Загальні суди
Спеціальні суди
Висока палата правосуддя
Палата правосуддя Республіки
Трибунал із конфліктів
Державна рада
Апеляційні адміністративні суди
Адміністративні трибунали
Судова система Франції складається із загальних, спеціальних і спеціалізованих судів. Першою ланкою загальних судів є трибунали малої і великої інстанцій, які розглядають основну масу судових справ. Вони мають у своєму складі цивільні та кримінальні структурні підрозділи. Кримінальний підрозділ суду малої інстанції іменується поліцейським трибуналом. Місцезнаходження, територіальна підсудність і чисельність трибуналів встановлюється декретом Державної ради. Судді трибуналу малої інстанції призначаються на трьохрічний строк зі складу суддів великої інстанції. Справи, як правило, розглядаються суддею одноособово. Нараховується близько 470 таких судів1
Трибунали малої інстанції розглядають справи, сума позову яких не перевищує 13000 франків у першій та останній інстанції. Тільки в якості першої інстанції він має право розглядати цивільні справи, якщо сума позову не перевищує 30000 франків. У першому випадку рішення трибуналу може бути переглянуте лише в порядку касації, в другому можлива апеляція.
Суди у справах опіки розглядають справи стосовно батьківських прав; щодо управління майном і піклування над неповнолітніми; щодо охорони прав осіб, тимчасово обмежених у дієздатності; з нагляду за виплатою допомоги соціального страхування; щодо піклування над дітьми, батьки яких загинули на війні тощо.
Трибунали спрощеного цивільного процесу. Розглядають майнові позови; питання обов'язкового працевлаштування голови сім'ї; виплат на утримання батьків чи дітей; суперечки щодо права власності; участі у виборах; посвідченні нотаріальних актів; скасування арешту майна тощо
Поліцейські трибунали розглядають справи щодо правопорушення. Необхідно відмітити, що система і підсудність кримінальних судів будується відповідно до поділу усіх злочинних діянь за французьким кримінальним законодавством на правопорушення (дрібні злочини), кримінальні делікти (серйозні злочини) і тяжкі злочини. Правопорушення караються судом, тюремним ув'язненням на строк до двох місяців або штрафом розміром до 10 тис. франків. За кримінальні делікти може бути призначене тюремне ув'язнення на строк до 10 років ув'язнення, а за тяжкі злочини суд має право призначити будь-яку міру по карання, передбачену Кримінальним кодексом Франції. Справи в трибуналах першої інстанції розглядаються суддею одноособово, рішення якого можуть бути оскаржені в апеляційному порядку до трибуналу великої інстанції чи апеляційного суду
Трибунали великої інстанції розглядають усі справи, крім тих, які спеціально віднесені до компетенції інших судів. Такі трибунали існують у кожному департаменті, а у великих департаментах їх створюється кілька. По одному трибуналу великої інстанції мають 32 департаменти із 96. Всього ж у Франції 181 такий трибунал. Вони розглядають щорічно 350 тис. цивільних справ і близько 450 тис. кримінальних1. Трибунали виступають як суди першої інстанції, розглядаючи в складі 3 суддів цивільні справи при сумі позову більше як 30 тис. франків. Вони розглядають також справи щодо розлучення; визначення режиму окремого проживання подружжя; встановлення родинних зв'язків; усиновлення; спадкоємство тощо. За розгляду кримінальних справ суди великої інстанції іменуються виправними трибуналами і діють як виправна палата. Територіальна компетенція виправних трибуналів визначається місцем вчинення проступку, місцем проживання обвинуваченого чи місцем його затримання
Слідчий суддя контролює питання організації та проведення розслідування правоохоронними органами; санкціонує засоби технічного спостереження і перехоплення інформації на каналах зв'язку підозрюваних осіб; здійснює контроль за ефективністю цих заходів і законністю їх діяльності; проводить розслідування з більшості справ щодо злочинів. Має право брати участь у розгляді справ у трибуналах великої інстанції, крім тих, що розслідувалися ним самим. Призначається на 3 роки із суддів трибуналу великої інстанції.
Виконавчий суддя проводить перевірку правильності виконання вироків незалежно від того, стосуються вони ув'язнення чи громадської служби; забезпечує відповідність вироку вимогам і стану обвинувачуваної особи: вирішує питання щодо надання засудженим відпусток, зміну режиму утримання засуджених до позбавлення волі; звертається з клопотанням щодо їх умовно-дострокового звільнення тощо
Суд асизів (присяжних) розглядає справи щодо вчинення злочинів. Обов'язкова умова розгляду справи цим судом - особлива форма віддання до суду. Віддання до суду проводиться трьома суддями, які створюють обвинувальну палату, їм належить право проводити перекваліфікацію злочину в проступок, і тоді справа розглядається не судом асизів, а виправним трибуналом. Суд асизів складається з 3 професійних суддів, а також 10 засідателів, які складають журі. Засідателі призначаються із громадян, які проживають у даному департаменті, досягли 23 років, уміють читати та писати французькою мовою, користується політичними, громадянськими і сімейними правами та не страждають психічними і розумовими розладами. Професійні судді та засідателі створюють єдину колегію, яка вирішує всі фактичні та правові питання. Судді та засідателі радяться і приймають рішення в нарадчій кімнаті. Голосування таємне. Рішення приймається більшістю, не менше ніж у 8 голосів. Вирок не мотивується, є остаточним і оскарженню не під-ля гає. Суд асизів не є постійно діючим органом. Він збирається в разі потреби на сесії різної тривалості. Як правило, один раз у три місяці в кожному департаменті. Ці суди розглядають невелику кількість справ, але ці справи широко висвітлюються засобами масової інформації й відповідно у населення створюється уявлення щодо правосуддя
Спеціальні суди.
Найбільш традиційними судами спеціальної юрисдикції є комерційні та торгові суди. Вони складаються із обраних комерсантами суддів - спеціалістів у галузі торгівлі. Число і місце знаходження торгових судів встановлюється декретом Державної ради. Підсудність кожного суду розповсюджується на території округу, але інколи в окрузі діє кілька таких судів. Компетенція цих судів охоплює три види спорів: спори, які виникають із зобов'язань, із угод між підприємцями і банкірами; спори між членами товариства; спори, які виникають із торгових угод
Ради прюдомів (бездоганно чесних людей). Вони вирішують спори, які виникають між сторонами стосовно індивідуальних трудових договорів. Кожна рада прюдомів складається з п'яти секцій, по яким розподіляються члени ради залежно від спеціалізації: кадрового складу, промисловості, торгових служб, сільського господарства, різних видів діяльності. В кожну секцію обираються представники найманих працівників і представники підприємців. У них не беруть участі професійні судді. На рішення ради прюдомів апеляція подається до апеляційного суду
Трибунали з питань соціального забезпечення.
Кожен з них очолюється Головою Трибуналу великої інстанції, в окрузі якого він розташований. У складі трибуналу засідають два асесори ( помічники) - один представляє найманих працівників, інший - підприємців. На відміну від торгових судів або ради прюдомів, асесори трибуналу соціального забезпечення не обираються, а призначаються на 5 років Головою Трибуналу великої інстанції за списками найбільш представницьких професійних організацій. Апеляції на рішення трибуналу соціального забезпечення подаються до соціальної палати апеляційного суду
Для вирішення питань, які виникають у зв'язку з орендою сільськогосподарських земель та угідь, у Франції створений спеціалізований орган - Трибунал з питань земельної оренди. До його складу входять 4 асесори (2 представники від орендаторів і 2 від орендодавців), які обираються на п'ять років. Трибунал вирішує у першій та останній інстанціях спори на суму позову, яка не перевищує 13тис. франків. Скарги на рішення з сумою позову більшого, як 13тис. франків, подаються до соціальної палати апеляційного суду
Система судів для неповнолітніх.
Вона включає: суддю в справах неповнолітніх, трибунал у справах неповнолітніх, суд асизів у справах неповнолітніх. У кожному суді великої інстанції створюються трибунали у справах неповнолітніх, у складі яких беруть участь один або кілька суддів у справах неповнолітніх, які призначаються строком на три роки Головою Трибуналу великої інстанції за поданням Генерального Прокурора. У кожному апеляційному суді є радник з проблем охорони неповнолітніх
Суддя в справах неповнолітніх сам вирішує, чи може він розглядати справу по суті, чи має відправити справу до трибуналу для неповнолітніх. При цьому критерієм слугує не тяжкість протиправного діяння, а захід, який може бути вжитий стосовно правопорушника. Повноваження судді у справах неповнолітніх досить обмежені. Він вживає стосовно підлітка "заходи захисту, допомоги, нагляду й виховання". І тільки в разі необхідності направити неповнолітнього до інтернату виносить вирок
Трибунал у справах неповнолітніх складається із 3 осіб - голови (як правило ним є суддя у справах неповнолітніх) і 2 асесорів, які відбираються із громадян, які проявили заінтересованість і компетентність у питаннях виховання дітей. Асесори призначаються на 4-річний строк Міністром юстиції . Особливістю розгляду справи в цих судах є обов'язкове заслуховування показань родичів неповнолітнього правопорушника. Обмежена гласність судового засідання - на засідання запрошуються свідки, близькі родичі, захисник. Гласність розгляду справи з використанням засобів масової інформації заборонена. Всі вироки стосовно неповнолітніх підлягають не гайному виконанню, не зважаючи на процедуру оскарження
Суд асизів у справах неповнолітніх. Розглядає справи щодо злочинів, вчинених неповнолітніми від 16 до 18 років. Його головою є член апеляційного суду, а 2 асесори обираються зі складу суддів у справах неповнолітніх за місцем знаходження апеляційного суду. Гласність судового розгляду в цьому суді також обмежена. Створення окремої системи судів для неповнолітніх сприяло тому, що виросла увага до використання засобів виховного характеру стосовно неповнолітніх право порушників. На сьогодні створені сімейні суди, які покликані приймати сукупні рішення з усього комплексу сімейно-шлюбних відносин
Апеляційні суди.
Нині їх у Франції - 35. До складу апеляційного суду входять - перший голова, голови палат і члени. Число палат і склад апеляційних судів установлюється Державною радою. Судді можуть брати участь у роботі різних палат. При кожному апеляційному суді - генеральний прокурор з підлеглими йому прокурорами. В судовому засіданні бере участь 3-5 суддів. Апеляційний суд виступає як суд другої інстанції відносно всіх трибуналів, які знаходяться в його судовому окрузі
Касаційний суд - це Верховний Суд країни. До його складу входять - перший голова, 6 голів палат, судді. В Касаційному суді діє 5 палат з цивільних справ і одна - з кримінальних. Якщо за розгляду справи виникає питання, що відноситься до компетенції кількох палат, то справа передається на розгляд змішаної палати. Якщо справа містить питання принципового характеру, то його вирішує Пленум Касаційного суду. Висновок щодо питання принципового характеру робить перший голова суду чи відповідна палата цього суду. На розгляд пленуму обов'язково передаються справи і у разі, якщо цього вимагає Генеральний прокурор
У судовій системі Франції поряд з Касаційним судом між ним і Державною радою (вищою ланкою адміністративної юстиції) знаходиться Трибунал з конфліктів. Наявність такого органу пов'язана з наявністю двох паралельних юрисдикційних систем - загальної та адміністративної. До завдань трибуналу входить розгляд конфліктів - компетенції та рішення. У першому випадку вирішується питання підсудності справи, а в другому, коли кожна із юрисдикцій по-своєму вирішила справу і ці рішення протирічать одне одному.
Трибунал з конфліктів складається із восьми членів і двох заступників. По 3 члени обирає із числа своїх радників Касаційний суд і Державна рада. Ці шість, своєю чергою, обирають із того самого кола осіб ще 2 членів і 2 заступників. Головою трибуналу є Міністр юстиції, але його головування номінальне і обмежено в основному засіданнями, на яких обирається новий склад Трибуналу, що оновлюється кожних 3 роки. Фактично Трибуналом керує обраний ними самими віце-голова
Висока палата правосуддя.
Її створення передбачено Конституцією Франції. Це, за своєю сутністю, не судовий, а парламентський орган, покликаний діяти у випадках притягнення до юридичної відповідальності Президента Франції
Палата правосуддя Республіки.
Заснована у 1993р. Для розгляду справ щодо кримінальної відповідальності членів Уряду за посадові злочини. До складу Палати входить 15 суддів: 12 парламентарів і 3 судді Касаційного суду, один з яких головує у Палаті. Звертатися до Палати може будь-яка особа, яка вважає, що її права порушені членами Уряду. Звернення направляється у комісію за скаргами, до якої входять 3 судді Касаційного суду і 2 члени Державної ради. Комісія проводить розслідування і за наявності підстав порушує судову процедуру чи передає скаргу Генеральному прокурору при Касаційному суді для подання справи на розгляд до Палати. Рішення Палати правосуддя Республіки може бути оскаржене до Касаційного суду