Українське сімейне право - Ромовська 3.В. - Хто може бути опікуном

У статті 244 СК збережено принцип добровільності у призначенні опікуна та піклувальника, а також визначені критерії, відповідно до яких може відбутися таке призначення, а саме: особисті якості, здатність до виховання дитини, а також бажання самої дитини.

в автокатастрофі загинуло подружжя г. д. та а. д., невдовзі від гострого серцевого нападу помер батько г. Д, дідусь дітей. двоє трирічних дівчаток - близнят залишилися з бабусею, матір 'ю г. д. та його братом о. д., який навчання в університеті.

о. д. звернувся в орган опіки та піклування з заявою про призначення його опікуном племінниць. орган опіки та піклування відмовив у задоволенні його заяви тому, що він ще навчається, самостійного заробітку немає, а 60-річна бабуся є "особою похилого віку", а тому він не може розраховувати на її тривалу допомогу. була навіть виявлена родина, яка погодилася взяти до себе дівчаток на правах "прийомної сім v. рішення органу опіки та піклування о. д. оскаржив до суду.

Логіка такого рішення не може не вражати. Насамперед слід зазначити, що орган опіки та піклування силоміць, без рішення суду забрати дітей із сім'ї, у якій вони виросли, не має права, оскільки їхньому життю чи здоров'ю ніщо не загрожує.

Баба має за статтею 258 СК особливий статус і наділена не лише правом на виховання внуків, а й обов'язком щодо їхнього утримання.

Діти звикли до баби, дядька, люблять їх, що було продемонстровано ними в залі суду. Крім того, в українській мові терміна "похилий вік" немає. Є - особи "літнього віку". І ще одне - ніхто ніколи достеменно не може сказати, скільки кому судилося жити.

Рішенням суду орган опіки та піклування було зобов'язано призначити О. Д. опікуном дітей.

Ж. Л. усиновила дитину, назвавши /УМ Л. Через багато років М. Л. народила дитину, не перебуваючи у шлюбі; тривалий час зловживала алкоголем і, коли дитині виповнилося 12 років, померла. Перевіривши умови проживання сироти, орган опіки та піклування постановив рішення про відібрання її від баби і поміщення у школу - інтернат.

Ж. Л. оскаржила це рішення до суду і просила призначити її опікуном внучки.

Суд заяву не задовольнив, оскільки Ж. Л. не мала можливості забезпечити дитину елементарними побутовими умовами і, крім того, внучка виявила бажання жити в інтернаті.

Опіка та піклування - це тимчасові правові інституції, а тому вони не припиняють і не зменшують обсягу тих прав, які уже має дитина, і не перешкоджають виникненню певних прав у майбутньому.

Дитина має право на проживання у помешканні опікуна, піклувальника. Але вона не отримує самостійного права (сервітуту), тому в разі припинення опіки чи піклування може бути виселена. Це правило не стосується тих випадків, коли дитина була членом сім'ї опікуна чи піклувальника.

Опікун та піклувальник одержують статус законного представника дитини.

Можна сказати, що вони на певний час наділяються правами та обов'язками, аналогічними тим, що мають батьки. Винятком є лише те, що опікун та піклувальник не зобов'язані утримувати дитину за власний кошт. Більше того, вони самі мають право на оплату своєї праці.

Призначення опіки чи піклування не має наслідком позбавлення матері, батька дитини батьківських прав. Наявність опікуна чи піклувальника не засвідчує припинення у них батьківських прав. Мати, батько зберігають право на спілкування з дитиною, отже право на її особисте виховання. Але право першості віддається виховній місії опікуна чи піклувальника. Саме тому вони мають право визначати, чи суперечить спілкування дитини з матір'ю, батьком її інтересам.

Опіка та піклування можуть бути скасовані у разі з'явлення матері, батька (відбуття міри покарання, повернення із-за кордону тощо), які б бажали самі опікуватися дитиною, усиновлення дитини чи взяття її на виховання у прийомну сім'ю чи дитячий будинок сімейного типу.