Теорія права і держави - Скакун О.Ф. - 5. Типи (сім'ї) правових систем світу

Тип (сім'я) правових систем - сукупність національних правових систем, що мають загальні закономірності розвитку і подібні ознаки, які склалися на основі аналогічних спеціальних і загальних правових засобів, котрі постійно діють унаслідок відтворення і використання людьми та їх організаціями (у тому числі державою).

У термін "тип (сім'я) правових систем" укладено узагальню-вальну теоретичну модель (конструкцію) правового змісту, що мас штучний характер. Вона є результатом наукової класифікації, тобто типологічного опису і зіставлення (типології). Для позначення такої узагальнювальної теоретичної моделі правових систем використовуються різні терміни: "сім'я правових систем" (Р. Давид), "правові кола" (К.-Х. Еберг і М. Рейстайн), "форма правових систем" (І. Сабо), "структурна спільність" (С.С. Алексеев), "правова сім'я" (А.Х. Саїдов). На наш погляд, точнішим у юридичному змісті є термін "тип правових систем", що підкреслює однорідність явищ, які виникли і функціонують унаслідок впливу тих самих причин.

З огляду на більш поширений в юриспруденції термін "правова сім'я", у тексті ставляться поряд "сім'я" і "тип" - для запобігання їх різночитанню. Тобто "тип правових систем" і "сім'я правових систем" уживаються як тотожні поняття. Перевага віддана терміну "тип" (від грец. гір - відображення, зразок, форма, модель) ще й тому, що слово "сім'я" має більш соціальне, ніж юридичне значення - воно не відображає об'єктивних юридичних ознак групи правових систем, які має об'єднати.

Об'єднання правових систем в один тип (сім'ю) можна робити на основі подібності в таких елементах:

1) генезис і еволюція права, ступінь рецепції римського права;

2) джерела права та їх ієрархія:

* первинні (настановні) - загальні принципи права, положення конституцій і конституційних актів;

o вторинні (ті, що конкретизують і розвивають первинні) - закон, нормативно-правовий договір, правовий прецедент, правовий звичай, релігійно-правовий текст; також методологічні підходи до їх тлумачення;

3) структура системи права - зміст основних галузей та інститутів права як результату базування на подібній юридичній доктрині;

4) юридична техніка - юридичні терміни, категорії, поняття, конструкції і види систематизації нормативно-правового матеріалу - інкорпорація, кодифікація, консолідація;

5) правозастосовна діяльність, насамперед судова, включаючи принципи судочинства як наслідок спільності ідеологій.

Наявність певних ознак, якими відрізняється одна група правових систем від іншої в межах конкретного типу (сім'ї), дає змогу розглядати їх як відносно самостійні.

5. Типи (сім'ї) правових систем світу

На основі подібності вказаних вище елементів правові системи держав світу можна об'єднати у такі типи (сім'ї):

1. Романо-германський тип (сім'я) правових систем, або європейсько-континентальний; його називають ще нормативно-актним (країни континентальної Європи - Італія, Франція, Іспанія, Португалія, Німеччина, Австрія, Швейцарія та ін.).

У межах цього типу (сім'ї) правових систем виділяють два підтипи, або дві правові групи:

o романська (Франція, Бельгія, Люксембург, Нідерланди, Італія, Португалія, Іспанія. Провідною в цій групі є національна правова система Франції);

o германська, або центральноєвропейська (Німеччина, Австрія, Швейцарія та ін. Провідною в цій групі є національна правова система Німеччини).

2. Англо-американський тип (сім'я) правових систем, або судово-прецедентний (Англія, Ірландія, США, Канада, Австралія, Нова Зеландія, деякою мірою - колишні колонії Британської імперії (нині 36 країн є членами Британської Співдружності) та ін.).

Усередині англо-американського типу (сім'ї) правових систем розрізняють два підтипи, або дві групи:

* англійське загальне право (Велика Британія);

o американське право (США).

Окрім того, можливий поділ англо-американського типу (сім'ї)

правових систем на дві групи:

o європейське загальне право (Велика Британія, Ірландія);

o позаєвропейське загальне право (США, Канада та ін.).

Право кожної країни поза Європою набуло широкої автономії в межах англо-американського типу (сім'ї) правових систем.

3" Змішаний тип (сім'я) правових систем, або конвергентний чи дуалістичний - виник на стику двох класичних сімей правових систем: романо-германської й англо-американської і має специфічні ознаки.

У межах цього типу (сім'ї) виокремлюються такі групи:

o скандинавська, або північноєвропейська (Данія, Швеція, Норвегія, Ісландія, Фінляндія);

o латиноамериканська (Аргентина, Парагвай, Уругвай, Чилі та ін.).

4. Релігійний тип (сім'я) правових систем:

o мусульманське право;

o індуїстське право;

o іудейське (єврейське) право.

5. Традиційний тип (сім'я) правових систем:

o далекосхідна, або традиційно-ідеологічна, група (основні підгрупи - китайська, японська);

o африканська, або звичаєво-правова, група (країни Африки, Мадагаскар).

Соціалістичний тип (сім'я) правових систем у цілому пішов в історію (правові системи цього типу можна вивчати в ретроспективному плані), проте і сьогодні є низка правових систем (Куба, В'єтнам, КНДР), що зберегли соціалістичне забарвлення з внесенням новацій - більших або менших, залежно від держави. Це не означає, що з урахуванням "соціалістичного" забарвлення їх не можна віднести до класично усталених типів правових систем. За справедливою думкою К. Цвайгерта і X. Кьотца, різні системи права, незважаючи на відмінності в історичному розвитку, доктринальних поглядах і стилі практики, дуже часто вирішують ті самі проблеми, аж до окремих дрібниць,- однаково44.

Україна (як Росія і Білорусь) може бути віднесена до східноєвропейської групи романо-германської сім'ї правових систем43.

Крім правових систем держав світу можна виділити правові системи внутрішньодержавних утворень (Фарерські острови у складі Данії, Сардинія, Сицилія та інші автономії Італії тощо) і правові системи залежних територій (Британські Бермудські острови та ін.).