Техніко-криміналістичне дослідження підробленого паспорта громадянина України - Патик Л.Л. - Висновки

Теоретичне узагальнення інформації щодо функціонування паспорта громадянина України, характеристика спеціальних засобів захисту та способів підроблень спрямоване насамперед на удосконалення експертної практики, яка забезпечує доказовою базою при розкритті та розслідуванні злочинів, пов'язаних із підробленням та використанням паспортів.

Підсумовуючи викладене у посібнику слід зупинитися на головних складових розглянутих питань, зокрема:

1. Для створення уявлення про значення паспорта для громадян визначено та проаналізовано історичні етапи розвитку системи паспортної реєстрації. Виділено три основні функціональні рівні паспорта громадянина України, а саме: 1) політичний - паспорт є документом, який засвідчує державно-політичний статус особи - громадянство; 2) правовий - уможливлення громадянам втілювати в життя особисті, майнові, трудові та соціальні права, а також забезпечення реалізації своєї правоздатності - права на працю, відпочинок, освіту, охорону здоров'я та правоздатність у сфері цивільно-правових відносин; 3) практичний - паспортна система є засобом зміцнення законності та правопорядку в державі.

2. Паспорт громадянина України є основним документом нашої держави, оскільки видається кожному громадянинові з досягненням шістнадцяти років; він є найбільш поширеним серед усієї групи документів, що підтверджують громадянство України.

3. Під спеціальними засобами захисту паспорта від підроблення слід розуміти сукупність дій, що перешкоджають несанкціонованому втручанню у нього на стадіях виготовлення, оформлення, експлуатації та знищення.

Запропоновано класифікацію спеціальних засобів захисту паспорта від підроблення за такими критеріями:

1) залежно від стадії функціонування паспорта: а) на стадії виготовлення паспортної книжечки; б) на стадії оформлення та видачі; в) під час експлуатації паспорта його власником;

2) залежно від виду підроблення: а) повне - здійснюється на стадії виготовлення паспортної книжечки; б) часткове - забезпечується на стадії оформлення та експлуатації паспорта;

3) за захистом на стадії виготовлення: а) спеціальний матеріал для виготовлення обкладинки; б) спеціальний папір для виготовлення бланків; в) введення в структуру паперу прихованих елементів; г) нанесення зображення та типографського шрифту на папір; д) кріплення паспортної книжечки;

4) за захистом на стадії оформлення та видачі: а) спосіб внесення даних про власника паспорта; б) вид мови внесення даних про власника паспорта; в) вклеювання фотокартки; г) засвідчення внесених даних підписами та відбитками печаток;

5) за захистом під час експлуатації паспорта власником: а) внесення відміток на сторінки з сьомої по дев'яту; б) внесення відміток на сторінки з десятої по шістнадцяту;

6) за захисними властивостями паспорта: а) під час виготовлення бланків; б) під час обробки готової продукції; в) при персоналізації;

7) за ступенем виявлення: а) видимі неозброєним оком; б) видимі у результаті використання науково-технічних засобів; в) із застосуванням спеціальних знань.

Проведений аналіз спеціальних засобів захисту паспорта від підроблення уможливлює зробити висновок, що вони не убезпечують його від повного та часткового підроблення, вони втратили надійність. Це пов'язано насамперед з тим, що сучасні технології та науково-технічні засоби набули значного розвитку та удосконалення, а тому допомагають зімітувати захисні елементи документа без особливих труднощів.

До заходів з підвищення рівня захисту паспорта від підроблення на стадії оформлення належать: 1) встановити чіткі вимоги до паперу, з якого виготовлятимуться фотокартки для вклеювання у паспорт, підвищити якість спеціального клею; 2) використовувати передбачені законодавством покриття пластичними полімерними плівками сторінки з даними про особу або змінювати час від часу місце розташування відбитку рельєфної печатки; 3) встановити єдину форму заповнення бланків - на чітко визначеному комп'ютерному обладнанні; 4) централізовано забезпечити паспортні підрозділи відповідним комп'ютерним обладнанням із суворим їх обліком та з чіткою вказівкою марки і виду принтера; 5) усі відмітки в паспорті виконувати відповідно до встановленої форми заповнення бланків; 6) експертним підрозділам створити картотеку зі зразками текстів, надрукованих на принтерах, а також відбитків печаток та штампів кожного паспортного підрозділу.

4. Не залишилося без уваги нормативно-правове урегулювання оформлення та видачі паспорта, за аналізом якого виокремлено низку недоліків, що розширюють можливості підроблювачів, а також негативно впливають на його техніко-криміналістичне дослідження, зокрема такі: 1) відсутність єдиної інструкції або правил з технічними умовами виготовлення фотокарток; 2) законодавчо не визначено чіткого виду друкуючого пристрою, яким вносяться дані; 3) не урегульовано внесення даних у паспорт під час його експлуатації; 4) неякісний відбиток рельєфної печатки, спеціальний клей тощо.

Потребують чіткого законодавчого урегулювання вимоги з оформлення та видачі паспортів, внесення відміток на сторінки з сьомої по шістнадцяту, а також встановлення більш суворого контролю за збереженням, знищенням паспортів громадян України.

5. Способи підроблення паспорта громадянина України - це сукупність прийомів, методів та засобів, що використовуються для його несанкціонованого виготовлення або внесення змін.

Повне підроблення паспорта здійснюється у декілька етапів, а саме: 1) виготовлення паспортної книжечки; 2) внесення реквізитів. Часткове підроблення здійснюється у такі способи як: 1) видалення наявних у документі реквізитів (підчищення, травлення, змивання та знебарвлення природним способом); 2) внесення реквізитів або доповнення до існуючих (дописування, додруковування, домальовування, виправлення, вклеювання та нанесення підписів, рукописних записів, відбитків печаток і штампів на чисті бланки (без підготовки місця)); 3) видалення реквізитів і подальше внесення нових (переклеювання фотокартки або її частин, заміна аркушів або їх частин, підроблення відбитків печаток та штампів, зміна підписів, відновлення малюнку захисної сітки та ліній графлення, вставка).

6. До можливостей судово-технічної експертизи документів входить не лише встановлення способу виготовлення паспорта, внесення змін, відновлення первинного змісту, але й надання криміналістично-значущої інформації для спрямування у правильному напрямі проведення розслідування, а саме: встановлення виду, марки, моделі засобу друку чи копіювального апарату; загального джерела походження сумнівного документа; групової приналежності та ідентифікації матеріалів, що використовувалися для виготовлення документа; ідентифікації конкретного обладнання за його наявності та встановлення особи підроблювача.

Питання експертові з судово-технічної експертизи паспорта слід формувати користуючись науково-методичними рекомендаціями з питань підготовки та призначення судових експертиз, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року № 53/5.

7. Кожна методика є індивідуальною через особливості досліджуваного об'єкта та комплексу методів, необхідних для його вивчення. На сьогодні техніко-криміналістичному дослідженню піддаються безліч документів, що мають індивідуальні особливості (наприклад, засоби захисту) та потребують застосування певних методів при їх вивченні - індивідуальної методики. Тому обґрунтованою є необхідність у створенні окремої методики дослідження підроблених паспортів у межах технічного дослідження документів.

8. До критеріїв формування експертних висновків за техніко-криміналістичним дослідженням підроблених паспортів належать такі: вони мають бути науково обґрунтованими, формуватися на основі отриманих практичних результатів, логічно завершувати дослідження та бути точними і однозначними.

9. До заходів експертної профілактики злочинів, пов'язаних із використанням підроблених паспортів належать такі: покращення якості спеціальних засобів захисту паспортів від підроблення; усунення визначених недоліків нормативно-правового урегулювання; здійснення суворого контролю за паспортами на стадіях виготовлення, оформлення, видачі, зберігання, знищення та внесення змін при його експлуатації; встановлення кримінальної відповідальності за придбання бланків паспортів; надання інформації щодо проведення якісного огляду паспортів особами, які не володіють спеціальними знаннями, а також забезпечення їх науково-технічним обладнанням; обмеження доступу до джерел, що роз'яснюють засоби захисту паспортів та інших документів суворого обліку тощо.

Основними причинами, що сприяють підробленню паспортів є: неналежна якість спеціальних засобів захисту, порушення правил оформлення, видачі, зберігання та знищення цих документів у паспортних підрозділах, відсутність відповідальності за придбання бланків паспортів, поява сучасного технічного обладнання, що дозволяє імітувати спеціальні засоби захисту.

Бібліографічний список
Основана використана література








© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru