляду конкретних категорій справ.

Розрізняють суди ще й за інстанціями (лат. instantis - "майбутній", перекладається як кожен із наступних вищих ступенів у системі державної, судової влади).

Першою інстанцією є місцеві суди, які розглядають і вирішують справи по суті, приймаючи постанови, ухвали, вироки чи рішення.

До другої апеляційної інстанції відносяться апеляційні суди, які розглядають цивільні, кримінальні, господарські, адміністративні справи та справи про адміністративні правопорушення за апеляціями (апеляція - форма оскарження рішень, які не набрали законної сили) на вироки, рішення, ухвали, постанови суду першої інстанції.

Судами третьої касаційної інстанції (касація - форма оскарження рішення, яке набрало законної сили) є вищі спеціалізовані суди, які розглядають справи за касаційними скаргами.

Слід зауважити, що відповідно до ст. ст. 27, 32 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" апеляційний суд і вищий спеціалізований суд у випадках, передбачених процесуальним законом, також можуть розглядати справи відповідної судової юрисдикції як суди першої інстанції, а вищий спеціалізований суд - ще як і апеляційний.

Суди загальної юрисдикції створюються і ліквідуються Президентом України за поданням Міністерства юстиції України на підставі пропозиції голови відповідного вищого апеляційного суду.

Місцезнаходження, територіальна юрисдикція і статус суду визначаються з урахуванням принципів територіальності, спеціалізації та інстанційності.

Підставами для створення чи ліквідації суду є зміна визначеної Законом України "Про судоустрій та статус суддів" системи судів, потреба поліпшити доступність правосуддя або зміна територіально-адміністративного устрою.

Кількість суддів у судах визначається Державною судовою адміністрацією України за поданням Міністра юстиції України на підставі пропозиції голови відповідного вищого спеціалізованого суду, при цьому враховується обсяг роботи суду та межі видатків, затверджених у Державному бюджеті на утримання судів.

Адміністративними посадами в судах загальної юрисдикції вважаються посади голови суду та його заступника (заступників).

Голова місцевого суду та його заступник, голова апеляційного суду та його заступники, голова вищого спеціалізованого суду та його заступники призначаються на посади із числа суддів цього суду строком на п'ять років та звільняються з посад Вищою радою юстиції України за поданням відповідної ради суддів. Суддя не може обіймати одну адміністративну посаду відповідного суду більше ніж два строки підряд.

Голова Верховного Суду України, його заступник обираються строком на п'ять років Пленумом Верховного Суду України.

Перебування судді на адміністративній посаді не звільняє його від виконання повноважень судді відповідного суду по здійсненню правосуддя. У разі звільнення судді з адміністративної посади його повноваження як судді не припиняються.