Утримання неповнолітніх

Відповідно до статті 95 Кодексу 1969 р., обов'язок щодо утримання неповнолітніх дітей, які не мали батьків, "міг бути покладений" на діда, бабу, вітчима, мачуху, фактичного вихователя. Отже, ці особи могли стати носіями аліментного обов'язку лише у разі смерті матері та батька дитини.

Під впливом судової практики Законом України від 23 червня 1992 р. були внесені зміни: аліментний обов'язок цих осіб міг настати і тоді, коли батьки є живими, але з поважних причин не можуть утримувати дитину.

На відміну від статті 95, у якій було сформульовано аліментний обов'язок усіх цих осіб, у Сімейному кодексі обов'язки щодо утримання дітей кожного з них визначені окремо. З точки зору законодавчої техніки, - це правильно.

За статтею 265 СК, дід та баба зобов'язані утримувати внуків лише тоді, коли у них немає матері, батька або вони з поважних причин не можуть надавати їм утримання.

Аліменти з діда, баби можуть бути присуджені незалежно від їхнього віку та працездатності, за умови лише матеріальної змоги надавати утримання внукові.

С. М. звернулася до суду з позовом до свого чоловіка про стягнення аліментів на дитину. Оскільки місце його проживання було невідоме, суд для вияснення цієї обставини запросив матір відповідача-Б. М. Матір заявила, що не має відповідної інформації. Лише після того, як суддя сказав, що аліменти можуть бути присуджені з неї, Б. М. повідомила адресу сина та місце його роботи.

Чи можна одночасно пред'явити позов про стягнення аліментів на дитину (внука) до батька та баби, діда?

Відповідно до статті 32 ЦПК, така процесуальна співучасть не заборонена. Але слід мати на увазі, що обов'язок баби, діда утримувати внука - це обов'язок другої черги, тобто він може виникнути лише тоді, коли їхній син чи дочка, тобто батько чи мати дитини не можуть самі утримувати її.

Тому якщо суд встановить, що батько має змогу утримувати дитину самостійно, у позові до баби і(або) діда має бути відмовлено.

Якщо такої змоги у нього не буде, суд має право стягнути одночасно аліменти і з батька, і з баби, діда, чітко визначивши, скільки кожен з них має надавати коштів на утримання дитини.

До аліменти-зобов'язаних щодо дітей другої черги віднесено також повнолітніх брата та сестру.

Мачуха, вітчим можуть мати обов'язок утримувати пасинка, падчерку, лише тоді, коли вони спільно проживають з ними. Другою умовою виникнення цього обов'язку є відсутність у дитини матері, батька, діда, баби, повнолітніх брата, сестри або якщо ці особи не мають змоги з поважних причин її утримувати. Третьою - спроможність мачухи, вітчима надавати утримання.

Можна сказати, що мачуха та вітчим "стоять" у третій черзі осіб, зобов'язаних утримувати дітей.

Поряд з цим у частині 2 ст. 268 СК суду надано право звільнити вітчима, мачуху від обов'язку щодо утримання пасинка, падчерки у разі нетривалого проживання з їхньою матір'ю чи батьком, а також у разі негідної поведінки у шлюбі матері чи батька дитини.

Утримання повнолітніх осіб

До повнолітніх осіб, які мають право на утримання, належать дід, баба, брати, сестри, мачуха, вітчим, фактичні вихователі.

Дід, баба матимуть право на аліменти від онука, якщо у них немає дітей, чоловіка, дружини, або вони з поважної причини не мають змоги їх утримувати. За таких же умов виникне право на утримання у повнолітніх брата та сестри.

Мачуха, вітчим матимуть право на утримання від пасинка, падчерки, якщо в минулому надавали їм допомогу не менш як 5 років і за умови, що у них немає дружини, чоловіка, матері, батька, дітей, або останні не мають змоги надавати їм утримання.

Така ж умова встановлена і щодо виникнення права на аліменти у фактичного вихователя.

Післямова

Я мріяла викласти українське сімейне право так, щоб подати і закон, і науку, і судову практику, і літературу. І дякую Богові за те, що поміг мені здійснити цю заповітну мрію.

Можливо, хтось запалить від цієї книги свою свічу, як я запалила свою від тих, хто йшов попереду мене.

Зорислава Ромовська